Справа № 766/8566/25
н/п 2/766/10082/25
03.11.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Майдан С.І.,
за участю секретаря Кирпиченко І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
ТОВ "Кредитсервіс" звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , мотивуючи позов тим, що 28.12.2023 року між ТОВ "Кредитсервіс" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №231228-001, за умовами якого позичальник отримав кредит в розмірі 30 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності. Відповідач не виконав умови договору та має заборгованість за кредитом та відсоткам за користування кредитом станом на 05.03.2025 року в розмірі 60 510,02 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 32070,00 грн; прострочена заборгованість за процентами - 28440,02 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача. Окрім того, просить стягнути на свою користь судові витрати у вигляді суми сплаченого судового збору в сумі 2422,40 грн та понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 11.06.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судовий розгляд.
Ухвалою суду від 03.11.2025 року постановлено провести заочний розгляд справи.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов суду не подав.
За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність сторін, враховуючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. ст.280, 281 ЦПК України.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
28.12.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальності «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №231228-001, строк на який надається кредит 366 днів ( п. 3.8 договору), сума щомісячного платежу у розмірі 5042,50 грн ( п. 3.7 договору).
Відповідно до п. 5.1. Кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 30 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит кредитодавцю та оплатити за користування кредитом на умовах, що передбачені цим Договором.
Відповідно до п. 5.3. Кредитного договору, Кредит надається позичальнику шляхом перерахування суми Кредиту на банківський (картковий) рахунок позичальника.
Відповідно до п. 5.4. Кредитного договору, позичальнику надається кредит в розмірі передбаченому п. 3.1. Договору.
Відповідно до п. 5.5. Кредитного договору, позичальнику перераховується на його картковий рахунок сума зазначена в пункті 3.2. Договору в день укладення Договору.
Відповідно до п. 5.6. Кредитного договору, різниця між сумою зазначеною в п. 3.1. Договору та сумою зазначеною в п. 3.2. Договору є відсотками за перший день користування Кредитом, входить до тіла Кредиту і утримується з позичальника за рахунок кредиту в день видачі Кредиту.
Відповідно до п. 8.1. Кредитного договору, Договір набуває чинності і діє 10 (десять) років з моменту укладення, але в будь-якому випадку - до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за Договором
Відповідно до п. 11.12. Кредитного договору, підписанням Договору позичальник підтверджує, що: 11.12.1. ознайомлений, повністю розуміє, безумовно акцептує і зобов'язується неухильно дотримуватись умов Публічної пропозиції (оферти) Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» укладення договору про надання кредиту на умовах продукту «МАКСІКРЕДИТ» в редакції від 17.11.2023 р. яка є невід'ємною частиною цього Договору.
11.11.2. до укладення Договору отримав від кредитодавця інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» і статті 9 Закону України «Про споживче кредитування»
Кредитний договір № 231228-001 від 28.12.2023 року було підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором V88994 (28.12.2023 10:44:47).
Відповідно до Умов Кредитного договору, крім щомісячних процентів, стягується одноразова комісія за видачу кредиту від початкової суми кредиту у розмірі 6,9 % (сума одноразової комісії складає 2 070,00 грн.). Разові проценти стягуються із суми кредиту у день перерахування кредиту на банківський рахунок позичальника.
Умовами Кредитного договору передбачено, що позичальник має зробити 12 щомісячних платежі, які повинен вносити щомісячно до 28 числа відповідного місяця включно.
На банківський рахунок позичальника було перераховано кредитні кошти у розмірі 30 000,00 грн., із урахуванням стягнутої одноразової комісії за видачу кредиту, яка визначена Кредитним договором, у розмірі 6,9 %, що в грошовому еквіваленті 2 070,00 грн, про що свідчить платіжне доручення № 166 від 28.12.2023 року на перерахування кредитних коштів відповідачу.
На виконання умов вищевказаного договору Банк свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю. Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконує.
Згідно розрахунку кредитної заборгованості та виписки з особового рахунку, наданих позивачем, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання, відповідач має заборгованість за Кредитним договором №231228-001 від 28.12.2023 року станом на 05.03.2025 року у розмірі 60510,02 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 32070,00 грн; прострочена заборгованість за процентами - 28 440,02 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного стану.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У ч. 1 ст. 1050 ЦК України зазначено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У зв'язку із порушенням кредитних зобов'язань зі сторони відповідача, 18.04.2025 р. позивач направив на адресу реєстрації відповідача досудову вимогу щодо дострокового погашення заборгованості, яка була залишена без задоволення.
Судом встановлено, що відповідач порушив умови договору, не погасив заборгованість в добровільному порядку.
Відповідач не надав суду заперечень на позов та будь-яких доказів на їх підтвердження.
Оскільки позивачем надано достатні та належні докази на підтвердження істотного порушення відповідачем умов кредитного договору та існування заборгованості, зазначеної в позовній заяві, суд задовольняє заявлений позов у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат у розмірі 7000,00 грн, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно ч.1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до положень ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).
На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу до позову додано договір №25-01/2023 про надання правової допомоги укладений 25.01.2023 року між ТОВ "Кредитсервіс" та адвокатським об'єднанням "Правовий діалог", акт приймання-передачі справ на надання правової допомоги від 25.01.2023 р., акт №3 приймання-передачі наданої правової допомоги за договором про надання правової допомоги №25-01/2023 від 04.01.2024 року, за яким розмір витрат склав 7000,00 грн.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 вказаного Кодексу), тобто, коли у сторони виникло зобов'язання за умовами договору з оплати адвокатських послуг.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України). Тобто суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020.
При цьому, відповідачем не подано до суду заперечень щодо вимог позивача про стягнення судових витрат на правничу допомогу саме в такому розмірі.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у зв'язку із розглядом справи, а саме судовий збір сплачений позивачам за подання даного позову до суду в сумі 2422,40 грн та понесенні витрати на правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Керуючись ст. 11, 14, 16, 526, 530, 611, 615, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. 141, 258, 259, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитсервіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитсервіс" ((місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Коновальця Євгена, будинок 36-Д, приміщення 65-з; ЄДРПОУ 41125531) суму заборгованості за Кредитним договором № 231228-001 від 28.12.2023 року у розмірі 60510,02 грн станом на 05.03.2025 року , з яких 32070,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 28 440,02 грн - прострочена заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитсервіс" ((місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Коновальця Євгена, будинок 36-Д, приміщення 65-з; ЄДРПОУ 41125531) понесені витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 70000,00 грн, а всього у розмірі 9422,40 грн.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
СуддяС. І. Майдан