Справа № 180/1822/25
2/180/921/25
03 листопада 2025 р. м.Марганець
Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Хомченко С.І.,
з секретарем судового засідання - Меньшиковою А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Марганець в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості:
- за кредитним договором № 749879492 в розмірі 37620,00 грн., з яких: 7200,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 26820,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 3600,00 грн. неустойка.
- за кредитним договором № 2256662 в розмірі 19575,00 грн., з яких: 6000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 1575,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 12000,00 грн. сума заборгованості за пенею.
Всього стягнути заборгованості за договарами у загальному розмірі: 57195,00 грн.
22.03.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 749879492. На обґрунтування позову зазначив, що 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» було укладено договір Факторингу № 28/1118-01 відповідно до умов якого до товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» перейшло право вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.
Відповідно до Реєстру боржників №286 від 28.05.2024 року до договору факторингу № 28/1118-01 до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 749879492.
27.02.2025 року між ТОВ «Таліон плюс» та товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір Факторингу № 27/0225-01 відповідно до умов якого до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором на суму 37620,00 грн..
21.03.2024 року між ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2256662. На обґрунтування позову зазначив, що 14.06.2021 року між ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» та товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір Факторингу № 14/06/21 відповідно до умов якого до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.
Відповідно до Реєстру боржників №29 від 19.08.2024 року до договору факторингу № 14/06/21 до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2256662 на суму 19575,00 грн..
Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов'язку передбачені кредитним договором, що стало причиною звернення з даним позовом до суду.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, про розгляд справи повідомлявся належним чином.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясування обставин справи, прийшов до такого висновку.
Судом встановлено, що 22.03.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 749879492. На обґрунтування позову зазначив, що 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» було укладено договір Факторингу № 28/1118-01 відповідно до умов якого до товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» перейшло право вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.
Відповідно до Реєстру боржників №286 від 28.05.2024 року до договору факторингу № 28/1118-01 до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 749879492.
27.02.2025 року між ТОВ «Таліон плюс» та товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір Факторингу № 27/0225-01 відповідно до умов якого до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором на суму 37620,00 грн..
21.03.2024 року між ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2256662. На обґрунтування позову зазначив, що 14.06.2021 року між ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» та товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір Факторингу № 14/06/21 відповідно до умов якого до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.
Відповідно до Реєстру боржників №29 від 19.08.2024 року до договору факторингу № 14/06/21 до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2256662 на суму 19575,00 грн..
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно до Договору відступлення права вимоги, права вимоги переходять до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з моменту підписання сторонами цього Договору, та відповівдно до Договору набуває всіх прав ( втому числі прав грошових вимог) Кредитора за цими кредитними договорами.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набув права грошової вимоги до відповідача:
- за кредитним договором № 749879492 в розмірі 34020,00 грн., з яких: 7200,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 26820,00 грн. сума заборгованості за відсотками.
- за кредитним договором № 2256662 в розмірі 7575,00 грн., з яких: 6000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 1575,00 грн. сума заборгованості за відсотками.
Всього стягнути заборгованості за договарами у загальному розмірі: 41595,00 грн.
Доказів на спростування факту укладення вказаних договорів та отримання кредитних коштів відповідачем не надано.
Договір між сторонами був укладений відповідно до вимог статті 634 ЦК України.
Згідно частини 1 статті 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Положеннями частини 1 статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною другою статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Судом встановлено факт невиконання належним чином зобов'язань по поверненню кредитних коштів відповідачем.
Враховуючи, що відповідач грошові кошти отримав, що визнав у письмовій заяві, підписуючи Договори, погодився з визначеними ним відсотками, розрахунок позивача щодо розміру відсотків не спростував, суд доходить висновку, що заборгованість за тілом та процентами в загальному розмірі 34020,00 грн. за кредиитним договором № 749879492 та у розмірі 7575,00 грн. за кредитним договором № 2256662 є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.
Розглядаючи вимогу щодо стягнення з відповідача на користь позивача неустойки за кожен день прострочення повернення позики в розмірі 3600 грн. за кредитним договором №749879492 від 22.03.2024 року та 12000,00 грн. заборгованості за пенею за кредитним договором №2256662 від 21.03.2024 року, суд виходить з такого.
Положеннями ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Підпунктом 9.2.2.2. п.9 Договору №749879492 від 22.03.2025 року сторонами визначено відповідальність відповідача за прострочення повернення позики у вигляді неустойки.
Підпунктом 2.5.3 п.2 Договору №2256662 від 21.03.2025 року сторонами визначено відповідальність відповідача за прострочення повернення позики у вигляді неустойки.
Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи, що в Україні з 24.02.2022 року введено воєнний стан, який діє і на дату звернення з позовом, неустойка нарахована позивачем у період дії воєнного стану, позовна вимога про стягнення неустойки в розмірі 3600 грн. за кредитним договором №749879492 від 22.03.2025 року та 12000,00 грн. пені за кредитним договором №2256662 від 21.03.2025 року задоволенню не підлягає.
Отже, суд задовольняє позов частково.
Відповідно до ст.141ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог, а саме в розмірі 2202,10 грн. (41595,00 грн. * 3028,00 грн./57195,00 грн.)
Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12,13, 141, 263, 265, 354 ЦПК України суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості:
- за кредитним договором № 749879492 в розмірі 34020,00 грн. грн., з яких: 7200,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 26820,00 грн. сума заборгованості за відсотками.
- за кредитним договором № 2256662 в розмірі 7575,00 грн., з яких: 6000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 1575,00 грн. сума заборгованості за відсотками.
Всього стягнути заборгованості за договарами у загальному розмірі: 41595,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2202,10 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Марганецький міський суд Дніпропетровської області в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя: С. І. Хомченко