Справа № 515/1608/25
Провадження № 3/515/1991/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
06 листопада 2025 року м. Татарбунари
Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Олійник К. І., розглянувши справу, яка надійшла від відділення поліції №2 Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),-
28 вересня 2025 року приблизно о 19.13 год на вул. Миру в с. Струмок Білгород-Дністровського району Одеської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 2108, з реєстраційним номером НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей) від проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовився під відеозапис нагрудну бодікамеру № DSJ-000000-2113850, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, та вчинив правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП України.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Поштова кореспонденція, яка направлялась на адресу відповідача, повернута до суду із відміткою поштової служби «адресат відсутній за вказаною адресою».
ОСОБА_1 клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв.
Повернення поштової кореспонденції з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», є належним повідомленням учасника справи (постанова Верховного Суду від 13 травня 2024 року у справі № 755/4829/23).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, уцьому випадку суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від25квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постанови Верховного Суду від27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від21травня 2020 року у справі № 10/249-10/19 та від 15 червня 2020 року усправі № 24/260-23/52-б).
Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки (постанова Верховного Суду від10травня 2023 року у справі № 755/17944/18).
Суд виконав обов'язок щодо повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце слухання справи та приймаючи до уваги практику Верховного Суду, щодо питання оповіщення учасника справи про розгляд справи, вважає, що відповідач у цій справі є таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» №16652/04).
З метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Вина ОСОБА_1 підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕРП 1 №467698 від 28 вересня 2025 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5826330, датованою 28 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 2 КУпАП з накладення штрафу на користь держави; направленням на огляду водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду; довідкою ВП №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, з якої вбачається, що ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КпАП України не притягувався, посвідчення водія не отримував; диском з відеозаписом.
Наведені докази є достатніми для підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20, Верхорвний Суд виснував, що у разі, коли особа вчинила кримінальне правопорушення в сфері дорожнього руху, передбачене нормами Кримінального кодексу України, суд має право застосувати до такої особи додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати ТЗ, навіть якщо вона до цього не мала такого права.
У вищезазначеній постанові Верховний Суд окремо підкреслив, що особи, які керують ТЗ без достатніх теоретичних і практичних знань та без посвідчення водія, створюють підвищену суспільну небезпечність, а тому запобігальна мета додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати ТС в такому разі набуває особливого значення.
Враховуючи обставини справи, особу порушника, вважаю за необхідне накласти на нього стягнення у виді штрафу враховуючи імперативність санкції ч.1 ст.130 КУпАП в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, незважаючи на відсутність у ОСОБА_1 такого спеціального права, який повинен бути достатнім для виправлення порушника і попередження вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі встановленому законом.
Керуючись ст. 40-1, 130 ч.1, 280, 283-284 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф повинен бути сплачений протягом 15 днів з дня отримання даної постанови, шляхом його внесення за наступними реквізитами: Одеська область, отримувач: ГУК в Од.обл./Одеськаобл./21081300, код ЄДРПОУ: 37607526, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку:UA848999980313080149000015001, код КДБ:21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (стягував Державна судова адміністрація України) судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять грн 60 коп) за наступними реквізитами: стягувач ГУК у м.Києві/м.Київ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
У разі несплати правопорушником даного штрафу в установлений строк, стягнути з нього подвійний розмір штрафу, визначений цією постановою, відповідно до ст.308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Татарбунарський районний суд Одеської області.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя К. І. Олійник