Справа № 643/19000/25
Провадження № 2/643/7576/25
03.11.2025
03 листопада 2025 року місто Харків
Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Сугачова О.О. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Салтівського районного суду міста Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Позовна заява подана в електронній формі.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен перевірити відповідність вимог, з якими заявник звертається до суду для захисту прав, а також дотримання правил підсудності та виконання вимог встановлених для форми, змісту позовної заяви.
Дослідивши отримані матеріали, судом встановлені недоліки позовної заяви, які унеможливлюють відкриття провадження у справі та обумовлюють необхідність залишення позовної заяви без руху.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше передбачено законом.
Із тексту позовної заяви вбачається, що зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_2 є адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Відповідно до ч. 8 ст. 187 ЦПК України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Судом сформовано електронний запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання відповідача як фізичної особи.
Так, на запит суду надійшла відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру № 1964455 від 03.11.2025 з якої вбачається, що адресою зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 є: АДРЕСА_1 , яка територіально відноситься до Київського району міста Харкова.
Статтею 28 ЦПК України передбачено підсудність справ за вибором позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 ЦПК України, позови, зокрема, про стягнення аліментів, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Із тексту позовної заяви та доданих до неї документів видно, що позивачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Салтівського району міста Харкова.
Разом із цим, відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
При цьому, до позовної заяви позивачкою не додано підтвердження реєстрації чи проживання позивачки разом з неповнолітньою дитиною, отже не підтверджено право стягнення аліментів, як того з батьків, з яким проживає дитина.
Тому, позивачка повинна надати суду докази на підтвердження місця реєстрації чи проживання разом з неповнолітньою дитиною.
Суд також зауважує, що як вбачається із Довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб (довідка про склад сім'ї) від 03.11.2025, яка надійшла у відповідь на запит суду, неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою саме відповідача: АДРЕСА_1 .
Також, відповідно доп. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Пункт 1 прохальної частини позовної заяви викладено неконкретизовано, а саме не зазначено повні дані сторін (дата народження, РНОКПП).
Суд роз'яснює, що неконкретизованість позовних вимог може викликати в подальшому ускладнення виконання судового рішення.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Отже, з урахуванням викладених вище положень чинного законодавства, суд зазначає, що резолютивна частина рішення викладається відповідно до заявлених вимог, а зміст вимог це певна форма захисту, яку просить заявник від суду.
Далі, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
У порушення зазначених норм законодавства, позивачкою не в повному обсязі зазначено адреси сторін по справі, а саме не вказано поштові індекси, як того вимагає ч. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Також, позивачкою не зазначено в позовній заяві відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача.
За вимогами ч. 1 ст. 177 ЦПК України, у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).
Пункт 29 згаданого положення вказує, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
У порушення наведених норм, позивачкою не додано доказів того, що у відповідача зареєстрований електронний кабінет у системі «Електронний суд» та направлення відповідачу копії позовної заяви та додатків до неї на адресу електронного кабінету відповідача, зареєстрованого в системі «Електронний суд», або доказів надсилання відповідачу листом з описом вкладення копій поданих до суду документів.
Крім того, в прохальній частині позовної заяви, а саме в п. 2, викладено вимогу про витребування доказів.
Суд вважає необхідним роз'яснити, що відповідно до положень ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане у строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановлено строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК України, у клопотанні повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Клопотання про витребування доказів подається окремо від тексту позовної заяви чи іншої заяви, окремим процесуальним документом, з дотриманням вимог ч.ч. 1,2 ст. 84 ЦПК України.
Клопотання про витребування доказів, яке подане саме в порядку ст. 84 ЦПК України, може бути розглянуте судом лише після відкриття провадження у справі.
Також суд роз'яснює, що відповідно до положень ч. 4 ст. 84 ЦПК України, суд може витребувати докази до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 цього Кодексу.
Суд зауважує, що клопотання позивачки про витребування доказів, яке викладено нею у прохальній частині позовної заяви, повністю не відповідає вимогам, викладеним у ст. 84 ЦПК України, та, більш того, навіть не містить інформації про те, який доказ позивачка просить витребувати, у кого саме витребувати та за якою адресою.
У зв'язку з викладеним вище, позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам ЦПК України, встановленим до позовної заяви.
Відтак, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання позивачці часу, необхідного для усунення зазначених недоліків.
Згідно зі ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Залишення позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Надати позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви впродовж десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків позовної заяви, відповідно до ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Сугачова