Справа № 426/645/15-ц
Провадження 2-в/185/221/25
06 листопада 2025 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Бабія С.О., за участю секретаря судового засідання Вакули В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні питання відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі Сватівського районного суду Луганської області № 426/645/15-ц за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит та інфляційних втрат,
06.10.2025 через систему «Електронний суд» Луганський відділ державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі № 426/645/15-ц за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит та інфляційних втрат, яка перебувала в провадженні Сватівського районного суду Луганської області.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2025 року (провадження № 6/185/438/25) прийнято заяву до розгляду, доручено Павлоградському міськрайонному суду Дніпропетровської області вирішити питання щодо відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 426/645/15-ц та зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням про відновлення втраченого судового провадження.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2025 головуючим суддею у даній цивільній справі визначено суддю Бабія С.О.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 17.4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у разі, якщо суд, до юрисдикції якого відноситься вирішення питання про відновлення втраченого провадження, знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення воєнних (бойових) дій, відновлення втраченого провадження здійснюється судом за територіальною підсудністю судових справ, визначеною згідно із Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" або Законом України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції".
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який продовжено та триває до цього часу.
Розпорядженням Верховного Суду від 06 березня 2022 року № 1/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Сватівського районного суду Луганської області на Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Від Сватівського районного суду Луганської області до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області матеріали цивільної справи № 426/645/15-ц не надходили.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень - автоматизованої системи збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Процедуру формування та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень визначає Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затверджений рішенням Вищої ради правосуддя від 19.04.2018 № 1200/0/15-18.
Згідно з п. 1.6 розділу І Порядку електронний примірник судового рішення - створений в АСДС електронний документ, підписаний кваліфікованим електронним підписом судді, що ухвалив таке судове рішення, в разі колегіального розгляду - кваліфікованими електронними підписами всіх суддів, що входять до складу колегії, або іншої особи, визначеної згідно з пунктом 2 розділу III цього Порядку. Такий документ має бути ідентичним за документарною інформацією та реквізитами оригіналу судового рішення в паперовій формі.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень наявне рішення Сватівського районного суду Луганської області від 10 липня 2015 року у цивільній справі № 426/645/15-ц за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит та інфляційних втрат (https://reyestr.court.gov.ua/Review/46746118)
Відповідно до ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому ЦПК України.
Ст. 489 ЦПК України передбачено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.
Зі змісту ст. 493 ЦПК України вбачається, що при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги, зокрема відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи.
Ч.ч. 1, 2 ст. 494 ЦПК України передбачено, що на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що наявні в справі про відновлення втраченого провадження документи, на думку суду, є належними та достатніми для часткового відновлення втраченого провадження.
Керуючись ст.ст. 260, 488, 489, 493, 494 ЦПК України, суд
Відновити втрачене судове провадження у цивільній справі Сватівського районного суду Луганської області № 426/645/15-ц за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит та інфляційних втрат, у частині тексту наступного змісту:
«Справа № 426/645/15-ц
іменем України
10 липня 2015 року , м.Сватове
Сватівський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Гашинської О.А., при секретарі Концур А.І., розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Сватове, матеріали цивільної справи за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит та інфляційних втрат,
встановив:
Представник позивача за довіреністю Сукманова О.В. звернулась до суду з даним позовом в інтересах Державної іпотечної установи в якому зазначила, що 27 серпня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальний комерційний банк «Камбіо» (далі Банк) та ОСОБА_1 (далі Відповідач) був укладений Договір про іпотечний кредит № 20И/08-2007 (далі Договір про іпотечний кредит), за умовами якого Банк надав Відповідачу у кредит грошові кошти в сумі 100 000,00 грн., строком з 27 серпня 2007 р. по 28 серпня 2017 р. включно зі сплатою 10.0 % річних.
14 вересня 2007 року між Державною іпотечною установою (далі Позивач) та Банком був укладений Договір відступлення права вимоги № 685 (далі Договір відступлення), згідно якого Банк передав Позивачу всі права вимоги за Договором про іпотечний кредит та Іпотечним договором.
Станом на день подачі позову, Відповідач не сплатив суму заборгованості за Договором про іпотечний кредит.
Вважає, що заборгованість за договором про іпотечний кредит та інфляційні втрати підлягають стягненню з Відповідача у судовому порядку у зв'язку з наступним.
Статтею 14 ЦК України визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надавати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦКУ країни передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як зазначено у статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 2.5 та 2.6 Договору про іпотечний кредит, Відповідач зобов'язався щомісячно до 27 числа кожного місяця здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані відсотки. Проте, Відповідачем порушені вище визначені умови Договору про іпотечний кредит, а саме, Відповідач, належним чином, не сплачує платежів.
Відповідно до пункту 6.1 Договору про іпотечний кредит, за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань, сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах, обумовлених чинним законодавством України та цим Договором.
Відповідно до статей 611, 615 ЦК України у випадку порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.
Пунктом 5.3.4 Договору про іпотечний кредит встановлено, що Відповідач зобов'язаний у разі порушення умов Договору про іпотечний кредит та/або Іпотечного договору на вимогу Кредитора достроково повернути кредит з одночасною сплатою нарахованих відсотків за користування кредитними коштами штрафних санкцій.
Згідно до пункту 6.2 Договору про іпотечний кредит, за порушення взятих на себе зобов'язань з повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, Відповідач зобов'язувався сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми несплаченого платежу за кожен день прострочення.
Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, станом на 25.12.2014 р. за порушення умов Договору про іпотечний кредит нарахована заборгованість за кредитом: по основній сумі боргу - 30000,28 грн., нараховані відсотки - 953,67 грн., інфляційні втрати - 114,01 грн. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість по іпотечному кредиту в загальному розмірі 31067,96 грн. та судові витрати у розмірі 114,01 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи без участі представника, проти винесення заочного рішення не заперечує, просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості, витрати, пов'язані зі сплатою судового збору (а.с.32-33).
Відповідач ОСОБА_1 , яка проживає в м.Луганську , з яким відсутній поштовий зв'язок , та засоби зв'язку не відомі , про час та місце слухання справи повідомлена через оголошення в пресі відповідно до ст.. 74 ЦПК України ,в судове засідання не з'явилась, не повідомивши про причини неявки (а.с.42).
10.07.2015 р. суд на місці ухвалив: провести заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні матеріали справи, надані докази, вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав:
27.08.2017 року ТОВ «Універсальний банк «Камбіо» та відповідач ОСОБА_1 уклала договір про іпотечний кредит № 20И/08-2007, згідно якого Банк надав відповідачу у кредит грошові кошти в сумі 100 000,00 грн. строком з 27 серпня 2007 р. по 28 серпня 2017 р. включно зі сплатою 10.0 % річних, що підтверджується копією зазначеного договору, графіку іпотечного кредиту (а.с.6-20).
Згідно договору відступлення права вимоги № 685 від 14.09.2007 року ТОВ «Універсальний банк «Камбіо» передав Державній іпотечній установі всі права вимоги за Договором про іпотечний кредит та іпотечним договором (а.с.21-25).
Згідно довідки про стан заборгованості за договором про іпотечний кредит станом на 25.12.2014 р. загальна сума заборгованості складає 31067,96 грн. (а.с.5).
Відповідно до ст.. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.
Відповідно до ст.. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надавати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як зазначено у статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 2.5 та 2.6 Договору про іпотечний кредит, Відповідач зобов'язався щомісячно до 27 числа кожного місяця здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані відсотки. Проте, Відповідачем порушені вище визначені умови Договору про іпотечний кредит, а саме, Відповідач, належним чином, не сплачує платежів.
Відповідно до пункту 6.1 Договору про іпотечний кредит, за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань, сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах, обумовлених чинним законодавством України та цим Договором.
Відповідно до статей 611, 615 ЦК України у випадку порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.
Пунктом 5.3.4 Договору про іпотечний кредит встановлено, що Відповідач зобов'язаний у разі порушення умов Договору про іпотечний кредит та/або Іпотечного договору на вимогу Кредитора достроково повернути кредит з одночасною сплатою нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, штрафних санкцій.
Згідно до пункту 6.2 Договору про іпотечний кредит, за порушення взятих на себе зобов'язань з повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, Відповідач зобов'язувався сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми несплаченого платежу за кожен день прострочення.
Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Згідно Розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02.09.2014 року справи, підсудні Ленінському районному суду м. Луганська розглядаються Сватівським районним судом Луганської області.
Отже, позов Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит та інфляційних втрат - підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549, 599, 610, 615, 625, 628, 629, 1054, ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58, 60, 61, 88, 212-215, 223, 224-233, 294 ЦПК України,
вирішив:
Позовні вимоги Державної іпотечної установи задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), на користь Державної іпотечної установи (бул. Лесі Українки, б. 34, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 33304730) заборгованість за Договором про іпотечний кредит в сумі 31067,96 грн. в тому числі: по основній сумі боргу - 30000,28 грн., нараховані відсотки - 953,67 грн., інфляційні втрати - 114,01 грн. та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 310,67 грн.
Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше п'яти днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.А. Гашинська»
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання до Дніпровського апеляційного суду апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвалу не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Ухвала знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.О. Бабій