Справа № 639/7719/25
Провадження № 3/639/1952/25
06 листопада 2025 року м. Харків
Суддя Новобаварського районного суду міста Харкова Курило В. О., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП,
04 жовтня 2025 року о 14 годині 55 хвилин за адресою: м. Харків, вул. Дудинської, 1-А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2107», номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість. Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» водій ОСОБА_1 відмовився. Водій ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за статтею 130 КУпАП.
Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 04 жовтня 2025 року о 14 годині 55 хвилин за адресою: м. Харків, вул. Дудинської, 1-А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2107», номерний знак НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами. Вказане порушення ОСОБА_1 вчинив повторно протягом року, чим порушив вимоги пункту 2.1 а) ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Постановою судді Новобаварського районного суду міста Харкова Курила В. О. від 16.10.2025 об'єднано в одне провадження адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , у призначене судове засідання 06.11.2025 о 10:00 не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судової повістки поштою за адресою його фактичного місця проживання, судова повістка не вручена адресату, у зв'язку з його відсутністю за вказаною адресою.
Крім того, ОСОБА_1 викликався у судове засідання шляхом направлення повідомлення про виклик у додаток «Viber» на номер мобільного телефону, який зазначено в матеріалах справи, повідомлення доставлено абоненту, що підтверджується довідкою про його доставку від 16.10.2025.
Поважні причини своєї неявки ОСОБА_1 не повідомив, клопотань чи заяв на адресу суду від нього не надходило, хоча йому достеменно було відомо про те, що розгляд справи відбудеться в Новобаварському районному суді міста Харкова, про що зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно позиції Європейського суду з прав людини, що викладена в рішенні у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03), сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Частиною 1 статті 277 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Суд зазначає, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом, для прискорення процедури слухання.
Згідно зі статтею 268 КУпАП, інкриміновані ОСОБА_1 адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, не відносяться до правопорушень, по яким присутність у судовому засіданні особи є обов'язковою, та враховуючи те, що законом передбачено обмежений строк розгляду справи про адміністративне правопорушення, суддя вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до таких висновків.
Вина водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, підтверджується долученими до матеріалів справи доказами в їх сукупності, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 473312 від 04.10.2025, який складено стосовно ОСОБА_1 за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України;
- направленням від 04.10.2025, яким підтверджується, що 04.10.2025 о 15 год 05 хв водій ОСОБА_1 направлявся до КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, однак такий огляд не проводився;
- рапортом поліцейського взводу 1 роти 3 батальйону 2 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Андрющенка Д.;
- відеозаписом з реєстратора службового автомобіля патрульної поліції від 04.10.2025, на якому 04.10.2025 о 14:55:16 зафіксовано момент руху та момент зупинки поліцейськими транспортного засобу «ВАЗ 2107», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 ;
- відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції від 04.10.2025, на якому зафіксовано, що 04.10.2025 о 15:18:14 на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я водій ОСОБА_1 відмовився, зазначивши, що такий огляд 100 % покаже стан сп'яніння. При цьому, поліцейський роз'яснив водію ОСОБА_1 права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, а також роз'яснив наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Вина водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується долученими до матеріалів справи доказами в їх сукупності, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 473317 від 04.10.2025, який складено стосовно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП;
- постановою інспектора роти 5 батальйону 2 УПП в Харківській області ДПП Руденко Т. В. серії ЕНА № 5731191 від 16.09.2025, згідно якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 20 400 грн.;
- рапортом поліцейського взводу 1 роти 3 батальйону 2 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Андрющенка Д.;
- довідкою інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Бурикіної В., якою підтверджується, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно облікових даних Інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», не отримував посвідчення водія.
Постановою судді Київського районного суду міста Харкова Юрлагіної Т. В. від 12.05.2025 (справа № 953/3842/25, провадження № 3/953/1371/25) ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17 000 грн. (постанова набрала законної сили 23.05.2025).
Постановою судді Салтівського районного суду міста Харкова Довготько Т. М. від 26.05.2025 (справа № 643/2623/25, провадження № 3/643/1182/25) ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік (постанова набрала законної сили 06.06.2025).
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вищевказані докази є належними та допустимими доказами по справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких суддя встановлює наявність події адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддя вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Сукупністю досліджених у справі доказів підтверджується, що на пропозицію поліцейського водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я - КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня», чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України, а також керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим порушив вимоги пункту 2.1 а) ПДР України.
Таким чином, в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень:
- передбачених ч. 3 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, вчинена особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за статтею 130 КУпАП;
- передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП, тобто повторне протягом року керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Згідно з статтею 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.
Санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Санкцією ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративне стягнення на водіїв у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Довідкою інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Бурикіної В. підтверджується, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно облікових даних Інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», не отримував посвідчення водія.
Суддя враховує, що адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, зокрема попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
При цьому суд звертає увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Підхід щодо неможливості застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами до особи, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету адміністративного стягнення.
Вищевказані висновки суду узгоджуються з практикою, яка викладена у постановах апеляційних судів України, зокрема: у постанові Одеського апеляційного суду від 21.04.2025 у справі №522/14301/24 (провадження №33/813/961/25); у постанові Чернігівського апеляційного суду від 29.04.2025 у справі № 750/11886/24 (провадження №33/4823/372/25); у постанові Київського апеляційного суду від 08.05.2025 у справі № 760/575/25 (провадження №33/824/2262/2025); у постанові Київського апеляційного суду від 30.05.2025 у справі № 359/2890/25 (провадження №33/824/2914/2025); у постанові Київського апеляційного суду від 16.06.2025 у справі №759/6696/25 (провадження №33/824/3309/2025); у постанові Дніпровського апеляційного осуду від 24.07.2025 у справі №932/5036/25 (провадження №33/803/1970/25); у постанові Київського апеляційного суду від 02.09.2025 у справі №752/13841/25 (провадження №33/824/4224/2025); у постанові Запорізького апеляційного осуду від 12.09.2025 у справі № 335/5421/25 (провадження №33/807/794/25).
Довідкою інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Бурикіної В. підтверджується, що власником транспортного засобу «ВАЗ 2107», номерний знак НОМЕР_2 , є ОСОБА_2 .
Відповідно до абзацу 4 пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, не можна накладати адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Згідно з санкцією ч. 3 ст. 130 КУпАП конфіскація може бути застосована лише до транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Таким чином, адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення та конфіскації транспортного засобу судом не може бути застосоване, оскільки ОСОБА_1 не є власником транспортного засобу «ВАЗ 2107», номерний знак НОМЕР_2 .
Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим накласти на порушника ОСОБА_1 адміністративне стягнення:
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу на користь держави у розмірі 3 000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу;
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу на користь держави у розмірі 2 400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП на порушника ОСОБА_1 необхідно накласти остаточне адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу на користь держави у розмірі 3 000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років та без конфіскації транспортного засобу, що є необхідним та достатнім стягненням для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2025 року - 3028 грн.), що складає 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 245, 251, 252, 268, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення:
-за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу на користь держави у розмірі 3 000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 000,00 грн (п'ятдесят одна тисяча гривень 00 коп.), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу;
-за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу на користь держави у розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800,00 грн (сорок тисяч вісімсот гривень 00 коп.), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу на користь держави у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 000,00 грн (п'ятдесят одна тисяча гривень 00 коп.), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу.
Реквізити для сплати штрафу на користь держави: отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/Харків обл/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу адміністративне стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Новобаварський районний суд міста Харкова протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
Суддя В. О. Курило