Справа №461/6531/25
05 листопада 2025 року Галицький районний суд м. Львова
в складі: головуючої судді Волоско І.Р.
секретар судового засідання Старовецька С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові заяву адвоката Копитчака Євгена Івановича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, -
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 30 жовтня 2025 року задоволено позов, витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 23,8 кв. м., до якої відноситься комора в підвалі площею 4 кв. м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2387250346101) та вирішено питання судового збору.
Представник позивача подав до суду заяву, в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути з відповідачів витрати на професійну правову допомогу в розмірі 26 700,00 грн.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України неявка сторін не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали заяви та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.ч. 2, 3 ст.270 ЦПК України).
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.3 ст.133 ЦПК України).
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ч.1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Так, згідно ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст.141 ЦПК України).
Як встановлено судом, рішенням Галицького районного суду м. Львова від 30 жовтня 2025 року задоволено позов, витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 23,8 кв. м., до якої відноситься комора в підвалі площею 4 кв. м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2387250346101) та вирішено питання судового збору.
Матеріалами справи встановлено, що між позивачем, ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням «ЛЮРЦ» укладено Договір про надання правової допомоги № 24/16-1 від 02.12.2024 року.
Також сторонами Договору укладено Додаткову угоду № 1 від 02.12.2024 року до Договору, в якій визначено умови про розмір та строки сплати гонорару адвокату.
Відповідно до п.3 Додаткової угоди, орієнтована вартість послуг за ведення справи щодо витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь Клієнта квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 23,8 кв. м., до якої відноситься комора в підвалі площею 4 кв. м. у судових органах становить 20 000 грн. Остаточна вартість послуг визначається сторонами у акті приймання-передачі наданої правової допомоги (послуг), чи іншому аналогічному документі. При визначенні остаточної вартості послуг Сторони погоджуються, що розрахунок здійснюється виходячи з фактично витраченого Адвокатським об'єднанням часу на надання послуг за ціною у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок за одну годину роботи Адвоката. До фактично витраченого часу відноситься час, що був витрачений на: правовий аналіз документів та обставин справи; підготовку правових висновків, процесуальних та інших документів; представництво інтересів Клієнта в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях; проведення зустрічей та консультацій з Клієнтом та третіми особами, необхідних для виконання доручення; вивчення судової практики, законодавства та інших нормативно-правових актів; інші дії, необхідні для належного виконання доручення Клієнта за цим Договором.
Підпунктом 3.1. п.3 Додаткової угоди передбачено, що участь у судових засіданнях оплачується окремо від вартості послуг, визначеної пунктом 3 Додаткової угоди, у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок за одне судове засідання.
Згідно пп.4.1. п.4 Додаткової угоди плата послуг з представництва інтересів Клієнта здійснюється шляхом сплати авансового платежу в розмірі 20 000 грн. до початку виконання Договору про надання правової допомоги № 24/16-1 від 02.12.2024 року, а остаточний розрахунок за фактично надані послуги, включно з участю в судових засіданнях, проводиться протягом 30 днів з дати винесення рішення судом першої інстанції та підписання сторонами акту приймання-передачі наданої правової допомоги.
На виконання умов Договору та Додаткової угоди ОСОБА_1 в особі представника - ОСОБА_3 на рахунок АО «ЛЮРЦ» було здійснено оплату авансового платежу в розмірі 20 000 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № @2PL875487.
Також між ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням «ЛЮРЦ» для підтвердження обсягу наданої правової допомоги та фактичної вартості таких послуг, складено відповідний документ - Акт приймання-передачі наданих послуг від 30 жовтня 2025 року із зазначення детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, витраченого часу та вартості (надалі - Акт).
Остаточна сума судових витрат на правову допомогу, понесених позивачем у справі № 461/6531/25 становить 26 700, 00 (двадцять шість тисяч сімсот) гривень.
Детальний опис наданих послуг наведено в Акті від 30 жовтня 2025 року приймання-передачі наданих послуг із зазначенням найменування послуги, витраченого часу та вартості послуг.
В частині 4 ст. 137 ЦПК України зазначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом; вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у Постанові по справі №178/1522/18, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року (справа № 904/4507/18) вказує на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У відповідності до висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс 19) зроблено висновок, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанова Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19).
Матеріали справи не містять клопотання відповідачів про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат, з урахуванням наведених обставин, відсутні.
Суд вважає, що визначена адвокатом сума гонорару є обґрунтованою, такою, що відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягом, наданих адвокатом послуг, у зв'язку з чим вказана сума підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що при ухваленні рішення не було вирішено питання про стягнення витрат на правову допомогу, позов задоволено, а позивач отримав адвокатські послуги, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу.
Керуючись133,137,141,246,270 ЦПК України, суд,
ухвалив:
заяву задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі №461/6531/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 26 700,00 грн.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана учасниками справи до Львівського апеляційного суду безпосередньо або через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Волоско І.Р.