Справа № 521/18833/25
Номер провадження:1-кс/521/3955/25
04 листопада 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участю: слідчої ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Хаджибейської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_4 про арешт майна, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.10.2025 року за № 12025163470000985 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,
Слідчим відділенням СВ ВнП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12025163470000985 від 28.10.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
З клопотання вбачається, що 28.10.2025 до чергової частини відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області надійшла заява ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож.: АДРЕСА_1 , щодо прийняття мір до невстановленої особи, яка 28.10.2025, перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Боровського, 24 незаконно заволоділа належним останній автомобілем Ауді А6, д.н.з. НОМЕР_1 , 2003 року випуску, чим спричинила останній матеріальний збиток у розмірі 5000 доларів США. ЄО 23001 від 28.10.2025.
При проведенні невідкладних слідчих дій, на підставі ч. 3 ст. 233, 234 КПК України, з метою недопущення знищення, приховання речових доказів у кримінальному провадженні, 28.10.2025 з письмового дозволу ОСОБА_5 , 2003 р.н., було проведено огляд місця події на ділянці місцевості яка знаходиться на відставні 20 метрів від будинку № 3 по вулиці Хімічна, у місті Одесі, а саме проведено огляд автомобіля «Ауді-А6» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 .
Під час проведення огляду автомобіля «Ауді-А6» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який зареєстрований 12.12.2024 року на ОСОБА_5 , було виявлено на ньому механічні ушкодження. Після проведення огляду вказаний транспортний засіб «Ауді-А6» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 з ключами до нього було вилучено.
Враховуючи вищевикладене, слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на вилучене майно, мотивуючи тим, що вищевказаний автомобіль є предметом злочинного посягання.
Підставою для накладення арешту на майно, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України є збереження речових доказів.
Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вище вказаного факту, а також наявністю достатніх підстав вважати, що вищевказаний вилучений предмет є предметом злочину, у зв'язку з чим необхідно накласти арешт на вилучене майно.
Слідча у судовому засіданні клопотання підтримала, просила задовольнити, від володільця майна надала заяву про розгляд справи без її участі, щодо задоволення клопотання не заперечувала.
Вивчивши клопотання та матеріали додані до нього, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
На підставі викладеного та враховуючи, що слідчий своєчасно звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна та не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна може у подальшому перешкодити кримінальному провадженню, у зв'язку з чим, слідчий суддя, враховуючи можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, необхідності проведення судових експертиз, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого.
Враховуючи вищевикладене, для збереження майна, а саме: автомобіля «Ауді-А6» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , який має доказове значення для встановлення всіх обставин злочину, є предметом злочинного посягання, на якому збереглися сліди кримінального правопорушення, а також можуть містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що дає підстави слідчому судді для накладення арешту.
На підставі викладеного слідчий суддя приходить до висновку, що незастосування накладення арешту на майно може призвести до наслідків, визначених ч. 11 ст. 170 КПК України, а також, беручи до уваги розумність та співмірність обмеження права власності цілям досудового розслідування, доведеність необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, та наявності підстав для накладення арешту на майно та задоволення клопотання прокурора.
Щодо вирішення питання про передачу на відповідальне зберігання вилученого майна, під час досудового розслідування не відноситься до компетенції слідчого судді та вирішується слідчим, прокурором, оскільки розгляд цього питання відноситься до компетенції органу досудового розслідування.
Керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Накласти арешт майно, яке 28.10.2025 року під час огляду місця події на ділянці місцевості, яка знаходиться на відстані 20 метрів від будинку № 3 по вул. Хімічна в м. Одесі, було вилучено, а саме на:
- автомобіль марки «Ауді-А6» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 з ключами до нього, який зареєстрований на ОСОБА_5 .
Заборонити розпорядження та відчуження зазначеним майном до прийняття рішення по кримінальному провадженню.
Виконання ухвали про арешт майна негайно доручити слідчому та прокурору.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана, безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1