Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/9302/25
Провадження № 1-кс/644/1186/25
05.11.2025
Іменем України
05 листопада 2025 року Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого слідчого судді ОСОБА_1 ,
За участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
Заявниці ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність та незаконні рішення/дії посадових осіб СВ ВП №1 ХРУП №2 в Харківській області та процесуальних керівників Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , -
03.10.2025 року на адресу суду заявницею подано відповідну скаргу. За скаргою заявниця просить: 1) задовольнити її скаргу щодо бездіяльності та незаконних рішень/дій посадових осіб СВ ВП №1 ХРУП №2 в Харківській області та Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в частині невнесення відомостей до ЄРДР і за ознаками частини 5 статті 190 КК України відповідно до належного виконання своїх посадових обов'язків згідно з приписами чинного законодавства, 2) задовольнити її скаргу щодо бездіяльності та незаконних рішень/дій слідчого СВ ВП №1 ХРУП №2 в Харківській області майора поліції ОСОБА_6 та процесуальних керівників Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в частині не визнання її процесуального статуту, як потерпілої, відповідно до належного виконання своїх посадових обов'язків згідно з приписами чинного законодавства, 3) зобов'язати слідчого СВ ВП №1 ХРУП №2 в Харківській області майора поліції ОСОБА_6 та процесуальних керівників Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 , ОСОБА_5 внести відомості до ЄРДР і за ознаками частини 5 статті 190 КК України та визнати її потерпілою в досудовому розслідуванні кримінального провадження ЄРДР №12025221180000844 та надати відповідний документ (пам'ятку) про зазначення її статусу потерпілої та Витяг з ЄРДР.
В судовому засіданні заявниця доводи поданої скарги підтримала повністю та просила її задовольнити, винести окрему ухвалу щодо чисельних порушень її прав та діючого законодавства слідчим, прокурорами, що є процесуальними керівниками в провадженні. Пояснила суду, що ухвалою слідчого судді було зобов'язано внести відомості за її заявою до реєстру, у відповідній ухвалі слідчий судді визначив і підтвердив, що є склад кримінального правопорушення за ст.382 КК України за невиконання судового рішення і за ст. 190 КК України за шахрайство, але всупереч вимогам діючого законодавства відомості до реєстру були внесені лише за невиконання судового рішення. Порядок внесення відомостей до реєстру був грубо порушений. Зазначала, що в поданій заяві від 13.05.2025 року вона просила визнати її потерпілою та отримуючи повідомлення від слідчого ОСОБА_7 щодо її права ознайомитись з матеріалами провадження, була впевнена, що має відповідний статус, але пам'ятка потерпілої їй не вручалась, та потерпілою вона в рамках провадження не визнавалась. Обставини вчинення щодо неї кримінального правопорушення з боку її брата нею були чітко зазначені в поданій заяві, нею надавались до заяви відповідні докази вчинення кримінального правопорушення за обома статтями Кримінального кодексу. Вважала, що слідчим ОСОБА_7 , прокурорами, що здійснюють процесуальне керівництво в провадженні ОСОБА_4 , ОСОБА_5 допущено бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей за її заявою від 13.05.2025 року та на підставі ухвали слідчого судді до ЄРДР саме за ознаками вчинення кримінального правопорушення за ч.5 ст. 190 КК України, в частині не визнання її процесуального статусу, як потерпілої в кримінальному провадженні №12025221180000844, та просила зобов'язати вчинити відповідні дії, внести відомості до ЄРДР за ч.5 ст. 190 КК України за її заявою від 13.05.2025 року, визнати її потерпілою в рамках даного провадження, видати їй пам'ятку про зазначення її статусу та Витяг з ЄРДР.
Слідчий ОСОБА_8 подав суду письмове звернення щодо незгоди із поданої скаргою та проведення розгляду справи за скаргою за його відсутності. Прокурором ОСОБА_4 подано до суду заяву про проведення розгляду справи за відсутності прокурорів та необґрунтованості поданої скарги.
Вислухавши доводи заявниці ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи за скаргою, матеріали кримінального провадження №12025221180000844 від 05.06.2025 року, суд встановив наступне. Відповідно до ст. 2 КПК України сформульовані завдання кримінального провадження, зокрема, такими є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження. Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні. Повноваження слідчого судді щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора викладені в Главі 26 КПК України. Вирішення інших питань, не передбачених кримінальним процесуальним законом, виходить за межі повноважень слідчого судді. Відповідно до вимог ст. 24 КПК України передбачено гарантоване право кожного на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Відповідно до ст. 303 КПК України, визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, що підлягають оскарженню слідчому судді. Слідчий суддя залучається на етапі початку розслідування лише в обмежених випадках. Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. В скарзі заявниця посилається на порушення саме п.1 ч.1 ст. 303 КПК України, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за поданою нею заявою від 13.05.2025 року та на підставі ухвали слідчого судді. Заявниця посилається на те, що на її думку, слідчим та процесуальними керівниками прокурорами, не було в повному обсязі виконано ухвалу слідчого судді та відомості за її заявою від 13.05.2025 року до ЄРДР за ч.5 ст. 190 КК України не внесені. Статтею 214 КПК України визначено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Під час дослідження матеріалів кримінального провадження встановлено, що дійсно наявна заява ОСОБА_3 від 13.05.2025 року, в якій заявниця посилається на наявність в діях ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 190 КК України та ч.1 ст. 382 КК України, а також в п.4 заяви, було визначено вимогу про визнання її потерпілою. Відомості за поданою заявою від 13.05.2025 року внесені до ЄРДР на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Харкова від 02.06.2025 року (справа №644/4577/25; провадження №1-кс/644/599/25), якою було задоволено скаргу ОСОБА_3 та зобов'язано посадових осіб Відділу поліції №1 Харківського РУП №2 ГУ НП в Харківській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідні відомості за заявою ОСОБА_3 , поданою 13 травня 2025 року до Відділу поліції №1 Харківського РУП №2 ГУ НП в Харківській області про вчинення кримінального правопорушення. У дослідженому витягу з ЄРДР, наявному в провадженні, зазначено, що відомості внесені 05.06.2025 року, дата надходження 04.06.2025 року, ПІБ потерпілого, заявника ОСОБА_3 , правова кваліфікація ст. 382 ч.1 КК України, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 04.06.2025 року до ВП №1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області надійшла ухвала Індустріального районного суду м. Харкова справа №644/4577/25, провадження №1-кс/644/599/29 від 02.06.2025 щодо зобов'язання внести відомості за її заявою від 13.05.2025 щодо незаконного заволодіння правоустановчими документами на спадкове майно її батьків (ЄО №13322 від 04.06.2025). Реєстратор ОСОБА_7 .. Відповідно до вимог пунктів 4 і 5 ч. 5 ст. 214 КПК України визначено, що до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, а також попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Вимогами статті 214 КПК України передбачено поняття «попередня правова кваліфікація». Це свідчить про те, що кваліфікація не є статичною, це динамічний процес, який у цьому аспекті розпочинається з правової кваліфікації, яка є саме попередньою і яка, зокрема, у ході ефективного досудового розслідування може зазнавати змін з урахуванням розширення можливостей для сторони обвинувачення встановити дійсні обставини відповідної події. Так, на початку досудового розслідування наявний лише обмежений обсяг відомостей про події. У ході досудового розслідування кількість, обсяг та якість виявлених відомостей збільшуються, і на момент завершення досудового розслідування справи відповідний суб'єкт кваліфікації повинен володіти всіма суттєвими, необхідними й достатніми даними про скоєне діяння (поведінку). Тобто, оскільки відомості до ЄРДР вносять до здійснення досудового розслідування, слідчий (дізнавач, прокурор), зазначає відомості щодо короткого викладу обставин і попередньої кваліфікації, виходячи із інформації, якою володіє на момент реєстрації. Лише в ході розслідування, коли орган досудового розслідування встановить обставини визначені у ст. 91 КПК, стане зрозуміло, чи була попередня кваліфікація, яку внесено до ЄРДР і короткий виклад обставин, відповідними вчиненому діянню, або внесено припущення, яке не було підтверджено, і діяння має іншу кваліфікацію. Саме тому законодавець, у ст. 214 КПК використав терміни «можуть» свідчити про вчинення кримінального правопорушення, «попередня» кваліфікація. Відповідна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.06.2024 року у справі № 727/5573/20 щодо попередньої правової кваліфікації на етапі внесення відомостей в ЄРДР. Окрім того, завданням службової особи правоохоронного органу, яка отримує джерело первинної інформації про ймовірно вчинене протиправне діяння, є визначення його попередньої правової кваліфікації, та таке право є дискреційними повноваженнями органу який приймає рішення про внесення відомостей до ЄРДР, та не може залежати від думки інших учасників процесу, так як саме на орган досудового розслідування (прокурора, слідчого, дізнавача), покладається право на його проведення. З урахуванням наведеного, суд вважає, що відомості за заявою ОСОБА_3 від 13.05.2025 року були внесені до ЄРДР після отримання ухвали слідчого судді із дотриманням вимог ст. 214 КПК України, із визначенням попередньої кваліфікації, питання допущеної бездіяльності щодо попереднього невнесення відомостей до реєстру було предметом розгляду у справі №644/4577/25, провадження №1-кс/644/599/29. Витяг з ЄРДР був направлений заявниці. Тому вимоги скарги в цій частині не підлягають задоволенню. Що стосується доводів скарги про допущену бездіяльність в частині не визнання процесуального статусу заявниці, як потерпілої, зобов'язання визнати її потерпілою в досудовому розслідуванні кримінального провадження ЄРДР №12025221180000844 та надати відповідний документ (пам'ятку) про зазначення її статусу потерпілої. З досліджених матеріалів кримінального провадження вбачається, що в заяві від 13.05.2025 року заявниця просить визнати її потерпілою, даних про відмову у визнанні заявниці потерпілою, вручення їй пам'ятки про права та обов'язки, її допит у процесуальному статусі «потерпілої» матеріали за провадженням не містять. Але при цьому, 31.07.2025 року слідчим СВ ВП №1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 було прийнято постанову про закриття відповідного кримінального провадження №12025221180000844 від 05.06.2025 року. Заявницею в ході розгляду справи було повідомлено про намір оскарження даної постанови, але зазначалось, що копію даної постанови їй не вручено у встановленому процесуальному порядку. Тобто, дана постанова про закриття кримінального провадження не скасована. Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні. Повноваження слідчого судді щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора викладені в Главі 26 КПК України. Вирішення інших питань, не передбачених кримінальним процесуальним законом, виходить за межі повноважень слідчого судді. З моменту закриття кримінального провадження закінчується функція судового контролю за дотриманням прав та інтересів осіб під час досудового розслідування. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим доти, доки постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована. Відповідна позиція щодо функцій слідчого судді у вигляді судового контролю викладена в постанові ОП ККС від 01 квітня 2024 року у справі № 178/50/20, де було зазначено, що закриття кримінального провадження - це форма закінчення досудового розслідування, що є заключним етапом розслідування, на якому прокурор, слідчий чи дізнавач підбивають підсумок провадженню, аналізують та оцінюють сукупність зібраних доказів і на цій основі формулюють у постанові висновок про неможливість подальшого провадження через наявність передбачених законом обставин. Фактично з цього моменту припиняється кримінальне переслідування, оскільки унеможливлюється подальше проведення слідчих (розшукових) дій та збирання доказів, припиняються повноваження щодо постановлення процесуальних рішень і вчинення процесуальних дій суб'єктами досудового розслідування, закінчується функція судового контролю за дотриманням прав та інтересів осіб під час досудового розслідування. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим доти, доки постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована. З урахуванням наведеного, здійснення функцій слідчим суддею щодо судового контролю у закритому кримінальному провадженні, в той час, коли КПК України не передбачає вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень, суперечить вимогам ст. 2 КПК України. У зв'язку з чим, суд вважає, що вимоги скарги в цій частині не підлягають задоволенню. Одночасно з цим, відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 303 КПК України законність прийняття відповідним суб'єктом рішення про закриття кримінального провадження може бути перевірена шляхом його оскарження. Таким правом кримінальний процесуальний закон наділяє в тому числі і заявника. З урахуванням наведеного, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає. Враховуючи положення ч.3 ст. 307 КПК України, згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020, оскільки заявниця оскаржує допущену бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей за її заявою від 13.05.2025 року саме за ознаками кримінального правопорушення за ч.5 ст. 190 КК України, посилаючись на вимоги п.1 ч.1 ст. 303 КПК України, суд вважає, що ухвала в частині відмови в задоволенні скарги за цими вимогами може бути оскаржена до апеляційної інстанції. Керуючись ст.ст. 2, 3, 24, 214, 303- 307, 309, 371-372, 376 КПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність та незаконні рішення/дії посадових осіб СВ ВП №1 ХРУП №2 в Харківській області та процесуальних керівників Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , - залишити без задоволення. Повний текст ухвали виготовлений 05.11.2025 року.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчисляється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий: слідчий суддя ОСОБА_1