Справа № 515/1720/25
Провадження № 1-кп/515/2113/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
06 листопада 2025 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Орлянське Василівського району Запорізької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 263 КК України,
ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч вимогам, визначеним п.8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» №901 від 23.12.2015, п. 1 Додатку №1 «Перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України» затвердженого Постановою Верховної Ради України №2471 від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», згідно з якими зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, «Положення про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992 та «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими та аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС №622 від 21.08.1998, знаючи про те, що для придбання та зберігання заборонених предметів необхідно передбачений законом дозвіл, 04 вересня 2025 року, приблизно о 22 год. 30 хв., рухаючись додому, на вуглу вулиць Вишнева та Дністровська в місті Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області, шляхом знаходження, придбав пістолет, який є нестандартною (переробленою саморобним способом) гладкоствольною короткоствольною вогнепальною зброєю - 9-мм самозарядним пістолетом STALKER мод. 914-S (або 914-UК) б/н (маркування серійного заводського номеру відсутнє - видалено), турецького виробництва (компанія-виробник - «Atak arms Itd», Стамбул, Туреччина), виготовлений промисловим способом, позиціонується виробником як сигнально-стартовий пістолет калібру 9 мм Р.А.К. (для подачі шумових сигналів) та не є таким у зв?язку з невідповідністю вимогам щодо стартових пристроїв через конструктивні зміни, внесені саморобним способом. Для проведення пострілів з наданого пістолета можливо використання як шумових і газових пістолетних патронів калібру 9 мм Р.А.К. (Р.А.), так і патронів з кінетичними снарядами: 9-мм дробові пістолетні патрони, патрони несмертельної дії, споряджені гумовими, або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами (Терен ЗП, ПНД-9П, Терен-3Ф та ін.); патрони роздільного спорядження (шумовий, або газовий калібру 9 mm Р.А.К. (Р.А.) та сферична куля діаметром до 6,6 мм) чи перероблені унітарні патрони аналогічного комплектування, та магазин якого був споряджений 8 патронами, з яких п'ять патронів з маркуванням: «GGG 223 Rem» і «R • P 223 REM», виготовлені саморобним способом за типом пістолетних патронів калібру 9 мм. Р.А. з використанням складових частин промислового виробництва шляхом спорядження вкорочених саморобним способом капсульованих гільз мисливських патронів калібру .223 Remington (5,56х45 мм) іноземного виробництва бездимним порохом та еластичними полімерними кулями сферичної форми. Для стрільби даними патронами можливо використання пістолетів калібру 9 мм Р.А.: Гарант С27, ПМР, ПСМ-Р, Вій, Перемога, Ерма-55Р, Форт-12Р, Форт-17Р, деяких модифікацій травматичних револьверів відповідного калібру та іншої зброї з відповідною будовою каналу ствола, пристрою замикання та запалювання, у т.ч. і наданий пістолет до стрільби придатні та відносяться до категорії боєприпасів.
Зазначений пістолет з вмістом п'яти патронів, які є боєприпасами ОСОБА_5 помістив до сумки та того ж дня, близько 22 год. 40 хв. умисно переніс та зберігав без передбаченого законом дозволу за місцем свого мешкання в тканинній сумці в приміщенні житлового будинку АДРЕСА_1 , до моменту їх вилучення працівниками поліції 05.09.2025 в ході обшуку, проведеного на виконання ухвали суду на території домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 .
Вказаними діями, ОСОБА_5 , носив, зберігав, придбав вогнепальну зброю та бойові припаси, без передбаченого законом дозволу, тобто у вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.
30 жовтня 2025 року між прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 була укладена угода про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Таким чином, сторони (прокурор та підозрюваний) погоджуються на призначення покарання ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк згідно ч. 4 ст. 75 КК України. У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням покласти на ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України.
Відповідно до вимог ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
Крім того, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
У статті 472 КПК України визначені основні вимоги до змісту угоди про визнання винуватості.
Згідно вимог ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
Враховуючи викладене, заслухавши думку прокурора, який просив затвердити угоду про визнання винуватості, обвинуваченого та його захисника, які підтримали думку прокурора, вивчивши угоду про визнання винуватості, обвинувальний акт, суд прийшов до наступних висновків.
Угода про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 469, ст. 472 КПК України. При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Крім того, суд враховує, що ОСОБА_5 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, має постійне місце проживання, щиро розкаявся у вчиненому.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_5 згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, які обтяжують ОСОБА_6 покарання згідно зі ст. 67 КК України, відсутні.
Прокурор в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30 жовтня 2025 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участі захисника, та призначити обвинуваченому узгоджену сторонами угоди міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Захисник просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30 жовтня 2025 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 , вважаючи, що вона відповідає вимогам КК та КПК України, є усі підстави для її затвердження та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами угоди міри покарання.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнав себе винуватим обвинувачений, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості, укладеної 30 жовтня 2025 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 , її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
У кримінальному провадження наявні витрати на проведення експертиз в сумі 3565,60 гривен, які підлягають стягненню з ОСОБА_5 .
На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Питання речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 314, 369, 373, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду від 30 жовтня 2025 року між прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 про визнання винуватості.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, і призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік.
Покласти на ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави, процесуальні витрати на проведення експертиз в сумі 3565,60 грн.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської областівід 11 вересня 2025 року на майно, а саме: металевий предмет, що зовні схожий на пістолет, без маркувань, та металевий предмет, що зовні схожий на магазин з вмістом восьми предметів зовні схожих на патрони - скасувати;
Речові докази: пістолет STALKER з магазином та патрони у кількості 5 шт. з маркуванням «GGG 223 Rem» і «R.P223 REM», які відповідно до квитанції №Б016400 від 13.09.2025, передані до камери зберігання речових доказів відділення поліції №2 Білгород-Дністровського РВПГУНП в Одеській області - конфіскувати у власність держави в особі Міністерства оборони України та передати на потреби Збройних сил України, а ті, що не придатні за призначенням, знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Одеського апеляційного суду через Татарбунарський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити прокурору і засудженому.
Суддя: