Справа № 638/12038/25
Провадження № 2/638/5634/25
Іменем України
28 жовтня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Латки І.П.,
за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Ізюмська міська рада,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізюмської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ізюмської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в якому просив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його матір ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті залишилась спадщина, до складу якої входить - 1/3 частка житлового будинку АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що пропустив строк на подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки з початковій російської військової агресії у лютому 2022 року місто Ізюм перебувало в тимчасовій окупації до вересня 2022 року. Під час окупації міста і деякий час після деокупації не працювало жодне державне підприємство України, зокрема відділ ДРАЦС, не було жодного приватного та державного нотаріуса, також не було мобільного та інтернет зв'язку. Приватний нотаріус почала працювати в місті Ізюмі Харківської області лише в липні 2023 року. За таких обставин позивач фізично не мав реальної можливості в шестимісячний термін подати заяву про прийняття спадщини.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, у зв'язку з чим суд розглянув справу на підставі наявних матеріалів відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Ухвалою суду від 27 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 17 липня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання сторони не з'явилися. Позивач просив справу розглянути без його участі. Відповідач причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.
Враховуючи положення ч. 1, 3 ст. 131, п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю учасників справи на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 04 вересня 1979 року.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Ізюм Харківської області, про що 19 грудня 2023 року Ізюмським відділом ДРАЦС в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено відповідний актовий запис № 113, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим повторно 19 грудня 2023 року.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої увійшла 1/3 частка житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області Зелінською Т.І. 19 травня 1987 року за р. № 1855 та зареєстрованого в Ізюмському МБТІ, номер запису 10214 в книзі 62, та випискою з Рішення виконавчого комітету Ізюмської міської Ради Харківської області № 88 від 21.01.1999 року.
15 квітня 2025 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Чистова С.Ю. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2 .
Постановою приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Чистова С.Ю. від 15 квітня 2025 року відмолено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2 з тих підстав, що він пропустив строк, встановлений законом, на прийняття спадщини.
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Згідно ч. 1, 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
З ч. 1, 2 ст. 1269 Цивільного кодексу України вбачається, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив термін для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий термін, достатній для подачі ним заяви про прийняття спадщини.
Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі№ 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з п. 20 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом двох років з дня його припинення або скасування у випадку, якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи або дня, з якого її оголошено померлою, строки, встановлені статтями 1269, 1270, 1271, 1272, 1273, 1276, 1277, 1283, 1298 цього Кодексу, обчислюються з дня державної реєстрації смерті особи. При цьому часом відкриття спадщини вважається день смерті спадкодавця або день, з якого спадкодавця оголошено померлим, незалежно від часу державної реєстрації смерті.
Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 року, дію якого продовжено і на цей час.
Відповідно до Наказу розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», місто Ізюм, на території якого відкрилася спадщина, перебувало: у зоні активних бойових дій з 24.02.2022 до 01.04.2022, в тимчасовій окупації з 01.04.2022 до 08.09.2022, в зоні активних бойових дій з 08.09.2022 до 11.09.2022, з 11.09.2022 і дотепер перебуває в зоні можливих бойових дій.
З наданих позивачем доказів встановлено, що ОСОБА_2 померла в м. Ізюм період тимчасової окупації цього міста, а саме 07 травня 2022 року. Державна реєстрації її смерті проведена 19 грудня 2023 року, отже встановлений в ст. 1270 ЦК України строк необхідно обраховувати саме з цього дня. Отже, зазначений шестимісячний строк на подання заяви про прийняття спадщини закінчився 19 червня 2024 року. Із заявою про прийняття спадщини позивач звернувся до нотаріуса 15 квітня 2025 року.
Надаючи оцінку доводам позивача щодо поважності причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини суд враховує, що місто Ізюм Харківської області як протягом шестимісячного строку на прийняття спадщини, так і дотепер перебуває у зоні можливих бойових дій, піддається ракетно-бомбовим ударам російських військ, потерпає від ударів бойових ворожих БПЛА, що створює постійну загрозу для життя і здоров'я людей, зокрема і позивача, що є найвищою соціальною цінністю.
На переконання суду, ці обставини створили для позивача об'єктивні та непереборні перешкоди для реалізації свої спадкових прав шляхом подання заяви про прийняття спадщини у визначений у ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк.
Вказане дає підстави стверджувати, що ОСОБА_1 пропустив встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 з поважних причин.
Крім того, суд враховує, що принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Відповідна правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц.
Враховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав позивача в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, суд визнає поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 .
З урахуванням усіх встановлених обставин та зроблених правових висновків, суд дійшов висновку, що доводи позивача, викладені у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, сумнівів у суду не викликають і вважаються судом доведеними, у зв'язку з чим суд задовольняє позовні ОСОБА_1 у повному обсязі та визначає йому достатній додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, а саме 3 місяці від дня набрання цим рішенням законної сили.
Керуючись ст. 4, 10, 12-13, 76-81, 89, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Ізюмської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю 3 (три) місяці від дня набрання цим рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено 06 листопада 2025 року.
Суддя І.П. Латка