Справа № 953/9140/25
н/п 2/953/3796/25
30 жовтня 2025 рокуКиївський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Шаренко С.Л.,
при секретарі Реуцькій Н.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
02.09.2025 року через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 6612, 26 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.08.2020 року між Акціонерним товариством "ОТП Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір N 2032275778. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання. 18.08.2021 року згідно умов договору факторингу N 18/08/21, АТ "ОТП Банк" відступлено право вимоги за кредитним договором N 2032275778 від 05.08.2020 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл фінанс", відповідно позивачем набуто право вимоги до відповідача. Згідно договору факторингу сума боргу перед новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 6612,2 6 грн., із яких: заборгованість по тілу кредиту 4500 грн., заборгованість по відсотках 2112,26 грн. У зв'язку із тим, що відповідачем не погашено заборгованість за кредитним договором, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Представник позивача в прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи за відсутності сторони позивача та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день та час судового засідання повідомлявся судом належним чином, відзиву на позовну заяву, який би відповідав вимогам статті 178 ЦПК України, чи будь-яких письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів, заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову, до суду не надав.
Суд, дослідивши доводи позивача, викладені у позові, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що 05.08.2020 року між Акціонерним товариством "ОТП Банк" та ОСОБА_1 та укладено Кредитний договір № 2032275778.
Відповідно до кредитного договору банк надав відповідачу грошові кошти у розмірі 22 369 грн.; кінцева дата повернення кредиту 05.02.2022 року; цільове призначення: на придбання Товару у Продавця; процентна ставка фіксована: 0,01 % річних.
Відповідно до кредитного договору кредит надається шляхом перерахування за дорученням Позичальника коштів на поточний рахунок Продавця 1 на придбання Товару.
Відповідно до Додатку №1 до договору визначено графік платежів/розрахунку загальної вартості кредиту.
18.08.2021 між Акціонерним товариством "ОТП банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цикл фінанс" укладено договір факторингу N 18/08/21.
Згідно з п. 1.2 договору Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до п. 6.2.3 право Вимоги переходить до Фактора з моменту підписання сторонами цього Договору, після чого Фактор стає Новим Кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості.
Пунктом 6.7 договору факторингу передбачено, що фактор протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту Переходу до Фактора Права Вимоги, готує та направляє письмові повідомлення Боржникам про відступлення Фактору Права Вимоги, підготовлені за формою згідно Додатку № 4 до цього Договору.
Відповідно до п. 7.1 договору фактор здійснює фінансування клієнта шляхом одноразового перерахування суми, що вказана в п.7.1 цього Договору, протягом одного банківського дня з дати підписання Сторонами цього Договору за реквізитами: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, т/р: ІІА103005280000037394777900000, код банку 300528, код ЄДРПОУ 21685166, Свідоцтво платника ПДВ № 100234906, ІПН 216851626652, отримувач: АТ «ОТП БАНК».
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу N 18/08/21 від 18.08.2021 року ТОВ "Цикл Фінанс" " отримало від АТ "ОТП Банк" право вимоги за договором N 203227577 від 05.08.2020 року боржника ОСОБА_1 на загальну суму 6612, 26 грн.
Позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором N 203227577 від 05.08.2020 року станом на 18.08.2021 року, згідно з яким заборгованість складає 6612, 26 грн., з яких: 4500 грн. заборгованість по тілу кредита, 2112, 26 грн. заборгованість за відсотками.
Відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частиною 1 статті 513 ЦК України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно частини 1 статті 13 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 516 ЦК України).
Згідно із частиною 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 ЦК України).
Вищевказане підтверджує, що позивач ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС" правомірно, у передбачений законом спосіб і формі, на підставі договору факторингу набув право вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за Договором.
ЦК України у статті 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
За частиною 1статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1, 2статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Одним із видів договорів є договір приєднання, яким, відповідно до частини 1статті 634 ЦК України, є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку з чим, Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг Банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Частинами першою та другою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За частинами першою та другою статті 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.
Згідно положень частини 1, 2 статті 644 ЦК України, якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття. Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.
Згідно частини 1 статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно частини 1, 2 статті 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно частини 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина 1 статті 599 ЦПК України).
Згідно частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами частини 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини 1, 2 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Перевірка достовірності доказів проводиться судом у процесі дослідження доказів. Суд визнає достовірними докази, якщо за результатами перевірки та дослідження цих доказів підтверджується правильність відомостей, які в них містяться.
Відповідно до частини 1, 2, 3 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно частини 1, 5 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Положеннями частини 1, 2, 4 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Як встановлено матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Цикл фінанс" набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором N 203227577 від 05.08.2020 року у розмірі 6612,26 грн., із яких: заборгованість по тілу кредиту 4500 грн., заборгованість по відсотках 2112, 26 грн.
Відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості за кредитним договором та про причини несвоєчасного її погашення у добровільному порядку.
Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до статті 617 ЦК України.
Матеріали справи вищевикладених висновків суду не спростовують.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення позивачем з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Так, при зверненні до суду позивачем понесені витрати на оплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, витрати позивача з оплати судового збору підлягають відшкодуванню на його користь за рахунок відповідача у розмірі 2422,40 грн.
Що стосується заявленої вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність " встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або ж погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність " як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК становить ціну такого договору. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Разом з тим, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 20.02.2020 у справі N 755/9215/15-ц, відповідно до яких, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Позивач надав копію договору про надання правової допомоги N 43453613 від 02.01.2025 року, укладеного між ТОВ "Цикл Фінанс" та адвокатом Кеню Д.В.; додаткову угоду N 2032275778 до договору N 43453613 про надання правової допомоги від 02.01.2025 року; акт №2032275778 від 25.08.2025 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом, згідно якого сторони підтверджують, що адвокат надав, а клієнт прийняв правничу допомогу загальною вартістю 3000,00 грн.; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Кеню Д.В., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ "Цикл фінанс" щодо стягнення кредитної заборгованості, згідно якого загальна вартість наданих робіт становить 3000,00 грн.
На підставі викладеного вище, враховуючи складність справи, фактичний обсяг наданої правничої допомоги, зважаючи на той факт, що розгляд справи проводився без виклику сторін, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 258-259, 263-265, 280-283ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл фінанс" (код ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8) заборгованість за кредитним договором у розмірі 6 612 (шість тисяч шістсот дванадцять) грн. 26 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл фінанс" (код ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8) сплачений судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя С.Л. Шаренко