Справа № 595/1292/25
Провадження № 2/595/497/2025
06.11.2025 місто Бучач
Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Созанської Л.І.,
за участю секретаря судового засідання Швидкої Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг», в інтересах якого діє представник - Юхименко Ю.Ю., через систему «Електронний суд» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 20200035211 від 18.11.2020 в розмірі 13583,00 грн, а також понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, які складаються із судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 18.11.2020 року між сторонами відбулося підписання та укладення договору позики № 20200035211. Договором визначено умови надання та погашення позики, згідно з умовами якого сума кредиту за даним договором складає 22400,00 грн, терміном на 12 календарні місяців та платності 4% щомісячної комісії за управління кредитом та 0,01% відсотків за користування кредитом. Реальна річна процентна ставка встановлена на рівні 53,62% річних від загальної суми позики. Сукупна вартість позики становить 33153,22 грн, щомісячний платіж становить 2762,85 грн та оплачується щомісячно позичальником в дату, що відповідає даті зарахування суми позики на картковий або поточний рахунок позичальника. Заборгованість відповідача перед ТОВ «Сучасний Факторинг» за кредитним договором № 20200035211 від 18.11.2020 станом на 19.08.2025 становить 13583,22 грн, а саме: загальна заборгованість за тілом кредиту 9102,98 грн, загальна заборгованість за сумою комісії - 4480,24 грн. Позивачем від відповідача отримано оплати на суму 19570,00 грн. Станом на 19.08.2025 заборгованість за кредитним договором № 20200035211 від 18.11.2020 повістю не погашена, що стало підставою звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 28.08.2025 відкрито провадження у справі за позовною заявою ТОВ «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У заяві про уточнення позовних вимог, поданій до суду 17.10.2025, представник позивача зазначає, що дата кредитного договору №20200035211 вказана як 18.11.2020 року, хоча в оригіналі кредитного договору №20200035211 відповідач власноруч зазначив 13 листопада 2020 року. Розбіжність у датах зумовлена тим, що підписання та укладення кредитного договору відбулося 13.11.2020, тоді як дата 18.11.2020 відображає фактичну дату перерахування (зарахування) кредитних коштів. Таким чином, різниця в датах обумовлена технічними особливостями виконання банком операції з видачі кредиту та не свідчить про укладення різних правочинів чи зміну договорів. Відповідно до п. 2.4 Кредитного договору днем надання позики вважається день зарахування позики на картковий або поточний рахунок, зазначений позичальником. Відтак, представник позивача просить суд вважати правильною дату кредитного договору № 20200035211 від 18.11.2020 року.
У судове засідання представник ТОВ «Сучасний Факторинг» не з'явився, однак у прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи у його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Будучи належним чином повідомленим про судове засідання, відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився без повідомлення про причини неявки. Правом подання відзиву не скористався, заяв чи клопотань від нього не надходило.
На підставі вимог ст. ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін та проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, прийшов до наступного висновку:
Частиною 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статей 76 - 81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судовим розглядом встановлено, що 13.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Сучасний Факторинг» із заявою, в якій підтвердив, що до моменту укладення договору ознайомлений кредитодавцем та залученими ним уповноваженими представниками про зміст, характер та умови надання кредиту, ознайомлений з умовами паспорту споживчого кредиту та отримав детальну інформацію.
ОСОБА_1 13.11.2020 підписав заяву на отримання позики, в якій зазначені його особисті відомості/персональні дані як клієнта, інформацію про трудову діяльність клієнта, відомості про фінансовий стан клієнта/витрати клієнта та дружини/чоловіка, контактна інформація, використання аналога підпису та печатки ТОВ «Сучасний Факторинг», номер карткового рахунку та сума позики.
Також відповідачем 13.11.2020 підписаний паспорт за договором позики № 20200035211.
13.11.2020 між ТОВ «Сучасний Факторинг» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 20200035211, згідно з умовами якого сума кредиту за даним договором складає 22400,00 грн.
Днем надання позики вважається день зарахування позики на картковий або поточний рахунок, зазначений позичальником (п. 2.4 договору позики).
Пунктом п. 3.5 договору позики визначено строк надання позики, який становить 12 календарних місяців, та починається з моменту (дати) зарахування суми позики на картковий рахунок або поточний позичальника.
Пунктами 3.6, 3.7, 3.8 договору позики обумовлена плата за користування позикою, яка складається з річних відсотків за її користування - 0,01% від суми позики кредиту, реальна річна процентна ставка встановлена на рівні 53,62% річних від загальної суми, щомісячна комісія за управління кредитом 4% від суми позики.
Щомісячний платіж по погашенню позики складає 2762,85 грн. Сукупна вартість позики становить 33153,22 грн (п. п. 3.9, 3.10)
Також, договором передбачено права та обов'язки сторін (розділ 4 Договору), плата за користування позикою (розділ 5 Договору), порядок повернення позики (розділ 6 Договору), відповідальність, вирішення спорів, заключні положення (розділи 7, 8, 9 Договору). Договір містить реквізити сторін, зокрема ім'я позичальника ОСОБА_1 , його паспортні дані, адресу проживання, податковий номер, моб.тел. та його особистий підпис.
Позивач ТОВ «Сучасний Факторинг»виконало своє зобов'язання за договором позики та надало відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 22400,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 зазначений у договорі позики (п. 1.4 договору).
За даними інформаційної довідки № 322/10 від 15.10.2025 ТОВ «Платежі Онлайн» як технологічний оператор платіжних послуг повідомляє, що на сайті Торговця через платіжний сервіс «Platon» була проведена успішна транзакція № 30568-70225-76667 18.11.2020 в сумі 20000,00 грн. на платіжну катку № НОМЕР_2 .
Доказів на спростування отримання коштів у позику відповідачем ОСОБА_1 , в тому числі доказів про повне погашення позики, суду не надано.
Матеріали справи містять паспорт позики за договором позики № 20200035211, в якому відображені основні умови надання позики, інформація щодо процентів, загальної вартості позики тощо.
З виписки з особового рахунку за кредитним договором № 20200035211 від 18.11.2020 вбачається, що за ОСОБА_1 рахується заборгованість, загальний розмір якої складає 13583,22 грн, яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту - 9102,98 грн; заборгованість за сумою комісії/відсотків - 4480,24 грн.
Відповідачем подану виписку з особового розрахунку не спростовано, власних розрахунків останнім не подано, тому розрахунок позивача судом приймається, як достовірний. Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.
Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Суд вважає, що позивачем ТОВ «Сучасний Факторинг»доведено належними доказами обставини, які вказують на те, що відповідачу ОСОБА_1 були надані грошові кошти, якими останній користувався, частково сплачував кошти на погашення позики.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 зобов'язання за договором позики належно не виконав, відтак позовні вимоги ТОВ «Сучасний Факторинг» про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно пункту 1 частини 3 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі, на правничу допомогу.
Частиною 1 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з частиною 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат ТОВ «Сучасний Факторинг» на правничу допомогу надано: договір про надання правничої допомоги № 20/06-СФ від 20.06.2025, укладений між позивачем та Адвокатським бюро «Тараса Онищенка»; акт прийому-передачі наданих послуг № 356 від 14.08.2025, як додаток до договору про надання правничої допомоги № 20/06-СФ від 20.06.2025, згідно якого вартість наданих послуг АО «Тараса Онищенка» по стягненню заборгованості за договором позики № 20200035211 від 18.11.2020 з ОСОБА_1 становить 5000,00 грн; платіжну інструкцію № 822152 від 25.08.2025 про підтвердження оплати в сумі 5000,00 грн. за надані послуги правничої допомоги.
Клопотань від відповідача ОСОБА_1 про зменшення витрат на правничу допомогу до суду не надходило.
З урахуванням вищезазначеного суд дійшов висновку, що понесені ТОВ «Сучасний Факторинг» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі належним чином підтверджені та підлягають стягненню з ОСОБА_1 .
Судові витрати на підставі статті 141 Цивільного процесуального кодексу України належить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сучасний Факторинг», розмір яких складає 2 422,40 грн.
На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 273, 274, 279, 280-282, 352, 354-355 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» заборгованість за договором позики №20200035211 від 18 листопада 2020 року у загальному розмірі 13583 (тринадцять тисяч п'ятсот вісімдесят три) грн 22 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 накористь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн 00 коп.
Відповідачу направити копію заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг», ЄДРПОУ 35310044, місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, буд. 39-А, м. Київ, 01024.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: Л. І. Созанська