Справа № 673/399/25
Провадження № 2/673/350/25
06 жовтня 2025 р. м.Деражня
Деражнянський районний суд
Хмельницької області
в складі: головуючий суддя Дворнін О.С.,
при секретарі судового засідання Демчишиній Н.Г.,
з участю представника відповідача адвоката Довгаля П.С., на підставі письмової заяви позивача ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження, за правилами ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-
До Деражнянського районного суду Хмельницької області, в порядку загального позовного провадження, надійшов позов зазначеної вище особи до вказаного нею відповідача щодо визначеного позивачем предмету спору з вимогою стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 6000 грн., починаючи з 08.04.2025 року, як дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Так, позивачка стверджує, що відповідач в утриманні доньки бере участь лише частково, хоча він працевлаштований за кордоном молодий чоловік, має цілком задовільний стан здоров'я, інших неповнолітніх дітей чи непрацездатних батьків на утримані не має. Спільна з відповідачем дитина проживає разом з Позивачкою та попри незадовільний матеріальний стан останньої, перебуває на її повному утриманні.
29.04.2025 року відкрито провадження у даній справі та розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін за наявними в справі матеріалами.
В липні 2025 року Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву в якому визнав позовні вимоги лише частково в розмірі 3000 грн., зазначивши, що це відповідає прожитковому мінімуму на дитину відповідного віку (10 років), та вказавши, що він регулярно сплачує за комунальні послуги по утриманню житла, в якому проживає позивачка з дитиною, включаючи послуги з постачання газу та електроенергії, а також перераховує кошти на придбання одягу та взуття доньці.
В судове засідання позивач не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, зазначила, що заявлені вимоги підтримує в повному обсязі, зауваживши, що за останні пів року її заробітна плата суттєво зменшилася, просила врахувати понесені нею витрати по утриманню житла з електропостачання.
Представник Відповідача та сам Відповідач в судове засідання не з'явилися, просили суд розглянути справу у їх відсутності та врахувати доводи та міркування викладені у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.
Судом об'єктивно встановлено, що 15.11.2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований Деражнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиці (м. Хмельницький), актовий запис № 111 від 15.11.2014 року.
Від вказаного шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 09.06.2015 року, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Деражнянського районного управління юстиції у Хмельницькій області, згідно якого Відповідач є батьком дитини.
В свою чергу, згідно Довідки про проживання дитини без реєстрації від 17.04.2025 року за № 02.16-08/12-13, виданої старостою старостинського округу з центром у с. Нижнє, ОСОБА_3 , 07.06.2025 року дійсно проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 перебуваючи таким чином на її утриманні.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У відповідності до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
В силу ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав,
у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Нормами ч. 2 ст. 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Як вбачається з положень ч.3 ст.182 СК України, суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Суд звертає увагу на відсутність подання Відповідачем об'єктивної інформації про своє місце роботи, власні доходи та понесені ним витрати по утриманню самого себе, вважаючи це способом уникнення визначення справедливого розміру аліментів на його власну єдину дитину. Таким чином, при розгляді вказаного позову судом не встановлено обставин, за яких Відповідач міг би бути звільнений від обов'язку утримувати свою неповнолітню дитину, не надано таких доказів і самим Відповідачем.
Разом з тим, як зазначено у ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
В свою чергу, приписами статті ч. 1 ст. 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Обов'язок утримувати батьками своїх дітей, передбачений ст.180 СК України, проте даний обов'язок відповідач не виконує належним чином та достатньої і відповідної матеріальної допомоги позивачу з приводу утримання спільної неповнолітньої дитини, як її батько, не надає.
Зокрема, добровільні виплати здійснені проживаючим за кордоном ОСОБА_2 на утримання своєї доньки ОСОБА_4 , вочевидь, носять не системний, вибірковий та довільний характер та здійснюються на розсуд самого відповідача без врахування нагальних щоденних потреб дитини, яка живе та навчається в умовах війни, хворіє на хронічне захворювання серця (а.с. 20-25), позбавлена з його сторони батьківського піклування та турботи. Перераховані Відповідачем кошти саме, як аліменти, в середньому на місяць не перевищують прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», що з 01.01.2025 року складає 3 196 грн., є подрібненими в сумах та розтягнутими у часі, що не дає можливості забезпечити належний рівень утримання його єдиної дитини (а.с. 68-70, 72).
Решта переважна сума коштів, перерахована Відповідачем Позивачці та визначена ним, як аліменти, являється по суті цільовими коштами по утриманню його нерухомого майна (як зазначено у позові) та платою за газо- електропостачання (а.с. 45-65).
В свою чергу, суд критично оцінює доводи Відповідача щодо одержання Позивачкою сталої заробітної плати ніби достатньої для проживання вдвох з неповнолітньою дитиною, як підстави для зменшення аліментів, оскільки згідно наданих нею документів її дохід в останні місяці весни - літа 2025 року значно зменшився (а.с. 26-28 та 111-114) при існуванні боргу в 13 139, 83 грн. за комунальні послуги в належній Відповідачу квартирі (як зазначено у позові на а.с. 43, обернена сторона), де Позивач проживає разом із спільною з Відповідачем дитиною та про обслуговування якого необґрунтовано зазначив в своєму відзиві Відповідач.
Водночас, суд також звертає увагу на те, що Позивач практично самотужки утримуючи доньку і також несе витрати по утриманню згаданого вище житла, сплачуючи за комунальні послуги з електропостачання відчутні суми при її невеликому доході (а.с. 115).
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини, суд, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши докази виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, дійшов висновку про доведеність позовних вимоги ОСОБА_1 , тому її позов до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, слід задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 5 500 грн., починаючи з 08.04.2025 року, як дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття, а в задоволенні решти позовних вимог, відмовити.
Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180, 182, 184 СК України, ст.ст. 4, 12, 81, 141, 263-265, 279, 430 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 5 500 грн., починаючи з 08.04.2025 року, як дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Складання повного рішення було відкладено на десять днів з дня закінчення розгляду справи, у зв'язку з чим строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Деражнянський районний суд Хмельницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи, які при проголошенні рішення суду суддя не оголошує:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
Суддя: О. С. Дворнін