Справа № 766/26316/21
н/п 2/766/1140/25
30.09.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючої судді Шестакової Я.В.,
за участі секретаря Сивкович О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсон в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Херсонської обласної кредитної спілки «Єдність» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник позивача в грудні 2021 року звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на користь Херсонської обласної кредитної спілки «Єдність» заборгованість за кредитним договором № 109 від 07.10.2020 року в розмірі 12285,48 грн., сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 07.10.2020 року між ХОКС «Єдність» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №109 на суму 10 000 грн. строком на 12 місяці зі сплатою відсотків за користування кредитом відповідно до умов п. 3.1 кредитного договору в розмірі 48% річних. Цього ж дня між ХОКС «Єдність» та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 укладено договори поруки на забезпечення виконання Кредитного договору, за умовами якого останні зобов'язались відповідати перед кредитором в повному обсязі по зобов'язаннях позичальника як солідарні боржники.
В зв'язку з тим, що ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував станом на 07.10.2021 року виникла заборгованість у розмірі 12285,48 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачів.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 13.01.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 23.02.2024 року було витребувано докази.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 30.09.2025 року закрито провадження в частині вимог до ОСОБА_2 у зв'язку із смертю останнього.
Позивач правом на залучення до участі у справі спадкоємців відповідача ОСОБА_2 не скористався.
В судове засідання представник позивача не з'явився. На адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі за наявними в справі доказами.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем його проживання. Відповідач процесуальним правом надати відзив на позов не скористався. Документів, що підтверджують поважність причин його відсутності суду не надано. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.
У зв'язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст.223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч.2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи 07.10.2020 року між Херсонською обласною кредитною спілкою «Єдність» та ОСОБА_2 був укладений договір споживчого кредиту № 109, за яким позичальнику було надано кредит у розмірі 10 000,00 грн. з кінцевим терміном повернення до 07.10.2021 року. Пунктом 3.1 Договору передбачено, що відсотки нараховуються у розмірі 48% річних.
Згідно п. 5.1.3 угоди, в обов'язки позичальника входить вчасно здійснювати платежі щодо погашення кредиту і процентів, нарахованих за користування кредитом, відповідно до графіка розрахунку.
Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В порядку ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Між Херсонською обласною кредитною спілкою «Єдність» та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 07.10.2020 року був укладений договір поруки № 109, за умовами якого останні являються поручителями та беруть на себе обов'язок відповідати перед позивачем по зобов'язаннях позичальника ОСОБА_2 .
Згідно п. 2.2. вказаного договору поруки поручителі приймають на себе зобов?язання відповідати за виконання кредитного договору новим боржником у разі заміни сторони кредитного договору, в такому випадку кредитор зобов?язаний письмово повідомити поручителів про заміну сторони кредитного договору в 30-денний строк з моменту здійснення такої заміни. Поручителі також зобов?язуються відповідати за виконання зобов?язань, що випливають з умов кредитного договору, спадкоємцями позичальника у разі смерті останнього.
Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Пунктом 1 Договору поруки встановлено, що поручителі та позичальник відповідають як солідарні боржники та відповідають по зобов'язаннях позичальника в повному обсязі.
Згідно листа від 19.10.2021 року №27 Херсонська обласна кредитна спілка «Єдність» направляла лист-вимогу ОСОБА_1 зі сплати заборгованості яка виникла за невиконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань.
Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст.608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Згідно статей 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкування як перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України), є підставою для універсального правонаступництва у цивільних правовідносинах.
У випадку смерті боржника за кредитним договором його права обов'язки за цим договором переходять до спадкоємців, які зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину (частина перша статті 1282 ЦК України).
Отже, у разі смерті позичальника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в основному зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Зазначене, узгоджується із сталою судовою практикою, викладеною, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 17 квітня 2013 року у справі № 6-18цс13 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц (провадження № 14-49цс19).
Отже, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов'язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника.
ОСОБА_2 помер, що підтверджується матеріалами справи, та про що позивачу судом було повідомлено неодноразово, що підтверджується звітом про доставку повідомлення суду позивачу, позивач, в свою чергу, правом на заміну відповідача, який помер його правонаступником (спадкоємцем) не скористався.
Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Внаслідок певної дії чи події сторону у зобов'язанні можна замінити на іншу особу, яка є її правонаступником або стосовно лише цивільних прав (обов'язків), або одночасно щодо цивільних прав і обов'язків. Іншими словами, заміна сторони у зобов'язанні може бути наслідком або сингулярного правонаступництва, або універсального правонаступництва (у випадку реорганізації юридичної особи (частина перша статті 104 ЦК України) чи спадкування (стаття 1216 ЦК України)).
За положеннями статей 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення такого зобов'язання боржник і поручитель відповідають як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовились від її прийняття, замінюють його у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.
Слід зазначити, що предметом даного спору є вимога банку до ОСОБА_1 , як поручителя, про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Однією із необхідних обставин, що підлягає з'ясуванню судом, зокрема, і при розгляді даної справи, є належність чи неналежність відповідача (відповідачів).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2021 року в справа № 344/17464/15-ц (провадження № 61-11184св20) вказано, що «відповідно до частин першої - четвертої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України.
За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».
У постанові Верховного Суду складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі №300/808/19 (провадження № 61-11144св22) зазначено, що «якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов'язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов'язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов'язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанова Верховного Суду від 26 січня 2022 року в справі № 457/726/17 (провадження № 61-43201св18)).
Отже, пред'явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові».
З урахуванням вказаного, визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.
У справі, що розглядається, представник Херсонської обласної кредитної спілки «Єдність» пред'являючи позов про солідарне стягнення заборгованості за договором кредиту, будучи належним чином повідомленим 17.07.2024 року та повторно 10.04.2025 року про смерть одного із відповідачів по справі - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був основним боржником за кредитним договором, не скористався правом на заміну відповідача, клопотання про залучення спадкоємця основного боржника до участі в справі, як співвідповідача не заявив чим проявив пасивну відмову від частини позовних вимог до ОСОБА_2 .
Суд звертає увагу, що на поручителя у випадку смерті боржника може бути покладена відповідальність лише за наявності у боржника правонаступника - спадкоємця, який прийняв спадщину та наявності спадкового майна. Доказів того, що відбулась заміна боржника - позивачем не надано.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з підстав неналежного складу співвідповідачів.
У цій справі залучення належного співвідповідача до участі у справі має принципове значення, оскільки це пов'язано також і з обранням належних та ефективних способів захисту прав, на захист яких заявлено позовні вимоги. Обраний спосіб захисту прав особи, яка наполягає на застосуванні судового захисту її цивільного права та інтересу, має відповідати характеру та природі спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.512, 514, 526, 530, 553, 554, 610, 611, 612, 625, 626, 627, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст.10, 12, 81, 95, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Херсонської обласної кредитної спілки «Єдність» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача , поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст рішення складено 30.09.2025 року
СуддяЯ. В. Шестакова