Справа № 750/12489/25
Провадження № 2-о/750/238/25
05 листопада 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
судді Косенка О.Д.,
секретар Костюк С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин,
заінтересовані особи: Новобілоуська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області, Чернігівська районна державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Кириченко Тетяна Володимирівна, -
встановив:
ОСОБА_1 (далі - заявник) звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин із ОСОБА_2 заінтересовані особи: Новобілоуська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області, Чернігівська районна державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Кириченко Тетяна Володимирівна.
Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . На день смерті ОСОБА_3 разом з нею був зареєстрований син ОСОБА_2 . Окрім цього, в матеріалах спадкової справи мається заява дочки ОСОБА_4 про прийняття спадщини.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на земельну ділянку кадастровий номер 7425589300:07:000:0266, розміром 2,56 га, що належала їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю.
Після відкриття спадкової справи, не встигши оформити правовстановлюючі документи, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла дочка ОСОБА_4 .
Після смерті доньки ОСОБА_4 відкрито спадкову справу її дітьми ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на її 1/2 частину земельної ділянки.
При цьому приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Кириченко Т.В. було видано ОСОБА_1 та ОСОБА_5 свідоцтво про право на спадщину за законом по 1/4 частині земельної ділянки кадастровий номер 7425589300:07:000:0266, розміром 2,56 га, що належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю, 1/2 частку якої не встигла оформити її донька ОСОБА_4 .
Окрім цього, відносно 1/2 частини земельної ділянки що належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю, яку не встиг оформити її син ОСОБА_2 , оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_3 приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Кириченко Т. В. для видачі свідоцтва на 1/2 частини земельної Заявниці було повідомлено, що для видачі свідоцтва їй потрібно надати в повній мірі документи, які підтверджують родинні відносини із спадкодавцем ОСОБА_2 , з ОСОБА_3 , а саме свідоцтво про народження ОСОБА_2 , де б було зазначено матір'ю ОСОБА_3 .
Інших спадкоємців ОСОБА_2 не має.
Однак надати свідоцтво про народження ОСОБА_2 Заявниця не в змозі, оскільки оригінал чи/або його копія не зберіглися, а з листа Державного архіву Чернігівської області вбачається, що архів не в змозі видати довідку про народження ОСОБА_2 у 1939-1941 роках, оскільки книга реєстрації первинних актових записів цивільного стану про народження по Рябцівській сільській раді Чернігівського району Чернігівської області за 1941 рік не перебуває на зберіганні та про місце знаходження її архіву не відоме, що позбавляє племінницю успадкувати майно померлого дядька.
Ухвалою суду від 10.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження та призначено її розгляд на 05.11.2025 з викликом заявника та заінтересованих осіб.
Представник Заявника через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі та участі Заявника, заяву підтримує та просить її задовольнити.
Від представника Новобілоуської сільської рада Чернігівського району Чернігівської області 26.09.2025 через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи без участі, заперечень з приводу викладеного у заяві не має.
Приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Кириченко Тетяна Володимирівна та Чернігівська районна державна нотаріальна контора також надали заяви про розгляд справи без участі.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
08 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Чернігівського районного суду Чернігівської області з позовом до Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівського області від 16 грудня 2024 року у справі № 748/3537/24 було встановлено факт, що ОСОБА_1 є рідною племінницею ОСОБА_2 та визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті її дядька, терміном на три місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили (а.с. 45 зворот -46).
Частиною четвертою, п'ятою статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
З урахуванням даного предмета, обставина, яка підлягає доказуванню у справі, є те, чи є ОСОБА_2 дядьком заявника - ОСОБА_1 .
Суд вважає доведеними обставини, встановлені рішенням Чернігівського районного суду від 16.12.2024 у справі № 748/3537/24 щодо встановлення факту, що ОСОБА_1 є рідною племінницею ОСОБА_2 .
Отже, суд не вбачає підстав для проведення додаткового чи детального аналізу цих обставин, оскільки вони вже були встановлені вищезазначеним судовим рішенням, що набрало законної сили.
Згідно зі ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Частиною 1 ст. 315 ЦПК України визначено перелік фактів, що мають юридичне значення та які бути встановлені судом, зокрема факт родинних стосунків між фізичними особами (п. 1).
Згідно ст. 1296 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Статтею 1297 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» із змінами та доповненнями від 25.05.1998, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2020 року у справі № 644/6785/18 зазначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У постанові Верховного Суду від 11 лютого 2022 року у справі №947/22756/19 сформульовано висновки про те, що доказами, що підтверджують факт родинних відносин, можуть бути документи, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником. Визнаючи подані позивачем письмові докази достатніми та достовірними доказами, суд надав їм оцінку в їх сукупності, які в своєму взаємозв'язку згідно з практикою ЄСПЛ щодо урахуванням принципу «балансу вірогідностей» підтверджують правдивість обставин, на які посилався позивач на обґрунтування своїх позовних вимог, а тому суди дійшли правильних висновків про доведеність родинних відносин між позивачем та померлою особою.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) та в постанові від 21.06.2023 року у справі №916/3027/21.
В своїй постанові від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що покладений на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на висновках про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.
У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За приписами ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту родинних стосунків, тому вирішення питання про належність, допустимість і достатність таких доказів є обов'язком суду при їх оцінці.
Як стверджує заявник у своїй заяві, при оформленні спадкових прав виникла необхідність встановити родинні відносини між спадкодавцем та спадкоємцем.
Дослідивши надані заявником документи, суд доходить висновку, що вказаними документами у їхньому взаємозв'язку, поза розумним сумнівом підтверджується, що ОСОБА_2 доводиться дядьком заявнику, що зокрема було встановлено рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області у справі № 748/3537/24.
За таких обставин заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 3, 5, 12, 77-82, 141, 258, 259, 264-265, 268, 315 ЦПК України, суд
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Новобілоуська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області, Чернігівська районна державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Кириченко Тетяна Володимирівна про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дядьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заявник: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Заінтересована особа 1: Новобілоуська сільської рада Чернігівського району Чернігівської області, вул. Свиридовського, 54, с. Новий Білоус, Чернігівський район, Чернігівська область, ЄДРПОУ 04411898.
Заінтересована особа 2: Чернігівська районна державна нотаріальна контора, вул. Шевченка, 48, м. Чернігів, ЄДРПОУ 02901782.
Заінтересована особа 3: Приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Кириченко Тетяна Володимирівна, вул. Шевченка, 108, м. Чернігів.
Суддя Олег КОСЕНКО