Справа № 674/1367/25
Провадження № 2/674/871/25
іменем України
05 листопада 2025 року м.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Барателі Д.Т., за участі секретаря судового засідання Бойчук С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексуУкраїни, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" (місцезнаходження: м. Київ вул. Рогнідинська, 4А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором (ціна позову 10054,40 грн),
До Дунаєвецького районного суду Хмельницької області надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (далі - позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ») до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому позивач просить суд стягнути з останнього заборгованість у сумі 10 054,40 грн за кредитним договором № 841886415 від 25.01.2022 (далі - кредитний договір), а також судовий збір у сумі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу у сумі 7 000,00 грн, зумовлені судовим розглядом вказаних позовних вимог.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що унаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за вказаним кредитним договором у нього виникла заборгованість перед первісним кредитором - товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». За результатами укладення ряду договорів факторингу право вимоги за заборгованістю відповідача перед первісним кредитором перейшло до позивача через послідовні відступлення права вимоги спочатку товариству з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», а згодом - позивачу.
Як правову підставу для звернення до суду позивач зазначає норми Цивільного кодексу України щодо обов'язковості умов укладених договорів, обов'язковості виконання боржником узятих на себе зобов'язань за договором, правових наслідків відступлення права вимоги та особливостей укладення і виконання кредитних договорів; норми Закону України «Про споживче кредитування» щодо порядку укладення договорів та відступлення права вимоги; норми Закону України «Про електронну комерцію» щодо порядку укладення договорів в електронному вигляді.
Разом із поданням позову представник позивача - адвокат Тараненко Артем Ігорович, заявив клопотання про розгляд справи без його участі та клопотання про витребування доказів.
Ухвалою від 05.08.2025 Дунаєвецький районний суд Хмельницької області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у цій справі, ухвалив проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Цією ж ухвалою суд за клопотанням позивача задовольнив клопотання про витребування доказів.
Відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі. Своїм правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, від нього не надійшло жодних відзивів, заяв або клопотань щодо спору.
Оскільки справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
25 січня 2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - первісний кредитор) та відповідачем було укладено кредитний договір № 841886415 від 25.01.2022, який є договором кредитної лінії з надання грошових коштів у позику.
Вказаний кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» у формі електронного документу. Договір підписано відповідачем із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який у розумінні вказаного Закону має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Відповідач акцептував публічну пропозицію первісного кредитора про укладення кредитного договору шляхом заповнення Заявки на отримання грошових коштів у кредит на офіційному веб-сайті кредитора, після чого отримав на свій мобільний телефон код електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовий пароль), який ввів у відповідне поле для підтвердження укладення договору. Процес укладення договору підтверджується Довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора, Алгоритмом дій відповідача та Алгоритмом дій первісного кредитора.
Згідно з п. 1.1 кредитного договору первісний кредитор зобов'язався надати відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 5 200,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі. Відповідно до п. 1.3 кредитного договору первісний кредитор надав перший транш за договором у сумі 5 200,00 грн одразу після укладення договору.
Згідно з п. 1.7 кредитного договору кредитна лінія надавалася строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту відповідачем, а саме до 24.02.2022. Цей період визначено сторонами як Дисконтний період.
Процентні ставки за користування кредитом визначені в п. 1.9 кредитного договору. Зокрема, на період строку, визначеного в п. 1.7 договору, нарахування процентів за користування кредитом мало здійснюватися щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 766,50 процентів річних, що становить 2,10 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним. За умови продовження строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8 договору з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7 договору строку нарахування процентів за користування кредитом мало здійснюватися за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 766,50 процентів річних, що становить 2,10 процентів у день від суми кредиту за кожний день користування ним.
Після укладення кредитного договору первісний кредитор свої зобов'язання виконав у повному обсязі і перерахував на банківську карту відповідача грошові кошти в сумі 5 200,00 грн, яку відповідач вказав у Заявці при укладенні кредитного договору. Факт перерахування коштів підтверджується платіжним дорученням про перерахування коштів відповідачу, Довідкою первісного кредитора щодо перерахунку коштів відповідачу, документами, наданими АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на виконання ухвали суду про витребування документів.
У подальшому відповідач виконував свої зобов'язання з повернення суми кредиту та сплати процентів неналежним чином. Строк, на який було надано кредит за договором, сплив 24 лютого 2022 року. Після закінчення строку кредиту первісний кредитор здійснював нарахування процентів за користування кредитними коштами відповідно до умов кредитного договору. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором.
У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором у нього сформувалась заборгованість перед первісним кредитором. Згідно з розрахунком заборгованості, підготовленим первісним кредитором, станом на дату відступлення права вимоги від первісного кредитора товариству з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» заборгованість відповідача становила: заборгованість за основним боргом (тілом кредиту) в сумі 5 200,00 грн та заборгованість за нарахованими і несплаченими відсотками. Розмір заборгованості не змінювався, оскільки первісний кредитор після відступлення права вимоги не здійснював додаткових нарахувань, так само як і наступні набувачі права вимоги не нараховували процентів, штрафних санкцій чи комісій.
28 листопада 2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (клієнт) та товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (фактор) був укладений договір факторингу № 28/1118-01. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» є фінансовою установою та має ліцензію для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, зокрема з надання послуг з факторингу, видану Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про що має свідоцтво про реєстрацію фінансової установи.
Відповідно до умов вказаного договору факторингу клієнт відступив фактору, а фактор прийняв права вимоги та в їх оплату зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених договором.
23 лютого 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (клієнт) та товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (фактор) було укладено договір факторингу № 23/0224-01. Згідно з п. 2.1 договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024 товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов'язалося відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов'язалося їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату на умовах, визначених договором.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» та товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024 підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 23.02.2024, за яким від товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 841886415 від 25.01.2022 у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Факт передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» зі сторони товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» згідно з договором факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024 саме за відступлення права вимоги підтверджується Платіжною інструкцією щодо сплати фінансування по Реєстру прав вимоги № 1 від 23.02.2024.
04 червня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (клієнт) та позивачем (фактор) було укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» є фінансовою установою та має діючу ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, а саме на надання послуг з факторингу. Згідно з п. 1.2 договору факторингу № 04/06/25-Ю перехід від товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого позивач став кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Факт переходу прав вимог за кредитним договором до позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025. Факт передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони позивача згідно з договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 за відступлення права вимоги підтверджується Платіжною інструкцією щодо сплати фінансування по Реєстру боржників від 04.06.2025.
Згідно з розрахунком заборгованості від 04.06.2025, наданим позивачем, заборгованість відповідача становить 10 054,40 грн, з яких: 5 200,00 грн - заборгованість за основним боргом (тілом кредиту); 4 854,40 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» та товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» не здійснювали додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювали.
Вказана заборгованість також підтверджується випискою з особового рахунку по кредитному договору № 841886415 від 25.01.2022 за період з 04.06.2025 по 25.06.2025, наданою позивачем.
Таким чином, унаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за вказаним кредитним договором у нього виникла заборгованість перед первісним кредитором. За результатами укладення між первісним кредитором, товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем відповідних договорів факторингу право вимоги за заборгованістю відповідача перед первісним кредитором послідовно перейшло спочатку до товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», потім до товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», а згодом до позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності відповідно до ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх у сукупності, суд виходив із такого.
Встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, пов'язані із невиконанням останнім зобов'язань за укладеним ним кредитним договором.
Вказані правовідносини є цивільно-правовими та регулюються Цивільним кодексом України. Сторони мають право укласти договір, у якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України).
За ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України та відповідно до ст. 6 Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідно до змісту ст. 526, 527, 530, 627, 628 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання на умовах, які ним визначені, а прийняті на себе контрагентами зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно до закону, договору.
Згідно з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
П. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що для здійснення електронної комерції суб'єкти електронної комерції можуть використовувати електронні підписи, печатки та інші аналоги власноручного підпису чи печатки суб'єктів електронної комерції у порядку, встановленому законодавством. Для підписання електронного договору може використовуватися удосконалений електронний підпис, кваліфікований електронний підпис або печатка, а також інший аналог власноручного підпису або печатки, передбачений цим Законом.
П. 3 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що під час здійснення електронної комерції електронний підпис одноразовим ідентифікатором здійснюється шляхом підтвердження дій з використанням відомостей, що дозволяють ідентифікувати особу, яка вчиняє дії в інформаційній (автоматизованій) системі суб'єкта електронної комерції, та засвідчити вчинення таких дій саме цією особою, які з'єднані з унікальним набором символів у будь-якій комбінації у вигляді коду, пароля або інших даних, що надаються суб'єктом електронної комерції та підлягають введенню підписувачем одноразово для підписання електронного договору. Отримання підписувачем такого унікального набору символів у будь-якій комбінації у вигляді коду, пароля або інших даних підтверджується належним чином зафіксованим відправленням та введенням підписувачем відповідних даних.
Ч. 8 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, якщо інше не встановлено законом, прирівнюється за правовими наслідками до використання підпису, печатки фізичної особи - підприємця, юридичної особи, передбаченого законом для правочинів, що вчиняються у письмовій формі.
Суд зазначає, що докази на підтвердження належного укладення кредитного договору в електронному вигляді надані позивачем до матеріалів справи, зокрема: копія кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику, Заявка на отримання кредиту, Алгоритм дій відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі, Довідка щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора, Алгоритм дій первісного кредитора. Вказані документи підтверджують факт укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Первісний кредитор свої зобов'язання за укладеним договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти на умовах, передбачених договором, що підтверджується платіжним дорученням про перерахування коштів відповідачу, а також Довідкою та письмовими поясненнями первісного кредитора щодо перерахунку коштів відповідачу.
Відповідач, отримавши кредитні кошти, був зобов'язаний в силу вимог ст. 629 та 1054 Цивільного кодексу України їх повернути на умовах та у строк, передбачений укладеним договором. При цьому в матеріалах справи документів, які б підтверджували виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань у повному обсязі, немає. Згідно з поданими позивачем матеріалами станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором.
Відповідач, у свою чергу, не сплатив своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками відповідно до умов договору, що випливає з розрахунку заборгованості за договором, наданого позивачем, а також з випискою з особового рахунку по кредитному договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, що відповідає положенням ст. 617 Цивільного кодексу України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Ч. 2 ст. 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що грошова вимога, право якої відступається факторові, може бути пов'язана з поставкою товарів, виконанням робіт, наданням послуг, тощо, і може існувати або виникнути в майбутньому.
Ст. 1078 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо інше не встановлено договором факторингу, право грошової вимоги переходить до фактора в момент укладення договору факторингу. Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні врегульовано Законом «Про споживче кредитування».
Так, п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону «Про споживче кредитування» визначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Відповідно до п. 7-1 ч. 1 ст. 1 Закону «Про споживче кредитування» новий кредитор - особа, яка у встановленому законодавством порядку набула за цивільно-правовим договором або з інших підстав заміни кредитора у зобов'язанні право вимоги за договором про споживчий кредит або іншим договором, передбаченим ч. 2 ст. 3 цього Закону.
Ч. 1 ст. 18 Закону «Про споживче кредитування» визначено, що відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється відповідно до цивільного законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено факт послідовного відступлення права вимоги за кредитним договором від первісного кредитора до товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та Реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022; від товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» на підставі договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024 та Реєстру прав вимоги № 1 від 23.02.2024; від товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача на підставі договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 та Реєстру боржників від 04.06.2025. Факт виконання зобов'язань щодо фінансування підтверджується відповідними актами, протоколами та платіжними інструкціями.
Відповідач не надав суду доказів повного або часткового виконання зобов'язань за кредитним договором, не надав суду будь-яких заперечень щодо позовних вимог.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Договори факторингу, на підставі яких здійснювалися послідовні відступлення права вимоги, недійсними не визнавались, містять істотні умови договору факторингу, відповідають вимогам чинного законодавства. Таким чином, суд вважає, що позивач є законним кредитором за зобов'язаннями відповідача за кредитним договором № 841886415 від 25.01.2022.
Виходячи із наведених правових норм, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, що підтверджені дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 10 054,40 грн слід задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України).
Як вбачається із матеріалів справи, позивач під час подання позову сплатив судовий збір у сумі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією про сплату судового збору.
У зв'язку з тим, що позовні вимоги суд задовольняє у повному обсязі, судовий збір у сумі 2 422,40 грн стягується із відповідача на користь позивача.
Що стосується заявлених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн, суд зазначає таке. Ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Ч. 8 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
П. 1, 2 ч. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених представником позивача витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи в суді, суд враховує те, що дана цивільна справа є малозначною, всі обставини по цій справі були встановлені в судовому порядку. Нормами Цивільного процесуального кодексу України передбачено співмірність гонорару адвоката, тобто заявлена адвокатом ціна своїх послуг повинна відповідати складності спору та об'єму робіт, часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт. Гонорар адвоката має бути розумним з урахуванням витраченого адвокатом часу. Витрати мають бути обґрунтованими, документи, що підтверджують витрати, мають бути складені належним чином.
Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн відповідають критеріям реальності (їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи. Вказана сума на думку суду є об'єктивно обґрунтованою, доказів протилежного сторонами до справи не надано.
Ураховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 205, 512, 514, 516, 516, 527, 530, 627, 628, 617, 1054 Цивільного кодексу України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" заборгованість за кредитним договором № 841886415 від 25.01.2022 у сумі 10054,40 грн, з яких:
- сума заборгованості за основною сумою боргу - 5200,00 грн;
- сума заборгованості за відсотками - 4854,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" судові витрати у сумі 2422,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" суму витрат позивача на правничу допомогу за підготовку та направлення позовної заяви до суду та представництва інтересів позивача у суді в сумі 7000,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" (місцезнаходження: м. Київ вул. Рогнідинська, 4А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163).
Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення складено та підписано 05 листопада 2025 року.
Суддя Д.Т. Барателі