Справа № 683/2875/25
2/683/1636/2025
05 листопада 2025 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Кутасевич О.Г.,
з участю секретаря судового засідання Братенка В.В.
розглянувши в м. Старокостянтинів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 683/2875/25, номер провадження 2/683/1636/2025 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У вересні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі ТОВ «Споживчий центр») звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №25.05.2024-100002040 від 25 травня 2024 року в розмірі 40300 грн, а також судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп.
Свої вимоги мотивує тим, що 25 травня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №25.05.2024-100002040 шляхом підписання Заявки, що є невід'ємною частиною цього Договору. Відповідно до його умов ТОВ "Споживчий центр" надало відповідачеві кредит у розмірі 13000 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 25 травня 2024 року, строком на 140 дні з процентною ставкою згідно умов договору.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість у розмірі 40300 грн, в тому числі 13000 грн - заборгованості за тілом кредиту; 18200 грн заборгованості по процентам, 2600 грн комісія та 6500 грн неустойки.
Ураховуючи викладене, позивач просив стягнути на його користь з ОСОБА_1 зазначену суму заборгованості за кредитом і судові витрати у справі.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 29 вересня 2025 року постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали не надав відзив на позов в порядку, визначеному ст. 178 ЦПК України.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25 травня 2024 року між ТОВ "Споживчий центр" та відповідачем ОСОБА_1 укладений кредитний договір №25.05.2024-100002040, шляхом підписання Заявки, що є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного Договору (оферти), з якою ОСОБА_1 ознайомився того ж дня. Відповідно до його умов ОСОБА_1 отримував кредит в сумі 13000 грн, який зобов'язувався повернути та сплатити нараховані проценти відповідно до графіка платежів та комісію.
За умовами вказаного кредитного договору сторони передбачили, що кредит надається строком на 140 календарних днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 11 жовтня 2024 року (п.3, п.4 відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №25.05.2024-100002040 від 25 травня 2024 року). Продовження строку, на який надається кредит, не передбачене.
Також сторони узгодили, що плата за користування кредитом здійснюється за фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит; розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку, комісія, пов'язана з наданням кредиту складає 20 відсотків від суми кредиту 2600 грн.
ОСОБА_1 підписав електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е951, а ТОВ «Споживчий центр» 25 травня 2024 року перерахувало суму кредиту в розмірі 13000 грн на вказану відповідачем платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану в АТ КБ «ПриватБанк» за допомогою системи iPay, що підтверджується інформацією АТ КБ «ПриватБанк».
ОСОБА_1 в порушення умов договору кредитні кошти не повернув, у зв'язку з чим станом на 19 вересня 2025 року розмір заборгованості склав 40300 грн, в тому числі 13000 грн - заборгованості за тілом кредиту; 18200 грн заборгованості по процентам, 2600 грн комісія та 6500 грн неустойки.
Згідно з ч.1ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі.
Згідно з ч.1 ст.638ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом статті 207ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч.1, ч.3, ч.4, ч.7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язано у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставіст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зіст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 1054ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Зібрані докази вказують на те, що ТОВ «Споживчий центр» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, який підписаний сторонами електронним підписом. ОСОБА_2 підписав цей договір одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем Е951), направленим товариством на телефонний номер відповідача. При укладанні кредитного договору відповідачем вчинено ряд дій, без здійснення яких договір був би не укладеним, що в свою чергу підтверджує укладання вказаного договору в електронній формі.
ОСОБА_1 був належним чином ознайомлений з умовами вищевказаного кредитного договору, однак не виконав грошове зобов'язання по поверненню кредитних коштів, а тому заборгованість по договору кредиту в межах строку кредитування підлягає стягненню за рішенням суду.
Відповідачем ОСОБА_1 кредитний договір не оспорювався.
Отже, сторони у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредитного ліміту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов'язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.
На виконання умов кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» перерахувало грошові кошти (13000 грн) на банківський рахунок ОСОБА_1 , який самостійно вказав до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства номер своєї платіжної карти. Відтак, у встановлений договором строк ОСОБА_1 не повернув кредитні кошти та не сплатив нараховані проценти.
Представлений позивачем розрахунок заборгованості за договором кредиту №25.05.2024-100002040 від 25 травня 2024 року відповідає умовам договору, в якому відображено інформацію стосовно загальної кількості днів користування кредитом (140 дні), розміру процентної ставки (1%), розміру основного боргу (13000 грн), і цілком підтверджує нарахування 18200 грн процентів за користування кредитом (13000 грн х 1% х 140 дні = 18200 грн), які відповідачем не погашались. При цьому, проценти вірно були нараховані позивачем лише в межах строку кредитування за 140 дні.
Доказів, які б спростували цю заборгованість за кредитним договором, відповідачем не надано.
Оскільки між сторонами укладено кредитний договір, відповідач отримав кредитні кошти, проте свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, тому наявна заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно п. 18 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідним договором, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, позивачу в стягненні неустойки в сумі 6500 слід відмовити.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду ТОВ «Споживчий центр» було сплачено 2422,40 грн судового збору, ціна позову становила 40300 грн, позов задоволено на суму 33800 грн, тобто на 83,87% (33800х100:40300), а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2031,66 грн (2422,40х83,87 %) судового збору.
Керуючись ст.ст.12,13,81,141,263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №25.05.2024-100002040 від 25 травня 2024 року в розмірі 33800 грн, що складається з 13000 грн заборгованості за тілом кредиту; 18200 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом; 2600 грн комісії.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в розмірі 2031,66 грн.
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ТОВ «Споживчий центр», місце знаходження: вул. Саксаганського, 133-А м.Київ, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач:ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя: