Справа № 953/10819/25 Слідчий суддя - ОСОБА_1
1-кс/953/6878/25 Доповідач - ОСОБА_2
Апеляційне провадження № 11-сс/818/1351/25
Категорія: у порядку КПК України
03 листопада 2025 року Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 14 жовтня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025220000001191 від 11.10.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 146, частиною 4 статті 187 КК України,
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 14 жовтня 2025 року клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задоволено, застосовано щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», без права внесення застави, - до 10 грудня 2025 року, включно.
Захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 , не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, подав апеляційну скаргу та додаткові пояснення, відповідно до яких просить скасувати ухвалу слідчого судді в частині невизначення застави, постановити нову ухвалу, якою визначити розмір застави з урахуванням майнового стану підозрюваного та характеру інкримінованого йому злочину. Захисник зазначає, що слідчим суддею не наведені мотиви, у зв'язку із чим він не визначив підозрюваному застави. Підозрюваний має постійне місце проживання, родину, не переховується від органів досудового розслідування, співпрацює зі слідством, скільки підозрюваний вину у інкримінованих йому злочинах не визнає та бажає довести свою невинуватість, ризик переховування відсутній. Стороною захисту були долучені грамоти та подяки ОСОБА_7 щодо його волонтерської діяльності та допомоги військовим, що суперечить твердженням про можливість його виїзду на непідконтрольні території. Органом досудового розслідування вже проведені допити свідків та потерпілого, їх показання задокументовані, у зв'язку із чим ризик, передбачений пунктом 3 частини 1 статті 177 КПК України, відсутній. За місцем нібито вчинення злочину проведено обшуки, вилучені документи та матеріали, які за версією слідства необхідні у кримінальному провадженні, тому посилання на ризик можливого перешкоджання кримінальному провадженню, є безпідставним. Захисник вказує, що повідомлена ОСОБА_7 підозра є необгрунтованою, не містить відомостей про причетність ОСОБА_7 до інкримінованих йому злочинів.
Належним чином повідомлений представник прокуратури, до суду апеляційної інстанції не прибув, клопотання про відкладення апеляційного розгляду від прокурора не надходило, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги захисника за відсутності прокурора.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали судового провадження, суд апеляційної інстанції приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки
Як вбачається із матеріалів судового провадження, СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12025220000001191 від 11.10.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 146, частиною 4 статті 187 КК України. 12.10.2025 о 12:30 год. ОСОБА_7 затримано в порядку статті 208 КПК України та 13.10.2025 о 01:30 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 146, частиною 4 статті 187 КК України.
Застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, оцінюючи сукупність обставин, а саме: наданих органом досудового розслідування доказів на підтвердження наявності обґрунтованої підозри, достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, дійшов мотивованого висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави, та неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки вони не забезпечать здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків на даному етапі досудового розслідування.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками слідчого судді та вважає, що порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам статей 193-194, 196 КПК України, пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Щодо доводів сторони захисту про непричетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому злочинів, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно усталеної практики ЄСПЛ «обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими вона обґрунтовується, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення у справі «Wloch v. Poland», п.109).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. The United Kingdom".
Матеріали долучені слідчим до клопотання на даному етапі досудового розслідування є достатніми для того, щоб пов'язати підозрюваного з інкримінованими йому злочинами та свідчать про наявність обгрунтованої підозри. При цьому, доводи захисника щодо необгрунтованості повідомленої ОСОБА_7 підозри мають бути перевірені в ході подальшого досудового розслідування.
Щодо посилання захисника на недоведеність ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, суд апеляційної інстанції виходить з того, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Слідчим суддею при оцінці наявних ризиків небезпідставно зазначено, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 146 та частиною 4 статті 187 КК України, яке відповідно до статті 12 КК України є особливо тяжким злочином, а тому тяжкість ймовірного покарання значно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
Суд апеляційної інстанції приймає до уваги інформацію, викладену у клопотанні слідчого про те, що відносно ОСОБА_7 прокуратурою скеровано обвинувальний акт до суду за частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 303 КК України. Крім того, досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12025220000001191 від 11.10.2025 триває, обставини інкримінованих ОСОБА_7 злочинів встановлюються, за версією досудового розслідування інкриміновані ОСОБА_7 злочини вчинені у співучасті з іншими особами, у зв'язку із чим об'єктивно наявні ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України.
Доводи захисника про те, що свідки та потерпілий у кримінальному провадженні допитані, що виключає ризик можливого впливу на них з боку підозрюваного, є безпідставними, оскільки при встановленні наявності ризику впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, статті 95, 224 КПК).
Посилання захисника на наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, дружини, неповнолітнього сина, грамот за волонтерську діяльність не спростовують висновків слідчого судді щодо наявності підстав для застосування до ОСОБА_7 такого виключного за своєю суворістю запобіжного заходу, як тримання під вартою, з огляду на зміст повідомленої ОСОБА_7 підозри. Наведені захисником обставини не гарантують належної процесуальної поведінки підозрюваного, у випадку застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу.
З урахуванням фактичних обставин вчинення дій, згідно підозри, які інкримінуються ОСОБА_7 , а саме вчинення умисних корисливих злочинів за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, в умовах воєнного стану, а також викрадення людини з корисливих мотивів, колегія суддів вважає, що у цьому судовому провадженні є наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства, зокрема права власності населення, а також життя, здоров'я недоторканності і безпеки людини, яке, відповідно до статті 3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю в Україні.
З огляду на наведені обставини, матеріали, надані слідчим в обґрунтування поданого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, свідчать про наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, які виключають на даний час можливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Слідчим суддею обгрунтовано не визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, що узгоджується з положеннями пункту 1 частини 4 статті 183 КПК України. Заперечення сторони захисту з приводу невизначення слідчим суддею застави є безпідставними та з огляду на суспільну-небезпечність інкримінованих ОСОБА_7 злочинів, обставини, що встановлені органом досудового розслідування, суд апеляційної інстанції не встановив підстав для визначення підозрюваному застави.
У зв'язку із наведеним, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та вмотивоване рішення, не встановлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи, не є достатніми для скасування судового рішення та застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу або визначення розміру застави.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, -
постановив:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 14 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий -
Судді: