Справа № 944/629/25
Провадження №1-кп/944/980/25
/про продовження запобіжного заходу/
05.11.2025 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яворів, клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024140110000725 від 29.05.2024 про обвинувачення:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Кам?янка Глибоцького району Чернівецької області, українця, громадянина України, неодруженого, з середньо-спеціальною освітою, військовослужбовця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
У провадженні Яворівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024140110000725 від 29.05.2024, про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 календарних днів з визначенням розміру застави.
В обґрунтування клопотання прокурор покликається на те, що згідно з обвинувальним актом ОСОБА_5 обвинувачується у самовільному залишенні військової частини, вчинене в умовах воєнного стану військовослужбовцем (крім строкової служби), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України. 16.12.2024 солдату ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Санкція ч.5 ст.407 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п?яти до десяти років та відповідно до положень ст. 12 КК України цей злочин є тяжким. Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 16.12.2024 стосовно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 13 лютого 2025 року.
12.02.2025 ухвалою судді Яворівського районного суду Львівської області ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 календарних днів з визначенням розміру застави продовжено до 12.04.2025, 10.04.2025 продовжено до 08.06.2025 року, 04.06.2025 продовжено до 02.08.2025 року, 15.07.2025 продовжено до 12.09.2025 року. 09.09.2025 року продовжено до 07.11.2025 року.
Водночас, строк дії ухвали судді Яворівського районного суду Львівської області від 09.09.2025 закінчуються 07.11.2025, а кримінальне провадження по суті не розглянуто, ризики, наведені в ухвалі суду про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час, не відпали, не змінилися, не зменшилися та продовжують існувати через що виникла необхідність в продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 строком на 60 днів.
Кримінальне правопорушення ОСОБА_5 вчинив усвідомлюючи, що вчиняє кримінальне правопорушення, хоча міг відмовитись від задуманого в будь який час. З врахуванням наведеного вбачається, що неможливо запобігти вказаним ризикам окрім як застосування іншого запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 аніж продовження тримання під вартою. Просить клопотання задовольнити.
Прокурор вважає, що застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів не може усунути існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України та не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Просить клопотання задовольнити.
Обвинувачений в судовому засіданні клопотання прокурора заперечив, просив суд зменшити розмір застави або замінити на більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч.1 та п.9 ч.2 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження, в тому числі, є запобіжні заходи.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно з ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України, при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу суд повинен врахувати наявність ризиків, зазначених в ст.177 КПК України, а також оцінити в сукупності обставини, які визначені в ч.1 ст.178 КПК України.
Згідно зі ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Положеннями ст.199 КПК України передбачено, що при розгляді доцільності продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 цього Кодексу, ураховуються обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Судом встановлено, що на розгляді у Яворівському районному суді Львівської області перебуває кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024140110000725 від 29.05.2024, про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 16.12.2024 стосовно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 13 лютого 2025 року.
12.02.2025 ухвалою судді Яворівського районного суду Львівської області ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 календарних днів з визначенням розміру застави продовжено до 12.04.2025. 10.04.2025 продовжено до 08.06.2025 року, 04.06.2025 продовжено до 02.08.2025 року, 15.07.2025 продовжено до 12.09.2025 року. 09.09.2025 року продовжено до 07.11.2025 року.
Суд погоджується із доводами сторони обвинувачення про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, санкцією якої передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, а тому, з метою уникнення такої відповідальності, існують ризики того, що він може переховуватись від суду, може вчинити інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків, а також наявність вагомих доказів про вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення. Також слід зазначити, що ризики, які стали підставою для обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, залишились незмінними та не зменшились.
Докази на підтвердження факту і обставин вчинення злочину, причетності обвинуваченого ОСОБА_5 до його скоєння свідчать про існування обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
Жоден інший більш м'який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, окрім як тримання під вартою, не забезпечить належну поведінку обвинуваченого щодо виконання ним процесуальних рішень та унеможливить спроби останнього перешкоджати кримінальному провадженню, а відтак запобігти зазначеним ризикам.
Так, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме що він обвинувачується у самовільному залишенні військової частини, вчинене в умовах воєнного стану військовослужбовцем (крім строкової служби), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Водночас з наведеним, суд вважає за необхідне зазначити про неможливість застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, з огляду на положення Закону України №2531-IX від 16.08.2022 року «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо обрання запобіжного заходу до військовослужбовців, які вчинили військові злочини під час дії воєнного стану».
Так, відповідно до ч.8 ст.176 КПК України (із змінами, внесеними згідно Закону України №2531-ІХ від 16.08.2022 року) встановлено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Одночасно в підготовчому судовому засіданні встановлено, що станом на даний час не встановлено, що застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти зазначеним ризикам.
Враховуючи наведене, з метою недопущення впливу на хід судового розгляду та з метою виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, суд вбачає фактичні та правові підстави для продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Також суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені у рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року, який зазначив, що «продовження тримання під вартою може бути виправдано за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає над принципом поваги до свободи особистості». Суспільний інтерес полягає в тому, щоб кожна особа, причетна до вчинення кримінального правопорушення, була притягнута до відповідальності в міру своєї вини, а також щоб мало місце забезпечення швидкого судового розгляду і виконання обвинуваченим усіх покладених на нього процесуальних обов'язків.
Приймаючи рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним продовжити відносно обвинуваченого винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення відсутності визначених вище ризиків, а тому виправдовує таке втручання у його права та інтереси.
При цьому суд вважає, що запобіжний захід обраний обвинуваченому відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, надасть можливість запобігти перешкоджанню інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню обвинуваченого від суду, підстави для продовження вказаного запобіжного заходу не відпали, та приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно продовжити строк тримання під вартою.
Аналізуючи при цьому у сукупності всі обставини справи, передбачені ст.178 КПК України з якими закон пов'язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд відповідно до ч.3 ст.315 КПК України та на підставі положень ч.8 ст.176 КПК України, приходить до висновку, що запобіжний захід щодо ОСОБА_5 слід продовжити та вважає, що обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є достатнім засобом, здатним забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виключає собою можливість застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту.
Відповідно до абз.8 ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.
Разом з тим, з метою недопущення погіршення становища обвинуваченого, враховуючи, що визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу є правом суду, суд вважає за можливе визначити заставу в розмірі, встановленому ч.5 ст. 182 КПК України, з покладенням на обвинуваченого передбачених у ст.194 КПК України обов'язків у разі внесення застави та звільнення з-під варти.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу і повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
На підставі викладеного, керуючись ст.177-178, 183, 184, 194, 196, 197, 314-315, 369-372 КПК України, суд,
клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 календарних днів.
Визначити строк дії ухвали 60 (шістдесят) днів з 05.11.2025 року по 03.01.2026 року. Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60560,00 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), які слід внести на наступний депозитний рахунок: UA598201720355219002000000757 Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742.
У випадку внесення ОСОБА_5 або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на обвинуваченого наступні обов'язки:
- прибувати до суду та прокурора за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утриматись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору - для відома, Державній установі "Львівська установа виконання покарань (№19)" - для виконання.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .
Ухвала в частині продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1