05 листопада 2025 р.
Справа № 644/8713/25
н/п 3/644/2009/25
іменем України
05 листопада 2025 року м. Харків
Суддя Індустріального районного суду м. Харкова Ізмайлов І.К., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1
за ст. 124 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 453868 від 14.09.2025, 14.09.2025 о 16-58 год. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mercedes Benz ML 63, державний номерний знак НОМЕР_1 , по пр. Героїв Харкова, 275 е в м. Харкові, не обрав безпечну швидкість руху, яка б дозволила йому постійно контролювати транспортний засіб, зважаючи на дорожню обстановку, в результаті чого сталося ДТП, авто отримало механічні ушкодження, чим спричинено матеріальну шкоду.
У протоколі зазначено, що водій ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
При судовому розгляді ОСОБА_1 пояснив, що рухаючись по пр. Героїв Харкова його «підрізав» автомобіль, який рухався в лівій полосі і він уникаючи зіткнення змушений був різко прийняти праворуч, в результаті чого виїхав на бордюр, однак ушкоджень будівель, дерев, дорожніх знаків чи самого автомобіля не завдано, чому в протоколі поліцейські зазначили про ушкодження коліс автомобіля, йому невідомо, оскільки ніяких ушкоджень не було. Більш того, до протоколу не надано жодного доказу, який би підтверджував таку обставину, тому і вважав, що в розумінні дорожньо-транспортної пригоди нічого не відбулося. Просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, тощо.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На місці складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 надав письмові пояснення, в яких зазначив, що рухаючись по пр. Героїв Харкова, при перестроюванні в ліву смугу руху ввімкнув лівий покажчик повороту, при цьому побачивши, що автомобіль Hyundai, який рухався в лівій смузі різко пришвидшився, то задля уникнення зіткнення вимушений був повернути кермо праворуч, внаслідок чого і наїхав на тротуар біля виходу з метро, при цьому будівлю метрополітену і бордюр ним пошкоджено не було.
Відповідно до долученої до протоколу про адміністративне правопорушення схеми ДТП, в графі перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, отриманих внаслідок ДТП зазначено «переднє ліве та заднє ліве колесо». Проте, які саме пошкодження містять колеса, працівниками патрульної поліції не зазначено, фото, відео матеріалів не надано.
При розгляді справи не встановлено фактичних даних на спростування доводів особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, а при складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції не було долучено жодних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення у виді ушкодження майна.
Крім цього, до матеріалів справи долучено рапорт посадової особи, в якому зазначено про внесення виправлень до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 453868 від 14.09.2025, а саме вважати вірним в фабулі після слів «зважаючи на дорожню обстановку фразу - та скоїв наїзд на перешкоду (бордюр) в результаті чого сталося ДТП, авто отримало механічні ушкодження, чим спричинено матеріальну шкоду».
Протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення, тому як і у кримінальному провадженні суд у справах про адміністративні правопорушення повинен бути неупередженим і безстороннім, а відтак не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу, самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, а судовий розгляд повинен провадитися виключно в межах обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Недотримання таких засад означатиме неминуче перебирання судом на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що в свою чергу є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин і повинен провадитися судовий розгляд.
Відповідно до п. 7 Глави ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачено компетенцію суду щодо збору доказів. Такі дії порушили би принцип рівності сторін та фактично свідчили б про прийняття судом сторони обвинувачення, що є неприпустимим.
Оскільки рапорт посадовою особою складено після того як ОСОБА_2 підписано протокол про адміністративне правопорушення, суд при розгляді інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, критично ставиться до обставин, зазначених в протоколі. Тим більше, протокол не містить застереження про доведення до відома ОСОБА_2 суті рапорту, на місці складання протоколу, тому суд і не оцінює вказаний рапорт як належний доказ щодо визнання винуватості останнього.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладено на осіб, уповноважених на складення протоколу про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп /2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності тлумачаться на її користь, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, не доведена допустимими та достовірними доказами. При цьому вина є основною ознакою суб'єктивної сторони правопорушення та відсутність вини свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 124, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через районний суд в порядку, визначеному ст. 294 КУпАП.
Суддя І.К. Ізмайлов