Провадження № 1-кп/742/625/25
Єдиний унікальний № 742/4562/25
06 листопада 2025 року м. Прилуки
Суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , представника потерпілого ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025270330000539 від 08.06.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Прилуки Чернігівської області, громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої 04.06.2025 вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки
за ч. 1 ст. 121 КК України
У провадженні Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , року народження, обвинуваченої за ч. 1 ст. 121 КК України.
Прокурором під час судового розгляду подано клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. На даний час зберігаються ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 171 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування, суду, ризик впливу на свідків та ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор підтримав своє клопотання у судовому засіданні.
Обвинувачена, захисник обвинуваченої, представник потерпілого заперечили проти клопотання прокурора.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Метою і підставою продовження строку тримання обвинуваченому під вартою є запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконного впливу на свідків, знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
У відповідності до положень ст. 131 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
З урахуванням викладеного, суд вважає доведеним існування ризиків, передбачених п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, обвинувачена має власне житло, має доньку та мати пенсійного віку, з якими підтримує стосунки. На переконання суду, наявність власного житла та стійких родинних зв'язків є вагомим фактором, що зменшує ризик переховування від суду навіть під загрозою покарання.
Щодо ризиків впливу на свідків та свідків, то дійсно такі ризики поки наявні, оскільки на даний час не всі свідки допитані у судовому засіданні, а їхні показання суд має сприймати безпосередньо. Зокрема, станом на 06.11.2025 не допитані свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Щодо ризику вчинення нового кримінального правопорушення, суд зазначає, що обвинувачена вчинила вказане кримінальне правопорушення будучи судимою за ч. 1 ст. 309 КК України, в період відбуття нею покарання у виді пробаційного нагляду, а тому такі дії останньої можуть свідчити про її небажання ставати на шлях виправлення та схильність до протиправної поведінки. Також суд приймає до уваги, що вказане кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , скоєне внаслідок вживання обвинуваченою та потерпілим алкогольних напоїв, а тому зміна запобіжного заходу може мати наслідком продовження нею суспільно шкідливої поведінки внаслідок вживання алкоголю.
Оскільки строк тримання під вартою ОСОБА_4 спливає 17 листопада 2025 року, судовий розгляд кримінального провадження триває, ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченої зберігаються і на даний час, ураховуючи тяжкість інкримінованого обвинуваченій кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити, а саме продовжити строк тримання під вартою на 60 днів. При цьому, суд не вбачає підстав для зміни обвинуваченій раніше обраного запобіжного заходу на більш м'який. Дані про те, що обвинувачений не може утримуватись в умовах слідчого ізолятора у наданих суду матеріалах кримінального провадження відсутні.
З огляду на наведене, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, враховуючи, що мета, підстави, що стали обставиною для обрання обвинуваченому запобіжного заходу тримання під вартою є й надалі актуальними, суд приходить до висновку про необхідність продовжити застосування запобіжного заходу обвинуваченому в межах строку, визначеного законом.
Керуючись ст.ст. 176-178, 193, 194, 196, 314-316 КПК України суд,
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, до 05.01.2026.
Визначений обвинуваченій ОСОБА_4 розмір застави у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560,00 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн. - залишити без змін.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченою ОСОБА_4 - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Головуючий Суддя ОСОБА_11