Номер провадження 2/201/5610/2025
ЄУН 201/13044/25
Іменем України
06 листопада 2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі
головуючого судді Давидовської Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Овчаренка Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу,
встановив:
Позивач - ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до відповідача - ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, в якому вказує, що 06 серпня 2011 року між нею та відповідачем укладено шлюб, який був зареєстрований Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 487. Від цього шлюбу мають малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалося, тому що у сторін різні погляди на сімейне життя та обов'язки. На підставі чого у сім'ї відбувалися сварки, які поступово призвели до того, що ми стали зовсім чужими людьми. Подружжя разом фактично не мешкає, подружні стосунки припинені. За таких обставин вважаю, що подальше спільне життя та збереження шлюбу не можливе. У зв'язку з чим просить суд розірвати шлюб. Судові витрати зі сплати судового збору стягнути з відповідача.
Ухвалою суду від 20 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Крім того відповідачу запропоновано надати пояснення по суті справи та усі наявні докази.
Позивачка у судове засідання не з'явилась, розгляд справи просила проводити за його відсутністю. Позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти задоволення позовної заяви та розірвання шлюбу.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на таке.
Судом установлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 06 серпня 2011 року укладено шлюб, який зареєстрований Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 487, та видано свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 . Після одруження дружині присвоєне прізвище « ОСОБА_4 » (арк.с.3).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (арк.с.4). Спір про його місце проживання відсутній.
Установленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України.
Згідно із ст.51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Відповідно до ч.1 ст.24 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов належить задовольнити, оскільки примирення між сторонами не можливе, сторони подружніх відносин не підтримують, сім'я фактично не існує та подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам сторін.
При укладенні шлюбу позивач змінила прізвище. Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачка після розірвання шлюбу бажає залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 141 ЦПК України.
З огляду на викладене, на підставі статей 104, 105, 110 СК України, керуючись статтями ст.7, 12, 13, 76, 141, 263, 264, 265, 272, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 06 серпня 2011 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 487, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , розірвати. Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ), сплачений судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня його підписання або проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Т.В. Давидовська