Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
04 листопада 2025 року, м. Харків справа № 520/22047/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ширант А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0664492-2405-2035-UA63120270000028556 від 16.05.2024 р. року на суму 266,33 грн.;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у загальній сумі 8 427,40 (вісім тисяч чотириста двадцять сім гривень 40 копійок), в тому числі: сплачений судовий збір в сумі 968,96 грн.; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 400,00 грн.; витрати, пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи, у розмірі 58,44 грн.
Процесуальні дії у справі, заяви та клопотання
Ухвалою суду від 12.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
20.08.2024 ГУ ДПС у Харківській області подано відзив на позовну заяву.
28.08.2024 позивач подав відповідь на відзив.
Оскільки у період з 18.09.2024 по 20.09.2024, 25.09.2024 по 28.09.2024, з 14.11.2024 по 15.11.2024 суддя перебувала у відрядженні, з 23.09.2024 по 24.09.2024, 13.11.2024, 31.12.2024, з 24.02.2024 по 09.03.2025, з 11.03.2025 по 16.03.2025, з 31.03.2025 по 02.04.2025, з 07.04.2025 по 18.04.2025, з 02.06.2025 по 10.06.2025, з 21.07.2025 по 25.07.2025 суддя перебувала у щорічній відпустці, з 07.10.2024 по 11.10.2024, 27.01.2025, з 10.02.2025 по 14.02.2025, 28.02.2025 суддя перебувала на навчанні, у період з 02.12.2024 по 06.12.2024, з 02.12.2024 по 06.12.2024, з 25.02.2025 по 28.02.2025 та з 01.03.2025 по 10.03.2025, 17.03.2025 по 19.03.2025, з 07.04.2025 по 25.04.2025 суддя перебувала на лікуванні, у відпустці з 02.06.2025-10.06.2025, 03.07.2025-04.07.2025, 21.07.2025-25.07.2025, 06.08.2025-08.08.2025, 25.08.2025-27.08.2025 - розгляд справи здійснюється з урахуванням днів відрядження, відпустки, навчання та лікування.
Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0664492-2405-2035-UA63120270000028556 від 16.05.2024 є необґрунтованим та незаконним, а тому підлягає скасуванню.
Заперечення відповідача
Головне управління ДПС у Харківській області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на законних підставах та скасуванню не підлягає.
Обставини, встановлені судом та зміст правовідносин
Судом встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 387649675 від 20.07.2024 ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 956 від 20.09.2006 р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шатерніковою Т.М., є власником об'єкту нерухомого майна - трикімнатної квартири загальної площі 65,3 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , (Т.1, а.с. 12-13).
16.05.2024 Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0664492-2405-2035-UA63120270000028556 за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2023 р. в сумі 266,33 грн., (Т.1, а.с.10).
Вважаючи рішення податкового органу незаконним, позивач оскаржив його до суду.
Норми права, які застосовує суд: процесуальні та процедурні положення
У Кодексі адміністративного судочинства України визначені завдання та основні засади адміністративного судочинства, зокрема вказано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ст. 2 КАС України).
У ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
У ч.1 ст. 90 КАС України зазначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Норми права, які застосовує суд, висновки суду
Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пп. 266.1.1. п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Положення пп. 266.2.1. п. 266.2. ст. 266 Податкового кодексу України визначають, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
У відповідності до пп. 266.3.1., п. 266.3. ст. 266 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Відповідно до пп. 266.3.2. п. 266.3. ст. 266 Податкового кодексу України, база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до пп. 266.4.1. ст. 266 Податкового кодексу України База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Згідно пп. 266.4.2. ст. 266 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Згідно пп. 266.5.1. п. 266.5. ст. 266 Податкового кодексу України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Відповідно до п. 30.9. ст. 30 Податкового кодексу України податкова пільга надається шляхом: а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору; б) зменшення податкового зобов'язання після нарахування податку та збору; в) встановлення зниженої ставки податку та збору; г) звільнення від сплати податку та збору.
Рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 “Про місцеві податки і збори у місті Харкові» та встановлено ставки з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у місті Харкові згідно з додатком 1 цього рішення, яким передбачена ставка податку на нерухоме майно, а саме: п.2 ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних (крім об'єктів, визначених п, 3) та юридичних осіб, встановлюється у розмірі 1 відсоток; п.3. ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, зокрема, квартири/ квартир незалежно від їх кількості загальною площею до 85 кв. м. що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюється у розмірі 0 відсотків.
Беручи до уваги твердження відповідача про те, що відповідно до приписів пп. 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 ПК України сільські, селищні та міські ради або ради об'єднаних територіальних громад повинні встановлювати ставки податків у тому числі і пільги, виходячи із норм пп. 266.4.1 п. 266.4 ст 266 ПК України суд зазначає, що чинним Податковим кодексом України передбачені випадки у яких застосовується знижена база оподаткування, а саме відповідно до пп. 266.4.1. ст. 266 Податкового кодексу України база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів.
Відповідно до пп. 266.6.1. п. 266.6. ст. 266 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Абзацом сьомим пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Згідно пп. 266.7.2. п. 266.7. ст. 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
З аналізу викладеного вбачається, що обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, здійснюється виходячи із загальної площі об'єкта житлової нерухомості зменшеної відповідно до пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України, та відповідної ставки податку, шляхом множення бази оподаткування на ставку податку.
Як зазначається вище, встановлення ставки податку на об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості покладається на органи місцевого самоврядування, в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості, відповідно до пп. 266.5.1. п. 266.5. ст. 266 Податкового кодексу України. Але при цьому Податковий кодекс України встановлює граничний розмір ставки податку а саме: 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Згідно пп.1 п.1, Рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 “Про місцеві податки і збори у місті Харкові», було встановлено на території міста Харкова на 2017 рік та наступні роки такі місцеві податки і збори: податок на майно, який складається з: - податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Разом з тим, судом встановлено, що згідно п.3 додатку 1 Рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 “Про місцеві податки і збори у місті Харкові» встановлено ставку податку для об'єктів житлової нерухомості, зокрема, квартири/ квартир незалежно від їх кількості загальною площею до 85 кв. м. що перебувають у власності фізичних осіб, у розмірі 0 відсотків.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 не встановлювалась гранична межа житлової нерухомості для оподаткування на яку зменшується база оподаткування, в розмірі більшому ніж передбачено пп. 266.4.1. п. 266.4 ст. 266 ПКУ.
Також суд зазначає що, відповідно до пп. 266.4.2. ст. 266 Податкового кодексу України сільським, селищним, міським радам та радам об'єднаних територіальних громад надано право встановлювати пільги з податку що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Статтею 30 ПКУ передбачено, що податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.
В той же час згідно пункту 30.2 цієї статті підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.
Аналізуючи п.3. Рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 суд приходить до висновку, що зменшена ставка податку для об'єктів житлової нерухомості застосовується лише на певну групу платників податків, а саме - фізичних осіб, у власності яких перебуває об'єкт житлової нерухомості, зокрема, квартири незалежно від їх кількості загальною площею до 85 кв. м.
Також суд зазначає, що Відповідно до п. 30.9. ст. 30 Податкового кодексу України податкова пільга надається шляхом встановлення зниженої ставки податку та збору.
Виходячи з матеріалів справи судом встановлено, що загальна площа об'єкту нерухомості, яка належать позивачу, становить: 65,3 кв. м.
Відтак, враховуючи вищезазначене, суд зазначає, що відповідач при прийнятті податкового повідомлення - рішення № 0664492-2405-2035-UA63120270000028556 від 16.05.2024 р. року на суму 266,33 грн., не врахував пільгу встановлену Рішенням №542/17 від 22.02.2017 Харківської міської ради 7 скликання для об'єктів житлової нерухомості, зокрема, квартири/ квартир незалежно від їх кількості загальною площею до 85 кв. м. що перебувають у власності фізичних осіб, у розмірі 0 відсотків.
Як зазначалось раніше, відповідно до пп. 266.4.2. ст. 266 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад мають право встановлювати пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Суд зазначає, що відповідно до п.1.1. ст.1 Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0664492-2405-2035-UA63120270000028556 від 16.05.2024 р. року є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Судові витрати
Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9500,00 грн. та витрати, пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи у розмірі 58,44 грн., суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що до матеріалів справи позивачем на підтвердження понесених ним витрат на правову допомогу та витрат, пов'язаних із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи додані наступні докази: ордер на надання правової допомоги ОСОБА_1 адвокатом Лукашенко О.В., попередній розрахунок суми судових витрат станом на 05.08.2024 в порядку ст. 134 КАС України, квитанція від 20.07.2024 на суму 40 грн., договір про надання правничої допомоги № 2024-24/Д-1 від 22.07.2024, витяг про сплату юридичних послуг за договором № 2024-24/Д-1 від 22.07.2024 на суму 7 400,00 грн., акт приймання передачі від 05.08.2024 на суму 7400,00 грн., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Лукашенко О.В., розрахунок суми судових витрат станом на 25.08.2024 в порядку ст. 134 КАС України, витяг про сплату юридичних послуг за договором № 2024-24/Д-1 від 25.08.2024 на суму 2 100,00 грн., акт приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг за Договором № 2024-24/Д-1 про надання правничої допомоги від 22 липня 2024 року.
Згідно зі ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч.1, 4 ст.134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.2-5 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи та надані адвокатом послуги.
З урахуванням вищевикладеного та складності справи, оцінивши рівень витрат позивача на правничу допомогу, з урахуванням того, що такі витрати понесені фактично, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу та витрат пов'язаних із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи у розмірі 4000 грн.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви представника позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та витрат пов'язаних із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0664492-2405-2035-UA63120270000028556 від 16.05.2024 р. року на суму 266,33 грн.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремлений підрозділ ДПС України на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп. та витрати на професійну правничу допомогу та пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (протягом 30 днів з дати складання повного судового рішення) та набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України.
Cуддя А.А. Ширант