Постанова
Іменем України
15 вересня 2006 року
Справа № 20-11/074
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Борисової Ю.В.,
суддів Гонтаря В.І.,
Горошко Н.П.,
за участю представників сторін:
позивача: Царік Олени Олександрівни, довіреність № 192 від 18.05.2006; Лі Анатолія Вікторовича, (повноваження перевірені), директор;
відповідача: Сіроштан Наталії Михайлівни, довіреність № 45 від 10.01.2006;
розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство № 2628" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Дмитрієв В.Є.) від 08.06.2006 у справі №20-11/074
за позовом закритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство № 2628" (вул. Шабаліна, 19,Севастополь,99029)
до Державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 22" (вул. Хрюкіна, 10,Севастополь,99055)
про стягнення заборгованості в сумі 50313,81 грн.
Позивач, закрите акціонерне товариство "Автотранспортне підприємство № 2628", звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовними вимогами до відповідача, державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 22", про стягнення заборгованості в сумі 44610,85 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання за договором № 146/л від 23.12.2005 в частині своєчасної оплати наданих позивачем послуг.
Уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 50313,81 грн. за період з 01.02.2006 по 30.04.2006.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 02.08.2006 у справі № 20-11/074 (суддя Дмитрієв В.Є.) у задоволені позову закритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство № 2628" до Державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 22" про стягнення заборгованості відмовлено.
Не погодившись з вказаним судовим актом, закрите акціонерне товариство "Автотранспортне підприємство № 2628" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду.
Вимоги апеляційної скарги полягають у тому, що факт виконання позивачем зобов'язань за договором підтверджується рахунками-актами виконаних робіт № 0761 від 13.02.2006, № 094/7 від 23.02.2006, № 0795 від 28.02.2006, № 115/7 від 31.03.2006, № 173/7 від 06.04.2006, які підписані відповідачем, однак оплата з боку останнього здійснена не була.
Також заявник у скарзі зазначає, що судом першої інстанції не враховано той факт, що відповідач листом вх. № 221 від 06.04.2006 повідомив позивача про розірвання договору № 146/л від 23.12.2005 з 01.05.2006. Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання по сплаті наданих послуг у повному обсязі станом на 06.04.2006 не виконав, частково розрахувавшись з позивачем на суму 9197,00 грн.
Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
23.12.2005 між закритим акціонерним товариством "Автотранспортне підприємство № 2628" (підрядник) та державним комунальним підприємством "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 22" (замовник) укладений договір № 146/л про надання послуг з вивозу побутового сміття, відповідно до пункту 1.1 якого замовник, будучи власником побутового сміття, доручає, а підрядчик зобов'язується виконати роботи по вивозу побутового сміття.
Згідно з пунктом 1.2 договору, вивіз побутового сміття проводиться за умови своєчасної оплати замовником вартості виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору.
Крім того, згідно пункту 2.2.1 договору, на замовника покладений обов'язок оплачувати вартість послуг з вивозу сміття згідно пунктів 1.4 та 1.5 договору.
Пунктом 1.5 договору встановлює ціну, яка визначається талонами, які отримуються замовником у підрядчика.
Пунктом 4.1 договору також встановлено, що замовник здійснює оплату шляхом придбання талонів на день вивозу сміття.
Крім того, 23.12.2005 між сторонами було укладено протокол узгоджень розбіжностей за договором.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відмовляючи позивачу у задоволені позову, суд першої інстанції не врахував те, що послуга позивача з вивозу побутового сміття фактично надана, що підтверджується актами-рахунками виконаних робіт № 0761 від 13.02.2006, № 094/7 від 23.02.2006, № 0795 від 28.02.2006, № 115/7 від 31.03.2006, № 173/7 від 06.04.2006, підписаними відповідачем. Однак, оплату наданих послуг відповідач здійснив частково, сплативши тільки 9197,00 грн.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
За приписом статті 901 Цивільного кодексу України, за договором надання послуг одна сторона -виконавець зобов'язується за завданням другої сторони -замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Підтвердженням факту виконання зобов'язань за договором № 146/л від 23.12.2005 є підписані обома сторонами актів-рахунки № 0761 від 13.02.2006, № 094/7 від 23.02.2006, № 0795 від 28.02.2006, № 115/7 від 31.03.2006, № 173/7 від 06.04.2006.
Крім того, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку стосовно того, що на момент подачі позову, строк виконання зобов'язань за договором не настав, так як строк оплати співпадає з днем вивозу сміття, що випливає з пункту 4.1 договору. Відповідач (замовник) ухилився від виконання свого обов'язку придбати талон на день вивозу сміття, що є способом оплати згідно укладеного між сторонами договору.
Суд першої інстанції невірно оцінив пункт 4.1 договору, яким передбачена оплата відповідачем (замовником) шляхом придбання талону на день вивозу сміття. В рішенні вказано, що талон придбає позивач (підрядник), що суперечить умовам договору.
За приписами частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Суд першої інстанції, пославшись на статтю 530 Цивільного кодексу України, дійшов необґрунтованого висновку про те, що вимога позивача про виконання зобов'язання відповідачу надіслана не була, а тому на момент звернення з позовною заявою до суду строк виконання зобов'язання не настав.
У протиріч зазначеному, місцевим господарським судом не дано належної оцінки тому, що відповідач листом вх. № 221 від 06.04.2006 повідомив закрите акціонерне товариство "Автотранспортне підприємство № 2628" про розірвання договору № 146/л від 23.12.2005 з 01.05.2006, у зв'язку з чим позивач листами від 06.04.2006, 04.08.2006 звернувся до відповідача з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 50313,81 грн., яка склалась за період з 01.02.2006 по 30.04.2006 з урахуванням вже сплаченої суми у розмірі 9197,00 грн.
Отже, при прийнятті рішення, судом першої інстанції не надано належної оцінки факту невиконання відповідачем зобов'язань за договором, судом неповно з'ясовані обставини у справі, що, як наслідок, призвело до невірних висновків і прийняття помилкового рішення у справі.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що господарським судом першої інстанції дано неправильну юридичну оцінку обставинам справи, тому оскаржуване рішення не відповідає чинному законодавству й підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог закритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство № 2628" про стягнення з відповідача 50313,81 грн. заборгованості.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 754,69 грн. і витрати по інформаційно-технічному забезпеченню в сумі 118,00 грн.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104 (частина 1 пункти 2, 3), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство № 2628" задовольнити.
2.Рішення господарського суду міста Севастополя від 02.08.2006 у справі № 20-11/074 скасувати.
3.Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити.
Стягнути з державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 22" ( вул. Хрюкіна, 10, м. Севастополь, р/р 26008301312 в СФ УСБ, МФО 324195, ідентифікаційний код 20667456) на користь закритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство № 2628" ( вул. Шабаліна, 19, м. Севастополь, р/р 26007301108 в УСБ м. Севастополя, МФО 324195, ідентифікаційний код 03328698) 50313, 81 грн. заборгованості, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 754, 69 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Господарському суду міста Севастополя видати наказ. Головуючий суддя Ю.В. Борисова
Судді В.І. Гонтар
Н.П. Горошко