Справа № 947/13676/22
Провадження № 1-кп/496/349/25
22 жовтня 2025 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6
обвинувачених - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка Одеської області клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_7
В провадженні Біляївського районного суду Одеської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.27, ч.3 ст.332 КК України.
Прокурор подав до суду клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з покладанням на обвинуваченого обов'язків: не залишати місце проживання за адресою АДРЕСА_1 в період доби з 24:00 до 05:00 годин; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; заборонити спілкуватися зі свідками. Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна та, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України
Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК ОСОБА_7 може переховуватись від суду з метою уникнення покарання шляхом залишення території України, оскільки обвинувачений займався незаконним переправленням осіб через державний кордон України та володіє знаннями і навичками незаконного перетину кордону, так як усвідомлює, що санкція ч. 3 ст. 332 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні шляхом залякування, оскільки у зв'язку з врученням обвинуваченому копій матеріалів, останній володіє інформацією про місце проживання та іншими контактними даними вказаних осіб.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК ОСОБА_7 може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, пов'язані з незаконним переправленням осіб через державний кордон України.
Враховуючи вказані ризики прокурор вважає, що обвинувачений може вчинити вище вказані дії та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, зокрема, для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених ч. 7 ст. 42 та іншими нормами КПК України, а також враховуючи те, що наразі зазначені ризики не зменшились, у зв'язку з чим обвинуваченому ОСОБА_7 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_4 не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, вважає що клопотання прокурора підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ч. 1, 6 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Враховуючи те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, за скоєння якого передбачено покарання у виді позбавлення волі від 7 до 9 років, може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, а тому суд вважає, що існують ризики передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України і для забезпечення належної поведінки обвинуваченого достатнім буде запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 60 днів з покладенням на нього наступних обов'язків:
- у період часу з 24:00 до 05.00 години не залишати місце свого проживання, а саме: АДРЕСА_2 , без дозволу суду, окрім під час повітряної тривоги для прослідування до бомбосховища або іншого укриття;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- заборонити спілкуватися зі свідками по справі.
Разом з тим, прокурором не доведено існування ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 194, 376 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_7 - задовольнити.
Обвинуваченому ОСОБА_7 обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло в нічний період доби з 24:00 до 05.00 години строком на 2 місяці, а саме: з 22 жовтня 2025 року по 22 грудня 2025 року включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- у період часу з 24:00 до 05.00 години не залишати місце свого проживання, а саме: АДРЕСА_2 , без дозволу суду, окрім під час повітряної тривоги для прослідування до бомбосховища або іншого укриття;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- заборонити спілкуватися зі свідками по справі.
Ухвалу для виконання направити до ВП №3 Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1