Справа №678/1728/25
Провадження №1-кп-678-153/25
06 листопада 2025 року селище Летичів
Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Летичів матеріали кримінального провадження за №12025243300000398 від 20.10.2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні п'ятьох неповнолітніх дітей, непрацюючого, інвалідності немаючого, в силу ст.89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 , постановою Летичівського районного суду Хмельницької області від 18.03.2025 (справа №678/402/25), яка набрала законної сили 28.03.2025 року було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років.
Незважаючи на це, 03.09.2025 року близько 01 год. 43 хв. ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність зазначеної постанови суду, будучи ознайомленим із нею та маючи реальну можливість виконати її вимоги, діючи умисно, з метою ухилення від виконання рішення суду, всупереч його законній силі, у порушення вимог ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та ч.1 ст.129 Конституції України, керував автомобілем марки «ВАЗ 2107», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул.Устима Кармелюка, 96, в селищі Летичів, Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області, при цьому за порушення п.п.2.1а), 2.5 Правил дорожнього руху був зупинений працівниками ВП №3 ХРУП ГУНП у Хмельницькій області, якими складено відносно нього протокол серії ЕПР1 №442007 за ч.2 ст.130 КУпАП, також відносно нього складено постанову серії ЕНА №5633481 за ч.4 ст.126 КУпАП. Постановою Летичівського районного суду від 29.09.2025 року (справа №678/1459/25), яка набрала законної сили 09.10.2025 року, його визнано винним та призначено штраф у розмірі 34000 грн., із позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.
Попри це, 19.10.2025 року близько 12 год. 15 хв. ОСОБА_4 , достовірно знаючи про чинність усіх зазначених постанов судів, якими його неодноразово позбавляли права керування транспортними засобами, і маючи реальну можливість виконати їх, однак діючи умисно, свідомо їх ігноруючи, знову керував автомобілем марки «ВАЗ 2107», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул.Бугська, 1, в селищі Летичів, Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області, за порушення п.п.2.1.а) був зупинений працівниками ВП №3 ХРУП ГУНП у Хмельницькій області, якими складено відносно нього протокол серії ЕПР1 №442007 за ч.5 ст.126 КУпАП.
Таким чином, встановлено, що ОСОБА_4 достовірно знаючи про наявність і чинність постанов Летичівського районного суду Хмельницької області від 18.03.2025 року (справа №678/402/25) та від 29.09.2025 року (справа №678/1459/25), якими його неодноразово позбавляли права керування транспортними засобами, свідомо, умисно та систематично ухилявся від їх виконання, продовжуючи керувати транспортними засобами у період дії заборони.
Тобто, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України (умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили).
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся та надав суду показання, про те, що всі обставини зазначені у обвинувальному акті він визнає в повному обсязі, нічого не оспорює та підтверджує їх. Його показання є добровільними, правдивими та істинними. Йому відомо що відносно нього за вчинення даних адміністративних правопорушень накладались стягнення у виді штрафів, однак на даний час він їх не сплатив, оскільки у нього на даний час немає коштів щоб сплатити вказані штрафи. Він має на утриманні п'ятьох неповнолітніх дітей. Він на даний час ніде не працює та не підробляє а перебуває за адресою проживання та допомагає по господарству. Свою вину він визнає в повному обсязі, щиро розкаюється у вчиненому, просить суд його суворо не карати та по можливості призначити покарання у виді штрафу.
Судом встановлено, що показання обвинуваченого ОСОБА_4 у судовому засіданні є послідовними і логічними, не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції. За таких обставин, суд переконавшись, у відсутності сумнівів в добровільності позицій учасників процесу, згідно вимог ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим розслідуванням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченого у відповідності до положень Кримінального Кодексу України.
Виходячи з наведеного, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні усіх обставин кримінального провадження, у межах ч.3 ст.349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого.
Згідно ч.1 ст.337 КПК України, судовий розгляд кримінального провадження проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Таким чином дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.1 ст.382 КК України (умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили).
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до ч.1 ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до ст.66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 є щире каяття.
Згідно ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено.
Суд також враховує, що ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, щиро розкаявся, на обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні п'ятьох неповнолітніх дітей, за місцем проживання характеризується позитивно, що відповідно пом'якшує йому покарання.
Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, особу винного, позицію сторони обвинувачення та сторони захисту щодо призначення обвинуваченому покарання, а також інші в сукупності обставини та їх поєднання, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, та ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства, суд приходить до висновку призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст.382 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі, звільнивши його від його відбування з випробуванням на підставі ст.75 КК України, з покладенням відповідних обов'язків визначених ст.76 КК України, яке на думку суду, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами.
Кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди не завдано, цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Запобіжний захід під час проведення досудового розслідування ОСОБА_4 не обирався і суд приходить до переконання, що не має необхідності його обирати і до набрання вироком законної сили.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.100, 110, 368-371, 374, 395 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
У відповідності до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до ст.100 КПК України речові докази: визнані постановами слідчого СВ ВП №3 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 30.10.2025 року, від 27.10.2025 року, та від 28.10.2025 року, документи та 3 (три) оптичних диски формату DVD-R з наявними на них відеозаписами, - залишити при матеріалах даного кримінального провадження. (Т.1 а.с.38-39, 58-59, 90-91).
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_4 не обирати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Летичівський районний суд Хмельницької області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Летичівського районного суду
Хмельницької області ОСОБА_1