Харківський окружний адміністративний су
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
04 листопада 2025 року, м. Харків справа № 520/23789/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ширант А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківської обласної прокуратури (вул.Б.Хмельницького, буд. 4, м.Харків,61050, код ЄДРПОУ 02910108) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд:
- визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень Харківської обласної прокуратури протиправною та зобов'язати Харківську обласну прокуратуру надати письмову відповідь Позивачу ОСОБА_1 про результати розгляду його звернення від 15 лютого 2024 року;
- стягнути з Харківської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 понесені ним і документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 2 422 грн. 40 коп. та витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 8 500 грн. 00 коп., а всього 10 922 (десять тисяч дев'ятсот двадцять дві) грн. 40 коп.
Процесуальні дії у справі, заяви та клопотання
Ухвалою суду 03.09.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Представник відповідача через систему “Електронний суд» 18.09.2024 подав відзив на позовну заяву.
Представник позивача через систему “Електронний суд» 24.09.2024 подав відповідь на відзив.
Оскільки у період з 18.09.2024 по 20.09.2024, 25.09.2024 по 28.09.2024, з 14.11.2024 по 15.11.2024 суддя перебувала у відрядженні, з 23.09.2024 по 24.09.2024, 13.11.2024, 31.12.2024, з 24.02.2024 по 09.03.2025, з 11.03.2025 по 16.03.2025, з 31.03.2025 по 02.04.2025, з 07.04.2025 по 18.04.2025, з 02.06.2025 по 10.06.2025, з 21.07.2025 по 25.07.2025 суддя перебувала у щорічній відпустці, з 07.10.2024 по 11.10.2024, 27.01.2025, з 10.02.2025 по 14.02.2025, 28.02.2025 суддя перебувала на навчанні, у період з 02.12.2024 по 06.12.2024, з 02.12.2024 по 06.12.2024, з 25.02.2025 по 28.02.2025 та з 01.03.2025 по 10.03.2025, 17.03.2025 по 19.03.2025, з 07.04.2025 по 25.04.2025 суддя перебувала на лікуванні, у відпустці з 02.06.2025-10.06.2025, 03.07.2025-04.07.2025, 21.07.2025-25.07.2025, 06.08.2025-08.08.2025, 25.08.2025-27.08.2025, 15.09.2025-17.09.2025, 13.10.2025 - 17.10.2025 - розгляд справи здійснюється з урахуванням днів відрядження, відпустки, навчання та лікування.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з вимогами ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до відповідача з заявою, поданою в порядку Закону України «Про звернення громадян», в якій просив повідомити інформацію, проте, відповідачем, протиправно не надано відповіді на заяву позивача.
Позиція відповідача
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивачем подано звернення від 15.02.2024, в якому просив повідомити його про результати розслідування кримінальної справі, надати копії процесуальних документів (постанов, листів, рапортів та ін.), повідомити про його статус у кримінальній справі та роз'яснити його права, що віднесено до повноважень СУ ГУ НП в Харківській області за місцем перебування матеріалів кримінальної справи.
Отже, за наслідками розгляду, звернення позивача відповідно до ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» 21.02.2024 направлено за належністю до СУ ГУ НП в Харківській області для розгляду по суті, про що заявника повідомлено листом від 21.02.2024 за № 09/2/2-1833вих-24. Таким чином, порушень вимог законодавства працівниками обласної прокуратури при розгляді зазначеного звернення ОСОБА_1 на допущено та відповідно підстав для задоволення позову останнього до Харківської обласної прокуратури - не вбачається.
Обставини, встановлені судом та зміст правовідносин
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з заявою від 15.02.2024, в якій просив:
« 1. Повідомити мені долю (стан та перебіг або результат розслідування) кримінальної справи № 61091386, порушеної постановою від 22.09.2009 року і надати мені про це відповідного змісту процесуальні документи (постанови, листи, рапорти абощо) чи належним чином завірені їх копії;
2. Повідомити мені мій процесуальний статус у кримінальній справі № 61091386 або у кримінальному провадженні в разі внесення відповідного змісту відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань;
3. Роз'яснити мені мої права;
4. Розглядати цю Заяву не в порядку кримінального процесуального законодавства, а саме звернення громадянина в розумінні ч. 3 ст. 3 Закону України «Про звернення громадян»;
5. Не обмежуватися відпискою, а надати повну вичерпну розгорнуту відповідь письмово на вказану вище мою адресою проживання засобами поштового зв'язку поштовим відправленням з оголошеною цінністю та, відповідно, описом вкладення - задля реальної допомоги мені в захисті мною моїх процесуальних прав як невід'ємної складової забезпечення дотримання режиму законності та чесного об'єктивного безстороннього розслідування злочину (кримінального порушення), (Т.1, а.с.6)
Вказана заява була отримана відповідачем 19.02.2024, що підтверджується трекінгом поштового відправлення, (Т.1, а.с.7-10).
У зв'язку з отриманням заяви позивача, відповідач направив за належністю звернення позивача від 15.02.2024 до СУ ГУ НП в Харківській області, для організації розгляду та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства, що підтверджується листом відповідача від 21.02.2024.
Проте, як зазначає позивач у позовній заяві, він, після надсилання заяви від 15.02.204, не отримав від відповідача жодної відповіді.
Вважаючи, що відповідачем протиправно не розглянуто звернення позивача, останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Норми права, які застосовує суд: процесуальні положення
У КАС України визначені завдання та основні засади адміністративного судочинства, зокрема вказано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ст. 2 КАС України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (ч. 1 ст. 5 КАС України).
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 5 КАС України).
Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (ч.4 ст. 9 КАС України).
Згідно положень ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Керуючись ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Норми права, які застосовує суд, висновки суду
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96-ВР) встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до статті 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скориставшись наданим Законом № 393/96-ВР правом, 15.02.2024 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив повідомити його про перебіг кримінальної справи №61091386, повідомити його процесуальний статус, роз'яснити права. Просив розглядати вказану заяву в порядку Закону України «Про звернення громадян».
Позивач вказав свою поштову адресу, номер телефону, адресу електронної пошти.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Згідно з частинами першою та третьою статті 15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Статтею 18 Закону № 393/96-ВР визначено права громадянина при розгляді заяви чи скарги, одним із яких є право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Статтею 19 Закону № 393/96-ВР визначено обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг, серед яких, зокрема, обов'язок об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Приписами статті 20 Закону № 393/96-ВР встановлено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Аналізуючи норми Закону № 393/96-ВР, зокрема положення статті 15, можна зробити висновок, що обов'язок органів, до яких направлені звернення, повідомляти осіб про наслідки їхнього розгляду, як елемент конституційної гарантії звернення до органів публічної влади, включає і доведення змісту відповіді до заявника.
З огляду на зміст указаного зобов'язання, орган уважається таким, що виконав передбачений Конституцією України обов'язок, якщо склав відповідь на звернення особи у чіткій відповідності до поставлених у ньому питань і довів зміст відповіді до заявника в обраний ним спосіб: поштою або засобами електронного зв'язку.
Аналогічний правовий висновок приведено Верховним Судом у постанові від 31 жовтня 2023 року у справі № 380/15723/22.
В спірних правовідносинах обов'язок повідомлення громадянина про наслідки розгляду його звернення/клопотання має підтверджуватися доказами, що свідчать про надсилання (вручення) такої відповіді на адресу заявника (заявнику).
Судом встановлено, що листом від 21.20.2024 відповідач (тобто орган, до якого було надіслано клопотання) розглянула звернення позивача, та вважав за необхідне направити звернення позивача до СУ ГУ НП в Харківській області. Такий лист має відповідний штрихований ідентифікатор.
Суд бере до уваги доводи відповідача щодо вчасного розгляду звернення позивача та направлення його звернення до СУ ГУ НП в Харківській області. Натомість таке направлення не скасовує права позивача отримати від відповідача відповідь на своє зварення в тому числі й інформацію про те, що його звернення було передане до СУ ГУ НП в Харківській області. Відповідач не надав суду докази направлення вказаного листа позивачу.
Вимогою статті 15 Закону № 393/96-ВР є повідомлення громадян про наслідки розгляду їх заяв (клопотань), доведення змісту відповіді до заявника.
Також у постановах від 06 вересня 2019 року у справі № 128/4752/15-а та від 26 лютого 2021 року у справі № 520/421/20 Верховний Суд звертав увагу на те, що реєстрація відповіді на звернення чи скаргу як вихідного документа у журналі реєстрації вихідної документації розпорядника інформації і присвоєння за фактом реєстрації вихідного номера не є моментом завершення перебігу строку на надання відповіді, визначеного законом.
Слід звернути увагу, що у своєму клопотанні позивач крім поштової адреси також вказав електронну пошту та номер телефону, як контактні дані за допомогою яких з ним можна зв'язатися. Проте відповідач не скористався ними як альтернативними засобами доведення змісту відповіді до заявника та повідомлення про результати розгляду клопотання.
Викладені обставини свідчать про відсутність будь-яких належних доказів своєчасного надання або направлення позивачу відповіді на його заяву від 15.02.2024.
Як результат, суд вважає, що відповідач не дотримався встановленого законодавством порядку та строку розгляду заяви позивача від 15.02.2024, що свідчить про його протиправну бездіяльність.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити.
Судові витрати
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору, який сплачений позивачем у розмірі 2422,40 грн., та витрат, пов'язаних з розглядом справи, в які включені витрати на професійну правничу допомогу.
У ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч. 8 ст. 6 Закону України “Про судовий збір» розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Позивач просить суд стягнути з відповідача його витрати на правничу допомогу при розгляді справи у сумі 8500,00 грн.
Положеннями ст. 59 Конституції України та у ст. 16 КАС України закріплено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, установлених законом.
У п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05.12.2012 № 5076-VI “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VІ представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в тому числі в адміністративному судочинстві. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
У ч.7 ст. 139 КАС України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За приписами ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 03.02.2022 у справі № 640/19536/18, від 04.12.2023 у справі № 420/329/21, від 03.04.2024 у справі №320/10293/22.
Зокрема при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень ч. 5 ст. 134 КАСУкраїни, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Відповідно до наданих суду документів позивач 13.08.2024 уклав із адвокатом Поліщуком О.Л. договір про надання правової допомоги, згідно з яким адвокат зобов'язується надавати клієнту правову допомогу, (Т.1, а.с.12).
Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг з правової допомоги від 19.08.2024 оплата послуг адвоката складає 8500,00 грн. (т.1 а.с.14)
Позивач надав платіжну інструкцію від 19.08.2024, відповідно до якої позивачем сплачено гонорар адвоката у розмірі 8500,00 грн., (Т.1, а.с.15).
Враховуючи викладене, спираючись на досліджені докази, а також беручи до уваги принцип обґрунтованості та пропорційності розміру витрат на (правничу допомогу) до предмета спору, суд вважає, що у даному випадку справедливим і співмірним відшкодуванням витрат позивача на професійну правничу допомогу є сума у розмірі 1000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 6-9,14,73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківської обласної прокуратури (вул.Б.Хмельницького, буд. 4, м.Харків,61050, код ЄДРПОУ 02910108) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень Харківської обласної прокуратури протиправною та зобов'язати Харківську обласну прокуратуру надати письмову відповідь Позивачу ОСОБА_1 про результати розгляду його звернення від 15 лютого 2024 року.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Харківської обласної прокуратури судові витрати зі сплати витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 (однієї тисячі) грн 00 коп. та судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (протягом 30 днів з дати складання повного судового рішення) та набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.
Cуддя А.А. Ширант