Справа №: 671/728/25
(заочне)
03 листопада 2025 року м. Волочиськ
Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді - Подіновської Г.В.,
з участю секретаря судового засідання Краснай Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У квітні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 387872412 від 28.12.2023 у розмірі 29611,14 грн., а також витрати, пов'язані з розглядом справи: судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 28.12.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №387872412 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання за кредитним договором виконало та надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 7500,00 грн., однак відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів належним чином не виконав, здійснюючи лише часткові платежі, внаслідок чого за договором утворилась заборгованість в сумі 29611,14 грн. грн.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого неодноразово продовжувався шляхом укладення додаткових угод і остаточно визначений до 31.12.2024. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №270 від 06.02.2024, «Таліон Плюс» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором №387872412 на суму 13894,74 грн.
31.07.2024 між «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №31/0724-01. Згідно з витягом з реєстру прав вимоги №2 від 31.07.2024 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача у розмірі 29611,14 грн.
14.03.2025 між «ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №140325-У, за яким до позивача перейшло право вимоги до відповідача за тим же кредитним договором на суму 29611,14 грн.
Позивач вказує, що на момент подання позовної заяви загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором № 387872412 від 28.12.2023 становить 29611,14 грн., яка складається: 7484,00 грн. - заборгованість по кредиту; 22127,14 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Представник позивача у позові просив проводити розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.
У відповідності до положень ст. ст. 280-281 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення по справі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28.12.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №387872412 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит в сумі 7500,00 грн. шляхом переказу на картковий рахунок, а позичальник зобов'язався повернути кредитодавцю кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 27.01.2029.
Кредитний договір був вчинений в електронній формі, яка відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми.
Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового персонального ідентифікатора YYEN-4357.
Того ж дня, 28.12.2023, кредитором було перераховано грошові кошти у сумі 7500,00грн. на банківську карту № НОМЕР_1 XX XXXX-6460, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.
Згідно повідомлення АТ «ТАСКОМБАНК» від 10.07.2025, вищевказана віртуальна платіжна картка була оформлена на ім'я ОСОБА_1 , ідентифікаційні дані якого повністю співпадають з даними, вказаними в заявці на отримання грошових коштів у кредит від 28.12.2023 та у договорі №387872412 від 28.12.2023.
Випискою по рахунку відповідача, наданою АТ «ТАСКОМБАНК» на виконання вимог ухвали Волочиського районного суду Хмельницької області області від 01.05.2025, підтверджено надходження 28.12.2023 коштів у сумі 7500,00 грн. на рахунок відповідача, операції по якому можна здійснювати за допомогою вищезазначеної банківської платіжної картки.
Отже, первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.
Відповідач не виконував умови договору належним чином, у зв'язку з чим утворилась прострочена заборгованість, яка станом на 08.04.2025 складає 29611,14 грн., з яких: 7484,00 грн. - заборгованість по кредиту; 22127,14 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого неодноразово продовжувався шляхом укладення додаткових угод і остаточно визначений додатковою угодою №32 від 31.12.2023 до 31.12.2024.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №270 від 06.02.2024, «Таліон Плюс» набуло право вимоги до відповідача на суму 13894,74 грн. за кредитним договором №387872412 від 28.12.2023.
31.07.2024 між «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №31/0724-01.
Згідно з витягом з реєстру прав вимоги №2 від 31.07.2024 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача у розмірі 29611,14 грн.
14.03.2025 між «ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №140325-У, за яким до позивача перейшло право вимоги до відповідача за тим же кредитним договором на суму 29611,14 грн., з яких 7484,00 грн. - заборгованість по кредиту, 22127,14 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Отже, вказані договори факторингу підтверджують належний перехід прав вимоги до ОСОБА_1 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал».
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України вбачається, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
З урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд вважає, що кредитний договір №387872412 від 28.12.2023 між та ОСОБА_1 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено з дотриманням вимог законодавства, при цьому відповідач з власної волі уклав договір кредитної лінії на визначених умовах кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, був належним чином ознайомлений з умовами вищевказаного договору та зобов'язався його виконувати.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч.1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
ТОВ «Юніт Капітал» в силу укладених договорів факторингу набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яка виникла за кредитним договором №387872412 від 28.12.2023 у розмірі 29611,14 грн.
Доказів того, що ОСОБА_1 виконав свої зобов'язання перед первісним кредитором або ТОВ «Юніт Капітал» відповідачем не надано.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №387872412 від 28.12.2023 у розмірі 29611,14 грн.
Крім того, при зверненні до суду з позовною заявою позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Розмір витрат позивача на правничу допомогу підтверджується: копією договору про надання правничої допомоги №17/03/25-02 укладеного між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Тараненко та партнери» 17.03.2025; протоколом погодження вартості послуг до договору; копією додаткової угоди №8 до договору №17/03/25-02 від 17.03.2025, копією акту прийому-передачі наданих послуг від 17.03.2025.
Відповідач клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не заявляв, неспівмірність витрат позивача на правничу допомогу не доводив.
Отже, підстави вважати, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі є неспівмірним з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, відсутні.
Таким чином, зважаючи на повне задоволення позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал», у відповідності до положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути кошти на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Крім того, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст.13, 81, 89, 137, 141, 263-265, 268, 274, 280-289 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №387872412 від 28.12.2023 у розмірі 29611,14 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал » судовий збір у сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4, літера А, офіс 10; код в ЄДРПОУ 43541163)
Відповідач: ОСОБА_1 ,місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 03 листопада 2025 року.
Суддя Г.В.Подіновська