23.10.2025 Справа №607/21224/24 Провадження №2/607/1253/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Стельмащука П.Я., за участю секретаря судового засідання Двикалюк І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Собчука Віктора Костянтиновича до Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування,
Представник ОСОБА_1 адвокат Собчук В.К. звернувся до суду із позовом до Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, у якому просив:
1) визнати за ОСОБА_1 всі права та обов'язки забудовника щодо будівництва житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
2) визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок по АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , яка за життя склала на ім'я позивача заповіт, відповідно до якого все своє майно заповіла їй. Звернувшись до нотаріуса для оформлення спадкових прав на житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 та житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про права на спадщину, оскільки відсутні правовстановлюючі документи про належність цього майна спадкодавцеві. Позивач позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права у позасудовому порядку, тому просить позов задовольнити.
Ухвалою судді від 03.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалами суду від 14.11.2024, 07.01.2025 за клопотанням представника позивача витребувано докази.
Протокольною ухвалою суду від 17.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Протокольною ухвалою суду від 31.07.2025 до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 .
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання 16.10.2025 не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Представник відповідача Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області в судові засідання, в тому числі 16.10.2025, не з'явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника відповідача, щодо задоволення позову не заперечує.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання 16.10.2025 не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, щодо задоволення позову не заперечує.
Ухвалення та проголошення судового рішення відкладено до 10.30 год. 23.10.2025, в яке учасники справи не з'явились.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, здійснює розгляд справи без участі сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дочкою ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим 21.04.1989.
02.02.1985 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклала шлюб із ОСОБА_3 , після чого змінила прізвище на « ОСОБА_6 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 виданим 02.02.1985.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 виданим 26.04.2021.
За життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Домаморицької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Стойко Л.П. 08.05.2001 за номером в реєстрі 28, яким вона заповіла ОСОБА_1 усе своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалось, взагалі все те, що буде належати їй на день смерті, і на що вона за законом матиме право.
Відповідно до довідки №298 виданої 13.10.2021 Підгороднянською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована в АДРЕСА_1 , і на день смерті разом з нею зареєстрованих осіб не було.
У справах Тернопільської районної державної нотаріальної контори заведена спадкова справа №515/2021 після смерті ОСОБА_2 , за заявою дочки померлої ОСОБА_1 про прийняття спадщини за заповітом від 18.10.2021 за №507.
14.05.2024 ОСОБА_1 звернулась до Тернопільської районної державної нотаріальної контори із заявою №471 про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок АДРЕСА_1 .
07.08.2024 ОСОБА_1 звернулась до Тернопільської районної державної нотаріальної контори із заявою №770 про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок АДРЕСА_2 .
Згідно з інформаційною довідкою №115 виданою 07.02.2024 Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, за матеріалами бюро станом на 01.01.2013 житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_2 зареєстровано за головою колгоспного двору ОСОБА_2 на підставі свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок виданого Тернопільською районною радою 30.11.1989 на підставі рішення виконкому № 236 від 28.11.1989, та записано 30.11.1989 в реєстрову книгу № 2 за реєстровим № 194.
Відповідно до інформаційної довідки про технічний стан нерухомого майна №116 виданої 07.02.2024 Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_2 зареєстровано за головою колгоспного двору ОСОБА_2 .
Постановою державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори Осадчук В.Ю. №1497/02-31 від 07.08.2024 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, на житловий будинок АДРЕСА_2 після смерті мами ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відмова мотивована відсутністю правовстановлюючого документа про належність цього майна спадкодавцеві.
Постановою державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори Темнікової Л.Г. №971/02-31 від 14.05.2024 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, на житловий будинок АДРЕСА_1 після смерті мами ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відмова мотивована відсутністю правовстановлюючого документа про належність цього майна спадкодавцеві.
07.02.2024 Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації на замовлення ОСОБА_1 виготовлено технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_2 . Відповідно до характеристики будинку садибного типу з господарськими будівлями і спорудами: житловий будинок під літерою «А» до 1939 року побудови, прибудова під літерою «А1» 1975 року побудови, сходи під літерою «а2» до 1939 року побудови; хліб під літерою «Б» 1965 року побудови, погріб під літерою «В» до 1939 року побудови, гараж під літерою «Г» 1972 року побудови, криниця «1» 1950 року побудови. Загальна площа приміщень будинку 49,8 кв.м, житлова площа 32,4 кв.м, допоміжна площа 17,4 кв.м.
10.06.2024 комісія в складі старости с. Домаморич ОСОБА_7 та депутата Домаморицького старостинського округу Свербивуса В.В. склала акт про те, що в період з середини літа 1990 року до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 житель с. Домаморич ОСОБА_8 , 1938 р.н., фактично проживав без реєстрації за адресою АДРЕСА_3 в будинку спеціаліста, наданим йому для поживання правлінням колгоспу с. Домаморич в середині літа 1990 року. На час проживання за вказаною адресою з 1990 по 1996 роки він був зареєстрований в будинку за адресою АДРЕСА_2 , де фактично він ніколи не проживав.
Відповідно до витягу з погосподарської книги за 1986-1990 роки в розділ 1 «Список членів сім'ї» внесено відомості про: ОСОБА_2 , голова сім'ї; ОСОБА_1 , дочка.
Згідно із свідоцтвом на право особистої власності на жилий будинок, яке видане 30.01.1990 на підставі рішення виконкому Тернопільської районної Ради народних депутатів №236 від 28.11.1989 «Про оформлення права власності на жилі будинки», цілий жилий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_2 , дійсно належить колгоспному двору, що складається з 2-х членів, головою якого є ОСОБА_2 на праві особистої власності.
ОСОБА_2 виконавчим комітетом Тернопільської районної Ради народних депутатів видано паспорт на забудову в АДРЕСА_1 житлового будинку на 5 кімнат з житловою площею 81,09 кв.м, та господарського будинку. Початок будівництва 26.03.1991, кінець будівництва 26.03.1994. Забудова ділянки дозволена рішенням виконкому Тернопільської районної Ради народних депутатів від 26.03.1991 №50.
Відповідно до рішення Домаморицької сільської ради №234 від 19.12.2017, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі/на місцевості/ площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6125282600:02:001:1356 земля житлової та громадської забудови, яка була у користуванні ОСОБА_2 . Передано ОСОБА_2 в оренду земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в межах населеного пункту.
Згідно з інформаційною довідкою №117 виданою 07.02.2024 Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, за матеріалами бюро станом на 01.01.2013 державна реєстрація права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 в бюро не проведена.
Відповідно до інформаційної довідки про технічний стан нерухомого майна №118 виданої 07.02.2024 Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_2 . Дозвільні документи на будівництво житлового будинку з підвалом літ. «А», господарської будівлі з підвалом літ. «Б», вбиральні літ. «В» замовником не надано.
07.02.2024 Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації на замовлення ОСОБА_1 виготовлено технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 . Відповідно до характеристики будинку садибного типу з господарськими будівлями і спорудами: житловий будинок під літерою «А» 1994 року побудови, підвал під літерою «Пд(а)» 1994 року побудови, сходи під літерою «а1» 1994 року побудови; балкон під літерою «а2» 1994 року побудови, господарська будівля під літерою «Б» 1994 року побудови, підвал під літерою «Пд(б)» 1994 року побудови, сходи під літерою «б1» 1994 року побудови, вбиральня під літерою «В» 1994 року побудови, замощення «І» 1998 року побудови, огорожа «1» 1998 року побудови, ворота «2» 1998 року побудови, хвіртка «3» 1998 року побудови, хвіртка «4» 1998 року побудови, свердловина «5» 1998 року побудови. Загальна площа приміщень будинку 103,5 кв.м, житлова площа 26,0 кв.м, допоміжна площа 28,0 кв.м, літніх (неопалювальних приміщень) 49,5 кв.м.
Щодо визнання за позивачем прав забудовника будівництва житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до змісту статей 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно з пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини.
Якщо об'єкт будівництва не був завершений спадкодавцем чи не був прийнятий в експлуатацію, або право власності не було за ним зареєстроване, то до складу спадщини входять усі належні спадкодавцеві як забудовнику права та обов'язки, а саме: право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані спадкодавцем у процесі цього будівництва; право завершити будівництво (як правонаступник спадкодавця - замінений у порядку спадкування забудовник); право передати від свого імені для прийняття в експлуатацію завершений будівництвом об'єкт; право одержати на своє ім'я свідоцтво про право власності та зареєструвати право власності.
Таким чином, спадкоємець має право звернутись до суду з позовом про визнання за ним майнових прав забудовника як таких, що входять до складу спадщини.
Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постановах Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі № 2-2317/11 (провадження № 61-13194св18), від 01 квітня 2020 року у справі № 707/1803/16-ц (провадження № 61-1132св17), від 12 серпня 2019 року у справі № 607/9408/16-ц (провадження № 61-27922св18).
Забудовник (замовник) - це особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення, реконструкції) об'єкта містобудування.
Для спадкування прав забудовника спадкодавець за життя повинен набути у встановленому законодавством порядку право на забудову земельної ділянки та отримати документи дозвільного характеру для проектування будівництва й виконання будівельних робіт.
Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
У межах даного спору судом встановлено, що спірний житловий будинок побудований на земельній ділянці, яку спадкодавець ОСОБА_2 отримала у законний спосіб під його будівництво.
При цьому, спадкодавцем ОСОБА_2 декларація про готовність спірного об'єкта до експлуатації до органу державного архітектурно-будівельного контролю не подавалась та рішення про її реєстрацію або повернення не приймалось, а отже, спірне будівництво не введено в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства.
ОСОБА_1 прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , звернувшись до нотаріуса із відповідною заявою, однак у оформленні спадкових прав їй було відмовлено через відсутність правовстановлюючого документу, який посвідчує право власності спадкодавця на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що стало причиною звернення позивача до суду.
Інші спадкоємці до нотаріальної контори не звертались.
Враховуючи встановлені обставини, а також те, що позивач не має іншої можливості захистити своє право на спадщину, суд вважає, що відповідно до ст. 16 ЦК України цивільне право останньої підлягає захисту шляхом визнання за нею прав та обов'язків забудовника щодо житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Щодо визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок по АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Правовий статус майна колгоспного двору був врегульований ст. ст. 120 - 126 Цивільного кодексу УРСР 1963 року. Частиною 1 статті 112 Цивільного кодексу УРСР було передбачено, що колгоспний двір - це сімейно-трудове об'єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Згідно зі ст. 120 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, майно колгоспного двору належить всім членам двору на праві спільної сумісної власності.
За змістом ст. 123 Цивільного кодексу УРСР 1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Частку працездатного члена двору в майні двору може бути зменшено або у її виділенні зовсім відмовлено у зв'язку з недовгочасним його перебуванням у складі двору або незначною участю своєю працею чи коштами в господарстві двору.
Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», до правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Правила ст. 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. У разі смерті члена колгоспного двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів. До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство.
Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався вказівками з ведення книг погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13 квітня 1979 року № 112/5 (далі - вказівки № 112/5), а згодом - аналогічними вказівками з ведення погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року за № 5-24/26, та вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69 (далі - вказівки № 69).
Згідно із зазначеними нормативними актами погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в УРСР із 1979 року.
В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку. Тобто записи у погосподарських книгах визнавались як акти органів влади (публічні акти), що підтверджують право приватної власності.
Згідно з ст.31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об'єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подається виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.
Судом встановлено, що згідно із свідоцтвом на право особистої власності на жилий будинок та випискою із погосподарської книги станом на 1986-1990 роки, головою колгоспного двору, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 була ОСОБА_2 . Суспільна група господарства на період з 1986-1990 роки - колгоспний двір. До складу двору входили: ОСОБА_2 - голова сім'ї; ОСОБА_1 - дочка.
Із урахуванням того, що з 1986 року по 1990 рік домоволодіння по АДРЕСА_2 мало статус колгоспного двору, то ОСОБА_2 , як голова колгоспного двору, та ОСОБА_1 , як член колгоспного двору, набули рівні права на частки у вказаному майні, а саме по 1/2.
Слід зазначити, що факт реєстрації ОСОБА_8 у період з середини літа 1990 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 у домоволодінні по АДРЕСА_2 не дає підстав визнавати його членом колгоспного двору і як наслідок визнавати за ним право власності на частку житлового будинку, так як правовий статус члена колгоспного двору визначається сукупністю обставин, а саме спільне проживання, ведення спільного побуту, спільні права та обов'язки та наявність інших фактичних обставин.
ОСОБА_8 фактично проживав без реєстрації за адресою АДРЕСА_3 та членом сім'ї голови двору ОСОБА_2 не був та участі у веденні спільного господарства не брав.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 пояснив, що він є чоловіком позивача ОСОБА_1 . Мати позивача ОСОБА_2 проживала по АДРЕСА_2 з 1984 року по 1996 рік. ОСОБА_8 ніколи за вказаною адресою не проживав та відношення до колгоспного двору не мав.
ОСОБА_1 прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 звернувшись до нотаріуса із відповідною заявою, однак у вчиненні нотаріальної дії та оформленні спадкових прав на домоволодіння по АДРЕСА_2 їй було відмовлено через відсутність правовстановлюючого документу, який посвідчує право власності спадкодавця на вказане майно, що стало причиною звернення позивача до суду.
Інші спадкоємці до нотаріальної контори не звертались.
Відповідно до статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до вимог статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Проаналізувавши вищевказані правові норми та оцінивши надані докази у їх сукупності та взаємозв'язку, враховуючи, що позивач позбавлена можливості відновити свої права у позасудовому порядку та отримати відповідне свідоцтво про право на спадщину на будинок, оскільки правовстановлюючий документ на будинок відсутній, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні частково підтвердились обставини, на які позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог. А саме, в частині визнання за нею права власності на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 .
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково та визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_2 , в порядку з спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В той же час, у суду відсутні підстави для задоволення вимоги позивача про визнання за нею права власності на іншу половину спірного житлового будинку, оскільки як встановлено вище вказана частка належить позивачу як члену колгоспного двору, а тому на неї не може бути визнано право власності позивача в порядку спадкування.
Позивач не надав суду доказів того, що її право на цю частку власності не визнається, порушується чи оспорюється іншою особою. Отже, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 263, 265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 права та обов'язки забудовника щодо житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_2 , в порядку з спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 , місце проживання - АДРЕСА_4 .
Відповідач: Підгороднянська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ - 14029197, місцезнаходження - вул. Бережанська, 70, с. Підгороднє, Тернопільський район, Тернопільська область.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_5 , місце проживання - АДРЕСА_4 .
Рішення складено та підписано 23.10.2025.
Головуючий суддяП. Я. Стельмащук