Справа № 187/1530/25
2/0187/587/25
"04" листопада 2025 р.
Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Караул О.А., за участю секретаря судового засідання Джунь І.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справуза позовною заявою Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
До Петриківського районного суду Дніпропетровської області через свого представника Літовченко О.О. звернувся позивач Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Споживчий Центр» із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У позові зазначено, що 29.11.2024 між сторонами укладено Кредитний договір (оферти) № 26.11.2024 -100000131. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі - 20 000.00 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 29.11.2024 строком на 140 днів.
Кредитодавець надав позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5375-23ХХ-ХХХХ-2916.
Позивач стверджує, що свої зобов'язання за кредитним договором виконав своєчасно та у повному обсязі. Натомість відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на момент пред'явлення позову утворилась заборгованість у розмірі 61 000.00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 20 000.00 грн., по процентам в розмірі 28 000.00грн., по комісії 3 000.00 грн., по неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання, у розмірі 10 000.00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
За наведеного, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 26.11.2024 -100000131 від 29.11.2024 у сумі 61 000.00 грн; суму сплаченого судового збору 2 422.40 грн.
Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 22.09.2025 справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Копію зазначеної ухвали надіслано сторонам у справі.
15.10.2025 до суду повернуто відправлення адресоване відповідачу (конверт) із причиною повернення «за закінченням терміну зберігання».
Тож, сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про відкриття провадження відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відзиву на позовну заяву та роз'яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Будь-яких заяв або клопотань від сторін до суду не надано, зокрема відзиву на позовну заяву або клопотання буд-якої зі сторін про розгляд справи з повідомленням сторін.
Зважаючи на зазначене вище, суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Окрім того, у ч.2 ст.247 ЦПК України визначено, що в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, встановивши суть спірних правовідносин, що склалися між сторонами, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи із наступного.
Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
За змістом ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За правилами статей 2,12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вимоги ст.264 ЦПК України зобов'язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Звертаючись із позовом до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та допустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд має забезпечити сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Отже, позивачем надано у роздрукованому вигляді пропозицію про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти), яка є пропозицією Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Споживчий Центр» укласти електронний кредитний договір (оферту) у порядку, передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію» і не є ні договором приєднання/цього частиною у розумінні ст. 634 ЦК України ні публічним договором у розумінні ст. 633 ЦК України.
Зазначено, що сторінки частини кредитного договору підписуються електронним підписом позичальника одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору Е371.
Пропозиція містить у собі заявки кредитного договору № 26.11.2024--100000131 (кредитної лінії), позичальника ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) у якій зазначено реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику за даним та наступними договорами: 5375-23ХХ-ХХХХ-2916. Датою видачі кредиту є- 29.11.2024; сума кредиту - 20 000.00 грн; строк на який надається кредит - 140 днів від дати його надання; дата повернення - 17.04.2025; процентна ставка фіксована незмінна у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, комісія пов'язана з наданням кредиту - 15% від суми кредиту і становить 3 000.00 грн; ОРРПС за кредитом становить 6469.13%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 43 079.63 грн. загальні витрати за споживчим кредитом 23 079.63 грн; неустойка - 200.00 грн нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання; комісія пов'язана із наданням кредиту - 15% від суми - 3000.00 грн.
Встановлено графік платежів.
Окрім того пропозиція містить відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору№ № 26.11.2024--100000131 (кредитної лінії) у якій позичальник підтвердив, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), невід'ємною частиною якої є заявка до кредитного договору № № 26.11.2024--100000131 від 29.11.2024 з яким він попередньо уважно ознайомився. Умови надання кредиту є тими самими, що викладені вище у заявці.
Пунктом 2.3.5 договору визначено, що для підписання позичальником відповіді про прийняття пропозиції (акцепту) позичальнику передається одноразовий ідентифікатор в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний позичальником при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на вебсайті.
Також, наявна копія паспорту споживчого кредиту. У паспорті наведена інформація яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.
Також, додано інформаційне повідомлення позичальника ОСОБА_1 та роздруківку ID Bank ОСОБА_1 задля його ідентифікації.
Перерахування суми кредиту 20 000.00 грн підтверджено довідкою генерального директора Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» № 285-2508 від 25.08.2025. Наявна копія договору про надання послуг з переказу коштів № ФК-П-2024/01-2 від 04.01.2024, що укладений між ТОВ «Споживчий Центр» та ТОВ «УПР».
З копії довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 26.11.2024-100000131 від 29.11.2024 встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 складає разом суму 16 000.00 грн. З яких: 20 000.00 грн - основний борг; 28 000.00 грн- проценти; 3 000.00 грн - комісія за надання; 10 000.00 грн - неустойка. Проценти по кредиту нараховані за період з 29.11.2024 по 17.04.2025.
Додано копії правовстановлюючих документів Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Споживчий Центр» ідентифікаційний код юридичної особи 37356833.
Тож, вивчивши зазначені вище докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що чітко визначає ст. 629 ЦК України.
У ч. 1 ст. 634 ЦК України визначено поняття договору приєднання, як договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 639 ЦК України визначена форма договору, зокрема зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч. 1 ст. 640 ЦК України)
Стаття 1046 ЦК України передбачає, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частино 1 та ч. 3 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст.11Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаного кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Окрім того, ч. 1 ст. 530 ЦК України визначає: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ст. 536 ЦК України)
Відповідно до ст. 610 цього Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З наведеного вище слідує, що кредитодавець виконав свої зобов'язання встановлені зазначеним вище кредитним договором своєчасно та у повному обсязі. Позичальник же допустив невиконання визначених змістом зазначеного кредитного договору зобов'язань, чим порушив права кредитодавця. Через що суд приходить до переконання, що з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість, що становить суму 51 000.00 грн, яка включає в себе: 20 000.00 грн - основний борг; 28 000.00 грн- проценти та 3 000.00 грн - комісія за надання.
Вимоги ж позивача про стягнення заборгованості неустойки за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню через наступне.
З 24.02.2022 відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану.
15.03.2020 Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Також розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування"доповнено пунктом 61, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4ст. 10561 ЦК України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 Закону.
Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".
За наведеного, враховуючи те, що кредитний договір між сторонами укладено вже після 24.02.2022, вимога в частині стягнення з відповідача неустойки у сумі 10 000.00 грн. задоволенню не підлягає. Тож, суд вважає вірним задовольнити позов частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 51 000.00 грн, яка включає в себе:20 000.00 грн - основний борг; 28 000.00 грн- проценти; 3 000.00 грн - комісія за надання.
Вирішуючи питання про судовий збір, суд виходить із наступного.
Згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем надано платіжну інструкцію від 08.09.2025 про сплату судового збору у розмірі 2 422.40 грнза подання даного позову до суду. Через що суд вважає вірним тягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір.
Керуючись ст. 207, 526, 549, 551, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 1048-1049, 1054, 1055, 1056-1 Цивільного кодексу України, суд, ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268,279 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованість за кредитним договором № 26.11.2024 -100000131 укладеним 29 листопада 2024 року у сумі 51 (п'ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок, яка включає в себе: 20 000.00 грн - основний борг; 28 000.00 грн- проценти; 3 000.00 грн - комісія за надання.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Споживчий Центр» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
Позивач - Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Споживчий Центр»; ЄДРПОУ 37356833; місце розташування: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, 01032)
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя О.А. Караул