Тарутинський районний суд Одеської області
Справа № 514/1283/25
Провадження по справі № 3/514/676/25
30 жовтня 2025 року с-ще Бессарабське
Суддя Тарутинського районного суду Одеської області Кравченко П.А., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла з відділення поліції № 2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ярове Тарутинського району Одеської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№441718 від 02.09.2025 року, 02.09.2025 року о18 год. 35 хв. в с. Ярове по вул. Садова ( ОСОБА_2 керував транспортним засобом мотоциклом марки МТ-10 д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Alcotest Drager 6820, результат: 1,97 проміле тест 412, чим порушив вимог п. 2.9.а. ПДР України, за що відповідальність передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєнні даного правопорушення визнав, а також просив відстрочити сплату штрафу на шість місяців, посилаючись на те, що він не має можливості сплатити всю суму штрафу одним платежем, у зв'язку з скрутним матеріальним становищем.
Відповідно до положень ч. ч.1 та 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винністьданої особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Досліджуючи матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 441718 від 02.09.2025 року; результат тесту із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drаger 6820, який показав 1,97 проміле, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, та іншими матеріалами справи, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При вирішення питання про вид та розмір адміністративного стягнення, суд, враховує положення ч. 2 ст. 33 КУпАП, відповідно до яких, судом враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При вирішення питання щодо необхідності застосування адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, з огляду на те, що у ОСОБА_1 посвідчення водія згідно бази ІПНП відсутнє, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Аналогічні вимоги щодо гарантування захисту прав, свобод та інтересів кожного у розумні строки незалежним, безстороннім та справедливим судом передбачені і у ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Враховуючи зазначене, а також вимоги ст. 9 Конституції України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», відповідно до яких суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права, вважаю за необхідне застосувати аналогію закону.
Положення кримінального закону, які визначають вид та розмір покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, передбачені ст. 55 КК України.
Відповідно до правового висновку щодо застосування норм матеріального права, викладеного у Постанові ОП ККС ВС від 04.09.2023, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
У даному випадку, з огляду на те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, враховуючи ступінь його суспільної небезпеки, суд вважає релевантним застосування вищевикладеної правової позиції Верховного Суду та застосування до останнього адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами не дивлячись, що ця особа не отримувала посвідчення водія.
Враховуючи вищевказане, суд доходить висновку, що застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами відповідатиме характеру вчиненого адміністративного правопорушення та особі правопорушника і буде достатнім задля виконання його мети.
Крім цього, суд враховує й положення ст. 40-1 КУпАП, відповідно до якої судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а тому з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Щодо надання відстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення суд зазначає наступне.
Положеннями ст.307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) визначені Законом України «Про виконавче провадження».
У відповідності до приписів п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про накладення адміністративного стягнення є виконавчим документом.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Згідно ч. 2 ст. 301 КУпАП, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно ст. 304 КУпАП, питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
На підставі викладеного, враховуючи те, що ОСОБА_1 має бажання сплатити штраф, але не має можливості сплатити його одним платежем у встановлений термін у зв'язку з скрутним матеріальним становищем, суд вважає за можливе відстрочити ОСОБА_1 виконання постанови суду в частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на 6 (шість) місяців.
Керуючись ст. ст. 23, 33, 245, 251, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнення проводити на користь держави на розрахунковий рахунок № UA848999980313080149000015001, код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526, отримувач - ГУК в Од.обл./Одеська обл./21081300, код платежу - 21081300, банк - Казначейство України (ЕАП), вид платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адмінправопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок на розрахунковий рахунок № UA908999980313111256000026001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, код класифікації доходів бюджету - 22030106 , банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів - ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, призначення платежу - судовий збір у справах про адміністративне правопорушення.
Відстрочити виконання постанови Тарутинського районного суду Одеської області від 30.10.2025 року в справі № 514/1283/25 в частині накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., на шість місяців, встановивши наступний графік погашення заборгованості:
2833 (дві тисячі вісімсот тридцять три) гривень 34 копійки сплатити до 30 листопада 2025 року;
2833 (дві тисячі вісімсот тридцять три) гривень 34 копійки сплатити до 30 грудня 2025 року;
2833 (дві тисячі вісімсот тридцять три) гривень 34 копійки сплатити до 30 січня 2026 року;
2833 (дві тисячі вісімсот тридцять три) гривень 34 копійки сплатити до 28 лютого 2026 року;
2833 (дві тисячі вісімсот тридцять три) гривень 34 копійки сплатити до 30 березня 2026 року;
2833 (дві тисячі вісімсот тридцять три) гривень 34 копійки сплатити до 30 квітня 2026 року;
Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити до закінчення строку відстрочки.
У разі невиконання постанови суду без поважних причин, звернути постанову Тарутинського районного суду Одеської області від 30 жовтня 2025 року до примусового виконання, відповідно до вимог ст.308 КУпАП.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу (ст. 289 КУпАП).
Постанова про позбавлення права керування транспортни засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті (ч. 3 ст. 291 КУпАП).
Суддя П.А. Кравченко