Справа № 219/9493/21
2/212/5942/25
06 листопада 2025 року місто Кривий Ріг
Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Козлов Д.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент- Банк» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором, -
Представник позивача звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення суми боргу за кредитним договором, посилаючись на те, що АТ "Акцент-банк" уклав із відповідачем кредитний договір 29.11.2019 року, за яким відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 44,4 % річних. Відповідач підтвердив свою згоду на прийняття Умов та Правил надання банківських послуг, відповідно до яких кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, який може у будь-який момент змінити його, на що погоджується клієнт банку. Порядок нарахування та умови погашення кредиту, відсотків та відповідальність за порушення кредитного договору передбачена положеннями такого договору, за якими банк може змінити відсоткову ставку шляхом повідомлення позичальника. Однак відповідач не виконав своїх зобов'язань, на підставі чого заборгував банку суми з повернення кредиту, відсотків на загальний розмір 22103,85 грн., з яких борг за тілом кредиту 13435,92 грн., борг з відсотків 8667,93 грн. Враховуючи, що добровільно сплатити суму боргу відповідач не бажає, представник позивача просив суд стягнути з відповідача наявну заборгованість у вказаному розмірі разом із судовими витратами на користь банку.
Представник позивача, Шкапенко О.В., у позовній заяві просив провести розгляд справи в спрощеному позовному провадженні за його відсутності.
Відповідачка, ОСОБА_1 , будучи повідомленою про наявність позову АТ «Акцент-Банк» до неї про стягнення боргу, своїм правом на подання відзиву на позов не скористалась.
Таким чином суд, дослідивши матеріали справи, вважає поданий позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних міркувань.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі за текстом рішення - ЦК) зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст. 634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
На підставі ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно із ст. 1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі ст. 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Крім того суд вказує, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до змісту ч. 1-5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
За ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
На підставі ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК якщо сторони домовились укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З урахуванням викладеного вмотивування суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК).
Головне, щоб електронний договір включав усі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним через недодержання письмової форми в силу прямої вказівки закону.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Отже, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є комбінацією цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічна правова позиції була викладена Верховним Судом у постанові від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19.
Факт укладення договору кредитування 29.11.2019 року між сторонами по справі підтверджується копією анкети-заяви позичальника від 29.11.2019 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ "Акцент-банк". При цьому своїм підписом відповідачка підтвердила своє ознайомлення та згоду на Умови та Правила надання банківських послуг та тарифами, правила користування, що є разом із заявою позичальника договором кредитування, зі змінами у яких зобов'язався регулярно ознайомлюватися.
29.11.2019 року відповідачкою ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису було підписано паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна карта», за умовами якого АТ "Акцент-банк" встановлює відповідачці кредитний ліміт, а відповідачка зобов'язується здійснити погашення заборгованості, та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 44,4% річних.
Таким чином суд дійшов висновку, що паспорт споживчого кредиту був підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено укладання між нею та АТ «Акцент-банк» такої угоди, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт кредитора за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
Факт встановлення 02.12.2019 року банком відповідачці кредитного ліміту в розмірі 13832 грн. підтверджується розрахунком заборгованості.
Відповідно до п. 2.1.1.2.3 Умов та правил надання банківських послуг АТ "Акцент-банк" вбачається, що банк визначає розмір кредитного ліміту, з яким погоджується позичальник.
Зміна назви юридичної особи позивача на Акціонерне товариство "Акцент-банк" підтверджується статутом АТ "Акцент-банк".
На підставі ст. 599 ЦК зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, тому, враховуючи умови договору від 13 грудня 2019 року, суд дійшов висновку, що угода між сторонами про надання кредиту є чинною, тому повинна виконуватись згідно діючого законодавства та умов укладеного між сторонами договору.
За довідкою-розрахунком позивача вбачається, що у відповідача мається заборгованість перед АТ "Акцент-банк" за кредитним договором від 29.11.2019 року станом на 16.08.2021року в загальному розмірі 22103,85 грн., з яких заборгованість з кредиту 13435,92 грн., заборгованість з відсотків 8667,93 грн., що підтверджується випискою з карткового рахунку ОСОБА_1 в АТ "Акцент-банк".
Таким чином факт наявності заборгованості у позичальника у встановленому судом розмірі за договором від 29.11.2019 року повною мірою підтверджується його умовами.
Підсумовуючи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ "Акцент-банк", заявлені до відповідача, підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом стягнення на користь банку з позичальника боргу за кредитним договором від 29.11.2019 року в заявленому банком розмірі 22103,85 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК на користь позивача з відповідача підлягають стягненню також витрати банку по сплаті судового збору в сумі 2270 грн.
Керуючись ст. 4-5, 13, 76-81, 89, 133-141, 258-259, 263, 265 ЦПК, -
Позов Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 22103 (двадцять дві тисячі сто три) грн. 85коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» витрати з оплати судового збору в сумі 2270 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено та підписано 06 листопада 2025 року.
Позивач: Акціонерне товариство "Акцент-Банк", ЄДРПОУ: 14360080, юридична адреса: вул. Батумська 11, м. Дніпро.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: Д. О. Козлов