Справа № 587/4004/25
30 жовтня 2025 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Бузової Т.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Ковпаківський ВДВС у м.Суми про визнання права власності на транспортний засіб та зняття арешту з транспортного засобу.
Позивач звернулась до суду з позовом у якому просила визнати за нею право власності на транспортний засіб марки Volkswagen, моделі Transporter, 1999 року випуску, білого кольору, номер кузову (шасі, рами) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 . Зняти арешт, накладений Ковапаківським відділом державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, з транспортного засобу марки Volkswagen, моделі Transporter, 1999 року випуску, білого кольору, номер кузову (шасі, рами) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 та стягнути з відповідача на її користь судовій збір.
Позивач у судове засідання не з'явилась, в письмовій заяві позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд слухати справу у її відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час розгляду справи в суді
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статей 169, 224 ЦПК України.
Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 15 травня 2024 рок ОСОБА_2 , як власник транспортного засобу марки Volkswagen, моделі Transporter, 1999 року випуску, білого кольору, номер кузову (шасі, рами) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 уклав з ТОВ «Суми-Експертцентр» в особі ОСОБА_3 договір комісії № 7077/24/000470 для продажу зазначеного транспортного засобу вартістю 10 000 гривень.
16.06.2024 року позивач з однієї сторони та Товариство з обмеженою відповідальністю «СУМИ-ЕКСПЕРТЦЕНТР», з іншої сторони, уклали договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7044/24/000470.
Відповідно до п. 1.1. зазначеного Договору Продавець повинен передати у власність транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, моделі TRANAPORTER, 1999 року випуску, білого кольору, номер кузову ( шасі, рами) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_2 , номерний знак - НОМЕР_3 .
Згідно з п. 3.1. зазначеного Договору за домовленістю сторін ціна зазначеного транспортного засобу складає 10000 грн.
Відповідно до п. 2.2. Договору, ОСОБА_1 набула право власності на транспортний засіб з моменту підписання сторонами даного договору купівлі-продажу. Після укладення вищезазначеного договору позивач отримала у повне користування, розпорядження та володіння транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, моделі TRANSPORTER, 1999 року випуску, білого кольору, номер кузову ( шасі, рами) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_2 , номерний знак - НОМЕР_3 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу попереднього власника.
Після набуття права власності на транспортний засіб позивачкою не були вчасно проведені заходи щодо звернення до реєстраційної служби ( сервісного центру) ГУНП в Сумській області для взяття на облік та реєстрації купленого автомобіля марки VOLKSWAGEN, моделі TRANSPORTER, НОМЕР_3 , через введення в Україні воєнного стану, а також тією обставиною що місце реєстрації та проживання позивача є с. Річки, Сумського району ( колишнього Білопільського району) віднесено до зони можливих бойових бій.
11 серпня 2025 року, в 16.05 години, на блок-посту при в'їзді в місто Конотоп Сумської області, у зв'язку з тим, що зазначений транспортний засіб перебуває в розшуку за виконавчим провадження, інспектори патрульної поліції вилучили у позивача транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, моделі TRANSPORTER, 1999 року випуску, білого кольору, номер кузову ( шасі, рами) НОМЕР_1 та направили його на збереження до штрафного майданчику Конотопського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області.
14.08.2025р. з інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження стало відомо, що на попереднього власника транспортного засобу марки VOLKSWAGEN, моделі TRANSPORTER Масалітіна Олександра Івановича, Ковпаківським відділом ДВС в м. Суми відкрито 4 ( чотири) виконавчих проваджень:
№ 76848403 від 21.01.2025 р., стягувач ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
№ 78228061 від 30.05.2025 р., стягувач ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
№ 78314564 від 13.06.2025 р. , стягувач ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
№ 78374950 від 30.06.2025 р., стягувач ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У статті 34 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів встановлена Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 (надалі - Порядок).
Згідно з пунктом 3 вищевказаного Порядку державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (надалі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції транспортних засобів установленим вимогам правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.
За приписами абзаців першого та другого пункту 7 вищевказаного Порядку власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. У разі припинення або скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях власники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом дев'яноста днів. Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають вимогам, встановленим МВС, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.
Положеннями пункту 8 вищевказаного Порядку визначено, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність, для юридичних осіб - організаційно-розпорядчий документ про проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів та видана юридичною особою довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України «Про дорожній рух»).
Відповідно до абзацу п'ятого пункту 8 Порядку документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку: договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках; укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений між покупцем та суб'єктом господарювання, який є власником зареєстрованого за ним транспортного засобу і здійснює оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, підписаний уповноваженою особою такого суб'єкта господарювання та скріплений печаткою (уразі наявності); укладені та оформлені в центрах надання адміністративних послуг у присутності адміністраторів таких центрів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; договори купівлі-продажу транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими продавцями виступають суб'єкти господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які підписані від імені таких суб'єктів уповноваженою особою; договір комісії між власником транспортного засобу і суб'єктом господарювання, який за таким договором є комісіонером та договір купівлі-продажу транспортного засобу, за яким продавцем є такий суб'єкт господарювання, які підписані від імені суб'єкта господарювання уповноваженою особою,- у разі продажу транспортних засобів суб'єктами господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу; свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріусом або консульською установою, чи їх дублікати; рішення про закріплення транспортних засобів на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняті власниками транспортних засобів особами, уповноваженими управляти таким майном; рішення власників майна, уповноважених ними органів про передачу транспортних засобів з державної в комунальну власність чи з комунальної власності в державну власність; копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин; довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску; акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно здодатком 6, оформлений в електронній формі засобами Єдиного державного реєстру транспортних засобів підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача; документи,що підтверджують придбання транспортного засобу для необхідності використання його підчас проведенняоперативно-розшукових,контррозвідувальних,розвідувальних заходів та негласних слідчих (розшукових)дій відповідно до законодавства(крім транспортних засобів,не зареєстрованих у сервісних центрах МВС);митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане компетентним органом посвідчення про реєстрацію в уповноважених органах МВС транспортних засобів чиїх складових частин,що мають ідентифікаційні номери; договір фінансового лізингу або зазначений у такому договорі окремий договір купівлі-продажу (викупу) предмета лізингу, або інший договір, визначений договором фінансового лізингу; акт про проведений електронний аукціон або постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем; рішення про безоплатну передачу конфіскованого майна, винесене комісією, утвореною відповідно допункту 11Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 985; акт про придбання майна на аукціоні з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність); договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений за результатами прилюдних торгів (аукціону) або електронних торгів, за яким продавцем виступає Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, або акт про реалізацію активів на електронних торгах, виданий Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів; акт про придбання товару на електронному аукціоні, виданий митним органом у разі продажу транспортних засобів у випадках, передбачених статтею 243 Митного кодексу України; договір купівлі-продажу, оформлений в електронній формі засобами електронного кабінету водія або Порталу Дія.
Ураховуючи вищевикладене, державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться за умови надання власниками транспортних засобів, зокрема, документів, які підтверджують правомірність їх придбання, отримання, ввезення, митного оформлення, а також відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху. Також цієї нормою встановлено вичерпний перелік документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин.
Таким чином, у документах, а саме: технічному паспорті № НОМЕР_2 на транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, моделі TRANSPORTER, 1999 року випуску, білого кольору, номер кузову ( шасі, рами) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_2 , номерний знак - НОМЕР_3 ; акту технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер № 7044/24/1/000469 від 15.05.2024 р.; договорі комісії № 7044/24/000470 від 15.05.2024 р. між ТОВ «Суми-Експертцентр» ( Комісіонера) та ОСОБА_2 ; договорі купівлі-продажу №704424/000470 від 16.05.2024 р. на транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, моделі TRANSPORTER, 1999 року випуску, білого кольору, номер кузову ( шасі, рами) НОМЕР_1 , свідоцтві про реєстрацію № НОМЕР_2 , номерний знак - НОМЕР_3 між ТОВ «Суми-Експертцентр» та ОСОБА_1 підтверджують правомірність придбання транспортних засобів позивачем.
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 зазначила, що вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України, слід враховувати, що за змістом вказаної норми права судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його. Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно. Позивачем у такому позові може бути суб'єкт, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку із наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб чи необхідністю одержати правовстановлюючі документи.
Крім того, відповідно до приписів статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна і коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального Підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної 5 иконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, с;. б'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Частинами 1, 2 статті 334 ЦК України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.
Таким чином, враховуючи те, що відповідач не оспорює право власності, позивач набула майно на законних підставах, з огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Згідно ст. 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на транспортний засіб марки Volkswagen, моделі Transporter, 1999 року випуску, білого кольору, номер кузову (шасі, рами) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 .
Зняти арешт, накладений Ковпаківським відділом державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, з транспортного засобу марки Volkswagen, моделі Transporter, 1999 року випуску, білого кольору, номер кузову (шасі, рами) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_5 - 1211,20 гривень повернення судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А.Степаненко