Справа № 202/10063/25
Провадження № 1-кс/202/7944/2025
Іменем України
06 листопада 2025 року слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4
розглянувши у судовомузасіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Дніпро, клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, з середньотехнічною освітою, не працевлаштованого, одруженого, який має на утримані малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
До слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло вищезазначене клопотання, в якому слідчий зазначає, що підставою для застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що о 13 годині 25 хвилин 14 жовтня 2025 року водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем «SkodaOctaviaA5» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в світлий час доби по сухому асфальтобетонному покриттю, проїзної частини проспекту Перемоги, яка призначена для одностороннього руху з боку вул. О. Станкова у напрямку вул. Недєліна в Інгулецькому районі м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області. Будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змінам, маючи об'єктивну можливість виявити пішохода, своєчасно не зменшив швидкість руху керованого ним автомобіля, аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного маневру та продовжив рух далі та в районі електроопори № 22, допустив наїзд правою передньою частиною керованого ним автомобіля на пішохода ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка у звичайному темпі почала перетинати проїзну частину, рухаючись справа наліво вийшла на траєкторію руху вказаного транспортного засобу.
З метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, передбаченим п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в умовах Криворізької установи виконання покарань №3, яка розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Світла, 2 строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Прокурор у судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтвердивши наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України просив задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Захисник - адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні надав письмові заперечення та зазначив, що зазначив, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України прокурором не доведено. ОСОБА_4 є військовослужбовцем, має родину, що нівелює можливість порушення підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. З урахуванням наведеного, захисник просив застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Також зазначив, що до нього вже застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, в рамках судового розгляду іншого кримінального провадження за обвинуваченням його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 255-1 КК України.
Дослідивши клопотання та надані сторонами докази, вислухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025040000001132 від 14 жовтня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється групою прокурорів Дніпропетровської обласної прокуратури.
31 жовтня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто у вчиненні дій, які виразились у порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілому.
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Метою застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про тримання підозрюваного під вартою.
Слідчим суддею враховуються обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим; дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , який має середньотехнічну освіту, не працевлаштований, одружений, має на утриманні малолітню дитину 2018 р.н., місце реєстрації та місце мешкання, а також те, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних, що поточний стан його здоров'я перешкоджає перебуванню в ізоляції від суспільства.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред'явлених заявникові, та ризик його втечі.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
При вирішенні питання щодо існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України, слідчий суддя враховує, що ризик переховування ОСОБА_9 від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання, тяжкість якого особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. При цьому, наявні у підозрюваного соціальні зв'язки не можуть нівелювати фактор втечі та запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Перевіряючи існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України слід зазначити, що під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження ОСОБА_4 стануть відомі анкетні дані свідків, потерпілого у кримінальному провадженні, а тому слідчий суддя доходить переконання, що підозрюваний наділений потенційною можливістю незаконно впливати на них, схиляючи їх до надання неправдивих показань з метою уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Слідчий суддя також бере до уваги те, ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, на даний час відносно нього здійснюється судовий розгляд за обвинуваченням його у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 255-1 КК України, й останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, скоєного з необережності, що спричинило смерть ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Враховуючи наведене, а також обставини скоєння кримінального правопорушення, його специфіку, зокрема, ігнорування ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України, слідчий суддя вважає, що наведене вказує на систематичний характер його протиправної поведінки, та дає підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, що є ризиком, визначеним п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України
Отже, перевіривши доводи клопотання, на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що вони є реальними з огляду на конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх суспільну небезпечність, а також тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що останній може: переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя вважає, що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання, та з врахуванням сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_4 , та одночасної потреби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Обставин які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України слідчим суддею не встановлено.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слідчий суддя виходить із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Таким чином, на підставі наданих слідчому судді матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя обґрунтовано вважає, що на даній стадії досудового розслідування, більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 .
При цьому, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177, 178, 183 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні злочину, який спричинив загибель людини.
Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 182, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, до 02 січня 2026 року включно.
Контроль за виконання ухвали покласти на прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Повний текст ухвали проголошено об 11 годині 45 хвилин 06 листопада 2025 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1