Справа № 509/6223/25
03 листопада 2025 року с-ще.Овідіополь
Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Спічак Вадим Олексійович, розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Садове товариство «Лебідь», про визнання протиправним та скасування наказу,-
До Овідіопольського районного суду Одеської області 03.11.2025 року разом з позовною заявою надійшла заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, у якій позивач просить забезпечити позов (про скасування наказу ГО СТ «Лебідь» №13/2025 від 09.10.2025 року про надання щорічної основної та додаткової відпустки касиру ГО «СТ «Лебідь» ОСОБА_1 ) шляхом витребування у голови правління ГО «СТ «Лебідь» документів (рішень правління з відповідними протоколами), а саме:
Штатного документа ГТ «СТ «Лебідь»;
Наказу про призначення та посадової інструкції Голови правління ГО «СТ «Лебідь»;
Погодженого та затвердженого належним чином графіка відпусток на 2025 рік;
Наказу про надання відпустки касиру ОСОБА_1 з 01 до 24.07.2025 року;
Копії повідомлення ОСОБА_1 про початок відпустки з 23.10.2025 року та підтвердження нею цієї дати;
Копії заяви ОСОБА_1 про надання відпустки на 67 календарних днів.
Суд перевірив на відповідність вимогам ст. 150-151 ЦПК України заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом витребування доказів та вважає, що ця заява не відповідає вимогам до заяв про витребування доказів та забезпечення позову з таких підстав.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом частини першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Заява про забезпечення позову має відповідає вимогам, які містяться у Главі 10 Розділу І ЦПК України.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Вимоги до форми та змісту заяви про забезпечення позову встановлено статтею 151 ЦПК України.
Згідно з частиною першою статті 150 ЦПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову викладені у статті 151 ЦПК України.
Так, відповідно до частини першої статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до частини першої, другої статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Водночас, частиною шостою статті 151 ЦПК України передбачено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (із змінами та доповненнями).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 01 січня 2025 року становить 3 028,00 гривень.
Згідно?ст. 4 Закону України "Про судовий збір"?за подання заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Однак, в порушення зазначених вимог позивачем не сплачено судовий збір за подання заяви про забезпечення позову.
При цьому, частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Судом встановлено, що заяву про забезпечення позову позивачем ОСОБА_1 , подано засобами системи «Електронний суд», таким чином, сума судового збору, що підлягає сплаті за подання цієї заяви про забезпечення позову складає 484,48 грн.
Квитанцію про сплату судового збору саме за подання заяви про забезпечення позову позивачем надано не було.
Таким чином, до заяви про забезпечення позову позивачем, всупереч вимогам частини шостої статті 151 ЦПК України, не додано документу, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Суд звертає увагу позивача, що у ст. 5 Закону України «Про судовий збір», зазначено, що звільнення від сплати судового збору застосовується лише до вимог про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Проте законом не передбачено звільнення від сплати судового збору за вимогами про визнання протиправним та скасування наказу про надання основної та додаткової відпустки та зобов'язати допустити позивача до роботи з дня скасування зазначеного наказу.
Таким чином, оскільки заявником не надано доказів сплати судового збору за подання даної заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам статті 151 ЦПК України, у зв'язку з чим заяву слід повернути позивачу.
Крім того, суд звертає увагу, що заявник просить суд забезпечити позов шляхом витребування доказів, що не передбачено ст. 150 ЦПК України.
Зі змісту поданої заяви вбачається, що позивач просить витребувати докази, що не є видом забезпечення позову.
Питання забезпечення та витребування доказів врегульовано у параграфі 8 глави 5 розділу І «Докази та доказування» ЦПК України, забезпечення позову у главі 10 розділу І «Забезпечення позову» ЦПК України.
Процесуальні порядок та механізм забезпечення доказів та забезпечення позову є відмінними. Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд не може застосовувати норми процесуального права, які регулюють питання щодо забезпечення доказів. Із заяви про забезпечення позову вбачається, що фактично мета відповідної заяви зводиться до «здобуття доказів», що є різними правовими поняттями та мають різне правове регулювання та підґрунтя.
Відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Водночас, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу (частина десята статті 153 ЦПК України).
Суд роз'яснює заявнику право повторно звертатися до суду із заявою про забезпечення позову або із заявою про забезпечення чи витребування доказів до подання позовної заяви після усунення зазначених в цій ухвалі невідповідностей вимогам ЦПК України.
Керуючись статтями 149, 151, 153, 258-261, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, судя,-
Заяву позивача ОСОБА_1 , про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Садове товариство «Лебідь», про визнання протиправним та скасування наказу - повернути позивачу.
Повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє позивача права повторно подати заяву про забезпечення позову, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви про забезпечення позову.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення їй копії ухвали суду.
Суддя Спічак В.О.