Справа №211/9065/25
Провадження № 1-кп/211/1806/25
06 листопада 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області кримінальне провадження №1-кп/211/1806/25 за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Котів Бережанського району Тернопільської області, громадянство України, освіта середня, одружений, раніше не судимий, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, заступник командира бойової машини-навідника-оператора 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 6 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , старший сержант, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 404 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, проходив її на посаді заступника командира бойової машини-навідника-оператора 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 .
21 червня 2025 року близько 08 години 10 хвилин, обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився у приміщенні тимчасової дислокації відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_3 .
Будучи невдоволеним законними вимогами військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_3 солдата ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_7 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їхні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, з метою перешкоджання виконанню останнім обов'язків військової служби, а також з метою ухилення від проходження освідування на стан алкогольного сп'яніння та складання адміністративного протоколу, в порушення положень Військової присяги, статей 11, 16, 49, 56 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а також статей 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, вчинив умисний фізичний опір та рішучу непокору зазначеному військовослужбовцю, що виразилося у замаху на нанесення тілесних ушкоджень шляхом застосування складного ножа в область шиї військовослужбовця Військової служби правопорядку потерпілого ОСОБА_5 .
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 404 КК України визнав повністю та пояснив, що він є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 . 21 червня 2025 року він перебував у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим його доставили до ВСП для проведення освідування на стан алкогольного сп'яніння. Він вирішив ухилитися від проходження освідування, щоб уникнути відповідальності, тому дістав з кишені складний ніж і замахнувся на військовослужбовця Військової служби правопорядку потерпілого ОСОБА_5 . Розуміє, що вчинив кримінальне правопорушення, у вчиненому кається, просить суд суворо його не карати.
Враховуючи свідчення обвинуваченого ОСОБА_7 , його повне визнання своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також те, що він не оспорює фактичні обставини справи, зазначені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, і не наполягає на дослідженні інших доказів по справі, суд, переконавшись у добровільності його позиції, роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, з урахуванням вимог ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніхто не оспорює, обмеживши обсяг доказів показаннями обвинуваченого, потерпілого, без дослідження інших доказів, що стосуються фактичних обставин справи.
Суд, після аналізу та оцінки вищевказаних доказів, які містяться у кримінальному провадженні, та досліджених безпосередньо у судовому засіданні, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи у їх сукупності, дійшов до наступних висновків.
Окрім повного визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 404 КК України, подія цього кримінального правопорушення та винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при обставинах, вказаних у вироку, у повному обсязі підтверджена показаннями потерпілого.
Так, у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що він є військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_3 . 21 червня 2025 рок він заступив на чергування. Приблизно о 08 годині ранку до приміщення тимчасової дислокації відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке розташоване в АДРЕСА_3 , був доставлений військовослужбовець ОСОБА_7 і ще один військовослужбовець. Його завдання було прийняти їх, зареєструвати, підготувати відповідні документи. Він сидів за столом, заповняв документи. В цей час до нього підійшов ОСОБА_7 і замахнувся на нього складним ножем. Він схопив ОСОБА_7 за руку, ніж впав на стіл. Військові, які знаходилися у приміщенні, скрутили ОСОБА_7 та викликали поліцію.
Показання, які потерпілий ОСОБА_5 надав у судовому засіданні, повністю підтвердив обвинувачений ОСОБА_7 .
Аналізуючи показання потерпілого ОСОБА_5 , який був попереджений судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, суд приходить до висновку, що вони є логічними, послідовними та такими, що не суперечать показанням обвинуваченого, а тому суд вважає їх правдивими і такими, що можуть бути покладені в основу вироку при встановлені винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні цього кримінального правопорушення. Підстав для обмови обвинуваченого судом не встановлено.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року наголошує, що при оцінки доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумнім сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Суд, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених дослідженими у судовому засіданні доказами, уважає, що винуватість ОСОБА_7 у пред'явленому обвинуваченні доведена, і його дії правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 4 ст. 404 КК України, як опір іншій особі, яка виконує покладені на неї обов'язки з військової служби, вчинений в умовах воєнного стану.
Суд також уважає, що в діях обвинуваченого ОСОБА_7 є кваліфікуюча ознака «вчинений в умовах воєнного стану», оскільки у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_7 вчинив це кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану.
Відповідно до положень ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Згідно ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Згідно абзацу 2 пункту 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року (в ред. Постанови Верховного Суду №8 від 12.06.2009 року) призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, особу винного, той факт, що він є військовослужбовцем, за місцем проходження військової служби характеризується задовільно, раніше не судимий на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
В якості обставини, яка пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу винного, обставини, яка пом'якшує покарання, відсутності обставин, які обтяжують покарання, а також позицію потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні, суд уважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті.
На думку суду, такий вид покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України при призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 покарання судом не встановлено.
Постановою слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську від 21 червня 2025 року складний ніж з рукояткою чорного кольору, довжина леза - 9 см, довжина рукоятки - 6 см, який поміщений до спец пакету №1001513 був визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні (а.кп.61).
Суд вважає необхідним, на підставі ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів вирішити у такому порядку: складний ніж з рукояткою чорного кольору, довжина леза - 9 см, довжина рукоятки - 6 см - знищити.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 30.06.2025 2025 року накладено арешт на майно, а саме: складний ніж з рукояткою чорного кольору, довжина леза - 9 см, довжина рукоятки - 6 см, який належить ОСОБА_7 , вилучений в ході огляду місця події 21.06.2025 (а.кп.96).
Суд уважає необхідним арешт, накладений на майно ОСОБА_7 , скасувати.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 23.06.2025 2025 року відносно підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 19.08.2025 року включно, із визначенням застави у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 454200 грн. 00 коп. (а.кп.94-95).
Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 серпня 2025 року строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено на 60 днів, тобто до 12 жовтня 2025 року (а.кп.45).
Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 жовтня 2025 року строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено на 60 днів, тобто до 05 грудня 2025 року (а.кп.124).
Суд уважає, що запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, необхідно залишити без змін.
Процесуальних витрат немає. Цивільний позов потерпілим не заявлений.
Судових витрат немає.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд,-
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 404 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, залишити без змін та тримати його на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Строк відбуття покарання ОСОБА_7 обчислювати з моменту його затримання, тобто з 21 червня 2025 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, обвинуваченому ОСОБА_7 в строк відбування покарання зарахувати строк попереднього ув'язнення в межах даного кримінального провадження, з моменту його затримання, тобто з 21 червня 2025 року по день ухвалення вироку, з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 30.06.2025 року - скасувати.
Речовий доказ: складний ніж з рукояткою чорного кольору, довжина леза - 9 см, довжина рукоятки - 6 см, який належить ОСОБА_7 та зберігається у камері схову Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську - знищити.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не було подано апеляційну скаргу.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту проголошення вироку в суді, а обвинуваченим ОСОБА_7 - в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.
Суддя ОСОБА_1