Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/1344/25
Провадження № 3/499/628/25
Іменем України
05 листопада 2025 року селище Іванівка
Суддя Іванівського районного суду Одеської області Тимчук Руслан Миколайович, розглянувши матеріали справи відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ст..173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Відділенням поліції №1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області направлено в суд матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками вчинення правопорушення передбаченого ст..173 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 758289 від 01.11.2025 року 05.10.2025 року о 22.00 год ОСОБА_1 будучи в громадському місці за адресою АДРЕСА_2 вчинив дрібне хуліганство по відношенню до ОСОБА_2 , а саме стукав йому в двері, провокував на конфлікт, кричав та ображав нецензурною лайкою.
Таким чином, в діянні ОСОБА_1 вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання не з'явився, проте вину визнав та просив справу розглянути у його відсутність, про що надав письмову заяву.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП України завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Згідно ст.251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою на те особою, із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП та підписаний уповноваженою особою та особою відносно якої він складений.
При підписанні протоколу про невідповідність протоколу не заявляла, про примусове підписання протоколу не повідомляла, на дії працівників поліції не скаржився, в поясненнях у протоколі зазначив, що згоден.
Враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення - це процесуальний документ, в якому певній особі ставиться у провину (висувається) вчинення того чи іншого правопорушення, обов'язковому доказуванню підлягають, зокрема час, місце, спосіб та інші обставини вчинення правопорушення (подія правопорушення).
Протокол про адміністративне правопорушення, це відповідним чином оформлений уповноваженою особою процесуальний документ про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.
Саме складання протоколу - це процесуальна дія суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, містить в собі фактичні данні про обставини правопорушення, і відповідно є одним з доказів по справі, у зв'язку з чим, судом, при вирішенні справи про адміністративне правопорушення, протокол оцінюється нарівні з іншими доказами по справі, перед якими, він не має переваги, та відповідно на підставі оцінки всіх доказів по справі, судом приймається відповідне рішення.
Так, диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає вчинення особою дрібного хуліганства, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
З об'єктивної сторони, хуліганство, незалежно від виду відповідальності (адміністративної чи кримінальної), характеризується порушенням громадського порядку, а з суб'єктивної сторони - умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.
Об'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
З суб'єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Тобто, дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
За змістом диспозиції ст. 173 КУпАП, обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони, яка є складовою правопорушення, є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством.
При цьому імперативною складовою наявності в діях особи адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП є те, що дії особи повинні порушувати громадський порядок і спокій громадян.
Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Отже, для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст.173 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила дрібне хуліганство.
Судом встановлено, що вчиняючи дані дії, ОСОБА_1 діяв свідомо та умисно, знав та розумів протиправність своїх дій та їх наслідки.
Отже, правопорушник ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності.
Згідно з положенням ст.23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
За ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, матеріали, що характеризують особу, яка притягається до відповідальності, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують її відповідальність.
Відповідно до ст.13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
За положенням ч. 1 ст. 13, ст. 24-1 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, а саме: 1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , згідно ст. 34 КУпАП є вчинення правопорушення неповнолітнім та щире розкаяння у скоєному, беззаперечне визнання вини.
Враховуючи особу порушника, який є неповнолітнім та має повних 16 років, навчається, не працює та не має самостійного доходу до адміністративної відповідності притягується вперше, характер вчиненого правопорушення, ступінь вини порушника, його ставлення до скоєного, а саме щире розкаяння та усвідомлення своїх протиправних дій, - суд дійшов висновку, що з метою виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, для його виправлення і попередження нових правопорушень необхідним і достатнім буде застосування до нього заходу адміністративного впливу, передбаченого статтею 24-1 цього Кодексу, а саме попередження.
Пунктом 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи той факт, що попередження, відповідно до норм ст.24-1 КУпАП не відноситься до видів адміністративних стягнень та являється заходом впливу, що застосовується до неповнолітніх, суд не вбачає підстав для стягнення судового збору з ОСОБА_1 .
Керуючись ст.40-1, ст..245,ст.283, 284 КУпАП, суддя,
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та застосувати до нього захід адміністративного впливу у виді попередження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову судді подається протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Іванівський районний суд Одеської області.
Суддя:Руслан ТИМЧУК