Справа №731/484/25
Провадження №2/731/297/25
(з а о ч н е)
06 листопада 2025 року с-ще Варва
Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:
судді Савенка А.І.,
за участю секретаря Леоненко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», поданим представником Столітнім Михайлом Миколайовичем, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
26 серпня 2025 року до суду надійшла вказана позовна заява.
В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що 03 березня 2024 року ОСОБА_1 уклав із ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЛОН КРЕДИТ» електронний кредитний договір № 1474755, відповідно до якого отримав кредит у сумі 4 000,00 грн строком на 360 днів, зобов'язавшись повернути кредит та сплатити проценти у розмірі 2,5% від суми кредиту на день. Товариство свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надало ОСОБА_1 грошові кошти шляхом переказу на його картковий рахунок. ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором не виконав.
24 грудня 2024 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЛОН КРЕДИТ» уклало договір факторингу № 24122024, яким передало право вимоги за кредитним договором ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».
Просять стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 39 800,00 грн, яка складається з 4 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 35 800,00 грн заборгованості за відсотками, а також сплачений судовий збір у сумі 2 422,40,00 грн та 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу. Крім того, просять застосувати положення ч. ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України та зобов'язати орган, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до стаття 625 ЦК України, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили до моменту виконання рішення.
Ухвалою суду від 02 вересня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 03 жовтня 2025 року.
У зв'язку з неявкою відповідача судове засідання відкладалось до 06 листопада 2025 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про місце, дату і час судового розгляду повідомлений належним чином. У позовній заяві просив розглядати справу без його участі (а.с. 3-16).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином засобами поштового зв'язку (а.с. 106, 116), а також шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 107, 117). Поштове відправлення повторно повернулося з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 106, 116). Відзиву на позовну заяву чи заяв з процесуальних питань від відповідача не надійшло.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки відповідач належним чином повідомлений про місце, дату і час судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подавав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України проводить заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що зазначений позов слід задовольнити частково з таких підстав.
Судом встановлено, що 03 березня 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір № 1474755 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого товариство надало позичальнику грошові кошти у сумі 4 000,00 грн, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти (а.с. 21-25).
Умови договору детально викладені в розділі 1 договору. Зокрема, строк договору - 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів; стандартна процентна ставка за користування кредитом - 2,50% в день.
Посилання на обставини укладення 03 березня 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 кредитного договору в електронній формі відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію», оскільки договір підписано ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора, відправленого йому товариством.
Довідкою ТОВ «Пейтек» від 15 січня 2025 року підтверджується, що 03 березня 2024 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надало ОСОБА_1 на картку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_1 кошти у сумі 4 000,00 грн (а.с. 28).
Перерахування ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» 03 березня 2024 року ОСОБА_1 на картку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_2 коштів у сумі 4 000,00 грн підтверджується також наданою на виконання ухвали суду інформацією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с. 108).
Відповідно до договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року, укладеного між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (Клієнт) та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (Фактор), Клієнт відступив Фактору права вимоги, зазначені в Реєстрі Боржників (а.с. 34-43).
Витягом з Реєстру Божників до договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року підтверджується передання права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1474755, загальна сума заборгованості 35 400,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 29 400,00 грн - заборгованість за відсотками за 266 днів прострочення; 2 000,00 грн - пеня (а.с. 44).
Відповідно до розрахунку первісного кредитора ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» заборгованість ОСОБА_1 за договором № 1474755 від 03 березня 2024 року про надання споживчого кредиту за період з 03 березня 2024 року до 24 грудня 2024 року становить 35 400,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 29 400,00 грн - заборгованість за відсотками; 2 000,00 грн - пеня (а.с. 32).
Згідно з розрахунком нового кредитора ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість ОСОБА_1 за договором № 1474755 про надання споживчого кредиту за період з 25 грудня 2024 року до 26 лютого 2025 року становить 6 400,00 грн заборгованості за процентами (а.с. 33).
Отже, загальна заборгованість за кредитним договором № 1474755 від 03 березня 2024 року, яку позивач просить стягнути з відповідача, становить 39 800,00 грн (4 000,00 + 29 400,00 + 6 400,00).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Зі змісту ст.ст. 526, 530 ЦК України вбачається, що зобов'язання повинно виконуватися відповідно до умов договору у встановлені строки.
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Як убачається зі змісту ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За змістом ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою у випадку, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Разом з тим, 24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким, зокрема, було доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» новими частинами.
Так частиною п'ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Вказана норма законодавства була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 498-IX та набрала чинності 24 грудня 2023 року.
Як встановлено в пункті 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, до 22 квітня 2024 року надавачі споживчих кредитів могли здійснювати нарахування процентів у розмірі - 2,5%, з 22 квітня 2024 року дозволено здійснювати нарахування процентів, не перебільшуючи ставку в розмірі 1,5%, а з 20 серпня 2024 року - 1% на день.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що відсотки за кредитним договором № 1474755 від 03 березня 2024 року, нараховані за ставкою 2,5% на день за період з 03 березня 2024 року до 26 лютого 2025 року, підлягають перерахунку за ставками, визначеними в ч. 5 ст. 8 та в п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».
Так, за період з 03 березня 2024 року до 21 квітня 2024 року (50 днів) сума відсотків за ставкою 2,50% на день становить 5 000,00 грн (4 000,00 х 2,50% х 50).
За період з 22 квітня 2024 року до 19 серпня 2024 року (120 днів) сума відсотків за ставкою 1,50% на день становить 7 200,00 грн (4 000,00 х 1,50% х 120).
За період з 20 серпня 2024 року до 26 лютого 2025 року (191 день) сума відсотків за ставкою 1,00% на день становить 7 640,00 грн (4 000,00 х 1,00% х 191).
Загальна сума відсотків за договором за період з 03 березня 2024 року до 26 лютого 2025 року становить 22 040,00 грн (5 000,00 + 7 200,00 + 7 640,00).
У зв'язку з тим, що відповідач допустив порушення зобов'язань, встановлених договором, доказів своєчасного та належного виконання кредитного договору не надав, він має заборгованість за тілом кредиту та відсотками за користування кредитом.
При цьому на підставі частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII позовна вимога про стягнення відсотків за кредитним договором підлягає частковому задоволенню в сумі 22 040,00 грн.
Отже, позов підлягає частковому задоволенню, а сума, яка підлягає стягненню, становить 26 040,00 грн, з яких: 4 000,00 - заборгованість за тілом кредиту, 22 040,00 грн - заборгованість за відсотками.
Щодо позовної вимоги про застосування положень ч. ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України та зобов'язання органу, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 10 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. В свою чергу, згідно з ч. 11 ст. 265 ЦПК України остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.
Тобто, при ухваленні рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення. Однак, це є правом суду, а не обов'язком, та має вирішуватись з урахуванням обставин конкретної справи.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Кредитні правовідносини між сторонами у справі виникли 03 березня 2024 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на теперішній час.
За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч. ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили, та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, а також роз'яснення даному органу чи особі, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні трати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування, є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачений судовий збір в сумі 2 422,40 грн (а.с. 1, 66), який відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 1 584,98 грн (65,43%).
Крім того, позивач ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у позовній заяві просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн, на підтвердження яких подав: заявку № 10110 на виконання доручення до договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року (а.с. 91-92); копію свідоцтва адвоката Столітнього М.М. про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 87); копію договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року про надання правової допомоги, укладеного позивачем з адвокатом Столітнім М.М. (а.с. 89-90); ордер на надання правничої допомоги за договором № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року (а.с. 88); рахунок на оплату послуг адвоката на суму 10 000,00 грн (а.с. 93); акт прийому-передачі виконаних робіт за договором № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року (а.с. 94).
Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
Відповідно до п. 1 ч. 2 т. 137 ЦПК України розподілу підлягають витрати на правничу допомогу адвоката, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Враховуючи викладене, зважаючи на характер виконаної адвокатом роботи, співмірність судових витрат із ціною позову та складністю справи, урахувавши відсутність заперечень відповідача, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 6 543,00 грн (65,43%).
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 141, 247, 263, 265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», подану представником Столітнім Михайлом Миколайовичем (юридична адреса: АДРЕСА_1 ), до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 44559822, юридична адреса: юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, б. 15, офіс 118/2) заборгованість за Договором № 1474755 від 03 березня 2024 року про надання споживчого кредиту, укладеним із ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЛОН КРЕДИТ», в сумі 26 040 (двадцять шість тисяч сорок) гривень, судовий збір у сумі 1 584 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят чотири) гривні 98 копійок та 6 543 (шість тисяч п'ятсот сорок три) гривні витрат на правничу допомогу адвоката, а всього стягнути 34 167 (тридцять чотири тисячі сто шістдесят сім) гривень 98 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.І.Савенко