Справа № 750/14807/25
Провадження № 1-кс/750/4807/25
03 листопада 2025 року м. Чернігів
Слідчий суддя Деснянського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові клопотання слідчого П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62025100150005338 від 27.10.2025, відносно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Хорол Полтавської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, яку проходить у військовій частині НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 402, ч. 4 ст. 409 КК України,
Слідчий, за погодженням з прокурором Деснянської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий посилається на наявність ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду; можливість незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні; а також вчинення інших кримінальних правопорушень.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.
Підозрюваний та захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, підозрюваний посилався на невідповідності у висунутій підозрі. Також посилався на те, що є членом ОСОБА_7 , а релігійні переконання перешкоджають йому виконувати військовий обов'язок.
Заслухавши доводи прокурора, підозрюваного, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважаю, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
П'ятим слідчим відділом (з дислокацією у м. Чернігові) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025100150005338 від 27.10.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 402, ч. 4 ст. 409 КК України.
28.10.2025 о 15 год. 03 хв. ОСОБА_5 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України.
29.10.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні непокори, яка виразилась у відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненій в умовах воєнного стану, а також у відмові від несення обов'язків військової служби, вчиненій в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 402, ч. 4 ст. 409 КК України.
Враховуючи, що сімдесят дві години з моменту затримання особи сплинули, 31.10.2025 ОСОБА_5 було звільнено з-під варти.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
З матеріалів кримінального провадження і доводів прокурора в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 402, ч. 4 ст. 409 КК України. Аналіз наданих стороною обвинувачення доказів дає підстави слідчому судді для висновку, що їх сукупність є достатньою вважати, що на даному етапі досудового розслідування підозра ОСОБА_5 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень є обґрунтованою.
Доводи сторони захисту про приналежність підозрюваного до ОСОБА_7 , віровчення якої не допускає користування зброєю, не є перешкодою для виконання військового обов'язку. Саме військова служба за мобілізацією на сьогодні є першочерговим заходом з метою забезпечення національних інтересів держави, оскільки є нагальною потребою в умовах неспровокованого військового нападу з боку РФ. Тобто мобілізація з боку держави України є єдино необхідним та невідкладним заходом для запобігання агресії іншої держави, а сама ж держава по суті вже тривалий період часу перебуває у стані «оборонної війни». Під час мобілізації військовозобов'язаних можливість проходження альтернативної служби виключається, оскільки сама по собі мобілізація має на меті не просто несення військової служби, а захист Батьківщини від військового вторгнення іншої держави. Перебування держави у правовому режимі воєнного стану є вагомою причиною, щоб вести мову про необхідність виконання військового обов'язку усіма громадянами України. Військовий напад на державу та, відповідно, самооборона проти такої агресії є тим винятковим випадком, який дозволяє державі впроваджувати певні пропорційні обмеження для можливості відмови від військової служби з релігійних мотивів. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.04.2025 по справі № 573/406/24.
Кримінальні правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за які передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Перебуваючи на волі та розуміючи тяжкість та невідворотність покарання за скоєне, ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). Слідчий суддя погоджується з доводами клопотання про те, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки кримінально-протиправна діяльність підозрюваного в частині відмови від несення обов'язків військової служби має триваючий характер; більш того, підозрюваний є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період військової частини НОМЕР_1 та з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені ним кримінальні правопорушення може вчинити також інше кримінальне правопорушення, зокрема, передбачене ст. 407-408 КК України (ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Разом з тим, в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який у клопотанні обґрунтовано тим, що підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності, може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на осіб, які допитані як свідки та можуть бути допитані як свідки, зокрема військовослужбовці зазначеної військової частини. При цьому не доведено зв'язок підозрюваного зі свідками, які, будучи попередженими про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві покази, вже допитані. Крім того, свідками у кримінальному провадженні є військовослужбовці, у підпорядкуванні яких перебуває ОСОБА_5 , тому твердження сторони обвинувачення про можливість впливу на них у будь-який спосіб є лише необґрунтованим припущенням слідчого.
За наведених вище обставин, є достатні підстави вважати доведеними ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчим суддею перевірялася можливість застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу, однак жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечать належного виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Крім того, згідно ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи конкретні обставини інкримінованого підозрюваному злочину, з огляду на положення абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, вважаю за можливе не визначати розмір застави.
Керуючись ст.ст. 176 - 178, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 , без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання.
Строк закінчення дії ухвали - 27 грудня 2025 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1