Справа № 585/3646/25
Номер провадження 2/585/1469/25
06 листопада 2025 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,
з участю секретаря судового засідання - Зубко К.В.,
Справа № 585/3646/25, провадження № 2/585/1469/25
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,
Відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження справу про стягнення заборгованості.
Представник позивача: Грибанов Денис В'ячеславович, який діє на підставі Довіреності від 05.12.2024.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК» ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову посилається на те, що 9 березня 2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 644666349.
28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу №28/1118-01 відповідно до якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. 31.12.2020 року Додатковою угодою №26 до Договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції. Відповідно до Реєстру боржників №282 від 30.04.2024 до Договору факторингу №28/1118-01 укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 644666349.
27.02.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 27/0225-01, у відповідності до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги. Згідно п. 2.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно п. 4.1 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора на наступний календарний день після підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку до цього Договору. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 27 лютого 2025р. до Договору факторингу № 27/0225-01 від 27 лютого 2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 33750 грн., з яких: - 7500 грн. - сума заборгованості по основному боргу;- 26250 грн. - сума заборгованості по процентам;- 0 грн. - неустойка.
З моменту отримання права вимоги до Відповідача, а саме з 27 лютого 2025 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК"ЄАПБ" за кредитним договором № 644666349 в розмірі 33750 грн. грн., з яких: 7500 грн. - сума заборгованості по основному боргу; 26250 грн. - сума заборгованості по процентам, яку позивач просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку. Крім цього, просить суд стягнути з відповідача сплачений судовий збір.
Відповідач своєї позиції щодо позову не висловила.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
23.09.2025 судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Копію ухвали про відкриття провадження у справі направлено сторонам (а.с.54) .
У відповідності до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Клопотання будь-якої зі сторін про інший порядок розгляду справи, суду не надходило.
Стороною позивача ухвалу отримано в електронному кабінеті (а.с.56).
Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі направлена на адресу місця реєстрації - АДРЕСА_1 (а.с.55).
При цьому, до суду повернувся конверт з відміткою «невдала спроба вручення» (а.с.58).
Про розгляд даної справи в суді відповідач повідомлена шляхом публікації оголошення на офіційному сайті «Судова влада України» (а.с.61).
Інші процесуальні дії передбачені п.3 ч.3 ст. 265 ЦПК України судом не застосовувались.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
9 березня 2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 644666349, на умовах якого кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі кредитного ліміту на суму 7500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі та додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту. Кредитодавець надає позичальнику перший транш за Договором в сумі 5100 грн. 09.03.2024 (п.2.3 Договору). Другий та решта траншів надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах, передбачених Договором (п.2.4 Договору). Порядок погашення кредиту та сплати процентів визначений розділом 7 Договору (а.с.7-17).
Договір підписаний сторонами кваліфікованими електронними підписами, одноразовими ідентифікаторами.
Разом з Договором відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору №644666349 від 09.03.2024 (а.с.18-19).
У платіжному дорученні від 09.03.2024 вказано про факт перерахування на картку 5168-74хх-хххх-2090 коштів згідно договору №644666349 від 09.03.2024 у розмірі 5100 грн. (а.с.20)
Згідно іншого платіжного доручення 09.03.2024 на указаний номер картки також було здійснено переказ коштів згідно договору №644666349 від 09.03.2024 у розмірі 2400 грн. (а.с.21).
Згідно розрахунку заборгованості за укладеним кредитним договором наявна заборгованість, сума якої станом на 29.04.2024 підлягає 17062,50 грн. При цьому, з розрахунку вбачається, що 30.04.2024 позичальник сплатила в рахунок погашення тіла кредиту 7500 грн. та відсотки у розмірі 9750 грн. (а.с.22). Розрахунок підписаний електронним підписом директора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
У розрахунку заборгованості, підписаному електронним підписом директора ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до сплати за Договором 644666349 підлягає 33750 грн., при цьому, знову ж таки розрахунок містить інформацію про сплату тіла кредиту у розмірі 7500 грн. 27.02.2025 та відсотків у розмірі 26250 грн. також 27.02.2025 (а.с.23).
28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу №28/1118-01 відповідно до якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. 31.12.2020 року Додатковою угодою №26 до Договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції (а.с.25-28).
Витяг з реєстру прав вимоги до указаного Договору факторингу з відомостями щодо боржника ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
27.02.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 27/0225-01, у відповідності до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.
Згідно п. 2.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Згідно п. 4.1 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора на наступний календарний день після підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку до цього Договору (а.с.30-34).
На підтвердження виконання умов укладеного Договору факторингу №27/0225-01 до матеріалів справи долучено копію платіжної інструкції №22465 від 03.03.2025 про оплату за відступлення права вимоги 5 027 029,29 грн. (а.с.35).
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 27 лютого 2025р. до Договору факторингу № 27/0225-01 від 27 лютого 2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 33750 грн., з яких: 7500 грн. - сума заборгованості по основному боргу; 26250 грн. - сума заборгованості по процентам (а.с.36).
Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов'язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України.
Норми права, застосовані судом.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Зобов'язання, згідно із ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК України встановлює принцип обов'язковості виконання договору.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до ст. 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .
Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Мотиви суду.
Суд оцінив за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для відмови в задоволенні позову.
Судом встановлено, що 09 березня 2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 644666349, на умовах якого кредитодавець зобов'язувався надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі кредитного ліміту на суму 7500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі та додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту. Кредитодавець надає позичальнику перший транш за Договором в сумі 5100 грн. 09.03.2024 (п.2.3 Договору). Другий та решта траншів надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах, передбачених Договором (п.2.4 Договору) (а.с.7-17). Договір підписаний сторонами кваліфікованими електронними підписами, одноразовими ідентифікаторами.
У платіжному дорученні від 09.03.2024 вказано про факт перерахування на картку 5168-74хх-хххх-2090 коштів згідно договору №644666349 від 09.03.2024 у розмірі 5100 грн. (а.с.20)
Згідно іншого платіжного доручення 09.03.2024 на указаний номер картки також було здійснено переказ коштів згідно договору №644666349 від 09.03.2024 у розмірі 2400 грн. (а.с.21).
Позивач заявляє вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 33750 грн., з яких 7500 грн. тіло кредиту, 26250 грн. сума заборгованості за процентами.
Проте, на підтвердження суми боргу долучає розрахунки заборгованості, в яких у графі «сплачено» містяться відомості про погашення і тіла кредиту, і відсотків.
Так, згідно розрахунку заборгованості підписаний електронним підписом директора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за укладеним кредитним договором наявна заборгованість, сума якої станом на 29.04.2024 становить 17062,50 грн. При цьому, з розрахунку вбачається, що 30.04.2024 позичальник сплатила в рахунок погашення тіла кредиту 7500 грн. та відсотки у розмірі 9750 грн. (а.с.22).
У розрахунку заборгованості, підписаному електронним підписом директора ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до сплати за Договором 644666349 підлягає 33750 грн., при цьому, знову ж таки розрахунок містить інформацію про сплату тіла кредиту у розмірі 7500 грн. 27.02.2025 та відсотків у розмірі 26250 грн. також 27.02.2025 (а.с.23).
Таким чином, сума, заявлена стороною позивача до стягнення з відповідача, як заборгованість за кредитним договором №644666349 від 09.03.2024, не знайшла свого підтвердження за наявними матеріалами справи.
Крім цього, дослідивши матеріли справи, суд дійшов висновку про те, що стороною позивача не підтверджено належним чином і право вимоги до відповідача за указаним вище кредитним договором.
Так, 28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу №28/1118-01 відповідно до якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. 31.12.2020 року Додатковою угодою №26 до Договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції (а.с.25-28).
При цьому, копія Витягу з Реєстру боржників, якою б підтвердився факту переходу права грошової вимоги до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» від ТОВ ««МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за кредитним договором № 644666349, матеріали справи не містять.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.
Отже, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не доведено позов, що є його, а не відповідача, процесуальним обов'язком (статті 12, 13, 81 ЦПК України).
Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду у постанові від 03 серпня 2022 року у справі № 156/268/21.
Позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням ним процесуальних дій.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа № 755/18920/18.
За таких умов в ході розгляду справи позивачем не було надано доказів на підтвердження розміру заявленої ним до стягнення суми заборгованості, а також не підтверджено належним чином право вимоги до відповідача за укладеним 09.03.2024 Договором кредитної лінії №644666349, а тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог.
Оскільки позивачу відмовлено у задоволені його позовних вимог в повному обсязі, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати на його користь не відшкодовуються.
Судом також застосовані інші норми процесуального права, а саме: ст.ст. 5, 12, 13,19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України.
Суд вирішив:
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014.
Представник позивача: Грибанов Денис В'ячеславович, місцезнаходження: 07400, Україна, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2 поверх 4.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова