Справа №521/7025/25
Провадження №2/521/4409/25
28 жовтня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Тополевої Ю.В.,
за участю секретаря Онуфрієнко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до Хаджибейського районного суду міста Одеси з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь майнову шкоду в розмірі 12365,39 грн., витрати за проведення транспортно-товарознавчого дослідження в розмірі 3820,32 грн., моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн., та судові витрати.
Позов обґрунтований такими обставинами.
06.10.2024 року о 16:06 год. за адресою: вул. Степова, 28, м. Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме: водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1 , порушив вимоги п.10.9 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності даного маневру та допустив зіткнення з автомобілем BMW, д.н.з. НОМЕР_2 , який стояв позаду, та яким користується ОСОБА_1 . Постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 21.11.2024 року по справі № 521/17190/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Позивач вказує, що в результаті ДТП транспортний засіб марки BMW, д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження. Відповідно до висновку експертного дослідження № ЕД-19/116-25/5866-АВ від 01.04.2025 р. про проведення транспортно-товарознавчого дослідження, встановлено, що вартість матеріального збитку завданого автомобілю BMW, д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка трапилась 06.10.2024 року станом на 06.10.2024 року визначена рівній 12365,39 грн. Крім того, внаслідок ДТП позивачу також спричинено моральну шкоду, яка виразилась в психологічних стражданнях, нервовому напруженні, хвилюваннях та порушенні звичного ритму життя, розмір якої останній оцінює в 5000,00 грн.
13.06.2025 року представником ОСОБА_2 було подано відзив на позовну заяву, в якому позов визнала частково. Просила відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди в повному обсязі, щодо задоволення позову в частині майнової шкоди не заперечувала. Крім того, представник позивача зазначила, що витрати на правничу допомогу, які просить стягнути позивач в розмірі 12000,00 грн. є завищеними та неспівмірними, тому просила відмовити у задоволені вказаних вимог або зменшити суму витрат до справедливого рівня, наприклад до 1000-3000 грн., відповідно до реального об'єму виконаних робіт та складності справи. Обґрунтовуючи доводи щодо залишення без задоволення вимог про стягнення моральної шкоди зазначила, що наявність моральної шкоди не доведена належними доказами, тяжкі наслідки внаслідок ДТП - відсутні, а дії відповідача не були умисними. Крім того вказала, що ОСОБА_2 не має значних доходів, а на його утриманні перебуває дружина та двоє неповнолітніх дітей.
25.06.2025 року представником ОСОБА_1 було подано відповідь на відзив. Заперечуючи щодо доводів представника відповідача зазначив, що заподіяна позивачу моральна шкода знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв'язку із протиправною поведінкою відповідача, який не застрахував свою цивільну відповідальність як власник джерела підвищеної небезпеки, при очевидному механізмі ДТП не визнав свої вини, не вибачився перед потерпілим, не запропонував відшкодувати заподіяну шкоду за скоєне та навіть після отримання позову не запропонував врегулювати спір мирним шляхом. Вказує, що у позовній заяві стороною позивача надано обґрунтовані свідчення про зміну якості життя ОСОБА_1 , а саме тривале емоційне виснаження, стрес, безсоння, втрату звичного ритму життя, позбавлення можливості самостійно пересуватись і виконувати сімейні обов'язки, а також залежність від сторонньої допомоги, що свідчить про наявність моральної шкоди. Зокрема, вимушені дії щодо оцінки пошкоджень, збирання документів та звернення до суду лише посилили негативні психоемоційні переживання. Щодо доводів про розмір витрат на правничу допомогу зазначив, що стороною відповідача не доведено неспівмірності вказаних витрат.
Судом розглянуто справу в порядку спрощеного позовного провадження в порядку ч. 1 ст. 274 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позивач та його представник про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. В матеріалах справи міститься заява представника позивача, в якій позов підтримав, просив розгляд справи проводити у його відсутність.
Відповідач та його представник про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши заяви по суті справи, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності вважає, що позовні вимоги належить задовольнити частково, з огляду а наступне.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи такі фактичні обставини.
06.10.2024 року о 16:06 год. за адресою: вул. Степова, 28, м. Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме: водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1 , порушив вимоги п.10.9 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності даного маневру та допустив зіткнення з автомобілем BMW, д.н.з. НОМЕР_2 , який стояв позаду.
Постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 21.11.2024 року по справі № 521/17190/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тобто, наявність вини в діях ОСОБА_2 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 06.10.2024 року, додатковому доказуванню не підлягає.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Будь-які відомості щодо укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відносно транспортного засобом Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1 на дату настання ДТП в матеріалах справи відсутні.
Відсутність договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відносно транспортного засобом Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1 на дату настання ДТП також підтверджується витягом щодо перевірки чинності полісу внутрішнього страхування (а.с. 14).
Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу BMW, д.н.з. НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_1 було завдано механічних пошкоджень.
Відповідно до висновку експертного дослідження № ЕД-19/116-25/5866-АВ від 01.04.2025 року про проведення транспортно-товарознавчого дослідження, встановлено, що вартість матеріального збитку завданого автомобілю BMW, д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка трапилась 06.10.2024 року станом на 06.10.2024 року визначена рівній 12365,39 грн.
Вартість проведення транспортно-товарознавчого дослідження становить 3820,32 грн., яке було оплачене позивачем (а.с. 38).
Отже, між сторонами виникли зобов'язання у зв'язку із завданням майнової та моральної шкоди, які регулюються главою 82 ЦК України.
Положеннями статті 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами першою, другою та п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана, зокрема, з використанням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Положеннями статті 1192 ЦК України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Таким чином, вимоги ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди є законними та обґрунтованими.
Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Як роз'яснено у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, розмір моральної (немайнової) шкоди, суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість заподіяної травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Суд вважає, що винними діями відповідача ОСОБА_2 позивачу безумовно заподіяна моральна шкода, оскільки позивач зазнав душевних страждань внаслідок стресу, нервового напруження та хвилювання.
При визначенні розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача, суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості, як того вимагає ст. 41 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, враховує глибину та ступінь моральних і фізичних страждань позивача, яких він зазнав внаслідок пошкодження свого майна, та приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 2000,00 грн., і цей розмір суд вважає таким, що відповідає глибині і ступеню моральних страждань ОСОБА_1 .
Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
У зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку, про задоволення позову про стягнення майнової шкоди та часткове задоволення позову про стягнення моральної шкоди у розмірі 2000,00 грн.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд також вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Приписами ч. 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Так, з матеріалів справи вбачається, що при поданні позовної заяви, представником позивача було зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи становить 12000,00 гривень.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі на професійну правничу допомогу.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі Договору про надання правової допомоги № 12 від 14.02.2025 року адвокати Адвокатського об?єднання «Нікітінський і партнери» здійснюють представництво інтересів ОСОБА_1 .
Відповідно до Додаткової угоди № 1 до вказаного Договору, гонорар адвокатського об'єднання за надання правової допомоги ОСОБА_1 становить 12000,00 грн.
Згідно квитанції № 8369-8440-3270-7744 від 15.02.2025 року, ОСОБА_1 здійснив оплату правової допомоги на банківський рахунок адвокатського об?єднання «Нікітінський і партнери».
Таким чином, витрати позивача на професійну правничу допомогу склали 12000,00 гривень.
Судом встановлено, що вказані витрати понесені позивачем у зв'язку із розглядом зазначеної справи, враховано обґрунтованість та пропорційність розміру судових витрат до предмета спору з урахуванням предмету позову, складності справи, об'єму доказів, значення справи для сторін.
Суд не приймає доводів сторони відповідача про неспівмірність понесених позивачем витрат на професійну правничу, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних доводів стороною відповідача надано не було.
Крім того, позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1, ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Ціна позову по даній справі становить 17365,39 гривень (матеріальна та моральна шкода), який задоволено на 83%, тобто з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 1005,13 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9960,00 гривень.
Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 16, 22, 23, 1166, 1167, 1168, 1187 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 майнову шкоду, завдану в наслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 12365 (дванадцять тисяч триста шістдесят п'ять) гривень 39 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 витрати за проведення транспортно-товарознавчого дослідження в розмірі 3820 (три тисячі вісімсот двадцять) гривень 32 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 моральну шкоду в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 1005 (одна тисяча п'ять) гривень 13 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9960 (дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 03 листопада 2025 року.
Суддя: Ю.В. Тополева