Справа № 638/21849/25
Провадження № 1-кс/638/2746/25
05 листопада 2025 року м. Харків
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,-
04.11.2025 року до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, згідно прохальної частини якої просить суд: зобов'язати уповноважених осіб ХРУП №3 ГУНП в Харківській області невідкладно внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, відомості про яке викладено в заяві про вчинення злочину громадянином ОСОБА_2 від 22.10.2025 року, щодо заволодіння чужим майном, а саме автомобілем «Mercedes-Benz 560 SEC», р.н. НОМЕР_1 , шляхом зловживання довірою, вчинене в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому та передбачено частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України. Розпочати за вказаною завоюю досудове розслідування у формі досудового слідства та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що скаргу необхідно повернути скаржнику.
Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого судді, прокурора, керівника слідчого органу, слідчого, дізнавача є однією із найважливіших гарантій захисту громадянами своїх прав та свобод від їх порушення як з боку органів, що здійснюють розслідування та судовий контроль у кримінальному провадженні, так і з боку інших осіб, що беруть участь у ньому.
Стаття 24 КПК також гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК, що прямо узгоджується з приписами статті 55 Конституції України.
Главою 26 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.
Відповідно до частини 1, 2 статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; 2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником; 10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником; 11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Відповідно до вимог частини 1 статті 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
У своїй скарзі заявник зазначає, що 22.10.2025 року ХРУП №3 ГУНП в Харківській області була отримана заява про вчинення злочину від 22.10.2025 року, подана громадянином ОСОБА_2 щодо здійснення незаконного заволодіння правами на майно, а саме автомобіль «Mercedes-Benz 560 SEC», р.н. НОМЕР_1 шляхом обману, що передбачено частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України.
Зазначена заява зареєстрована у відділі поліції в журналі єдиного обліку за номером ЄО-49549 від 22.10.2025, корінець до протоколу про прийняття заяви про вчинення злочину уповноваженим працівником поліції наданий не був.
З 22.10.2025 року до теперішнього часу уповноваженими особами ХРУП №3 ГУНП в Харківській області не внесено інформацію за поданою заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань у порядку статті 214 КПК України.
Як зазначалось вище, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, - заявником.
З вказаної норми закону випливає, що право на оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань виникає лише у чітко визначеного суб'єкта - заявника. Це, у свою чергу, породжує обов'язок слідчого судді з'ясувати, чи є таким суб'єктом особа, яка подала скаргу.
Відповідно до частини 1 статті 60 КПК України, заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
Дослідивши матеріали скарги, встановлено, що до скарги ОСОБА_2 не долучив заяви про вчинення кримінального правопорушення, доказів її подання уповноваженим особам Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області та отримання такої заяви адресатом.
У зв'язку з чим слідчий суддя позбавлений можливості встановити чи порушував ОСОБА_2 питання щодо внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, а відтак слідчий суддя не може встановити чи такі повідомлення є тими, після отримання яких у слідчого, дізнавача чи прокурора виникає обов'язок, передбачений статтею 214 КПК України, щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Окрім цього, відповідно до вимог частини 1 статті 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Згідно пункту 5 роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ викладених у листі №1640/0/4-12 від 09.11.2012 року «Про деякі питання оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування», при оскарженні бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що настає після останнього дня, який відведено КПК для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії.
За приписами статті 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Тобто, виходячи з вимог частини 1 статті 214 КПК України, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, полягає у невнесенні вказаних відомостей впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Заявником оскаржується бездіяльність Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, при цьому заява про кримінальне правопорушення за твердженням заявника була подана 22.10.2022 року, а до Шевченківського районного суду м. Харкова із зазначеною скаргою заявник звернувся лише 04.11.2025 року, тобто після спливу 10 днів з моменту бездіяльності.
Водночас заявник не ставить питання про поновлення строку звернення до суду та не обґрунтовує причини поважності пропущення такого строку.
Згідно статті 116 КПК України, процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту, або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
Право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним. Право на суд, особливо щодо умов прийнятності скарги, може бути обмеженим настільки, щоб не було порушено саму сутність цього права, тобто, обмеження повинні мати законну мету і зберігати пропорційність між використаними засобами та досягнутими цілями.
Правовий строк існує у багатьох своїх різновидах, характер яких залежить від мети встановлення строку, його функцій, порядку регулювання відносин, яких він стосується і на які він має вплив. Одним із різновидів строків у кримінальному провадженні є строки за визначенням, до них належать абсолютно визначені, відносно визначені, не визначені, альтернативні (загальні та виключні).
Встановлення в законі порядку обчислення, продовження і поновлення строків обумовлюється необхідністю досягнення завдань кримінального провадження та забезпечення законних інтересів і прав суб'єктів кримінального процесу. Приписи КПК про строки регламентують тривалість строків, порядок їх обчислення та наслідки закінчення строків. У кримінальному процесуальному законодавстві України строки встановлюються, продовжуються і поновлюються.
Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення. При визначенні початку обчислення строку важливо точно знати момент, з якого починається його перебіг. Не викликає труднощів визначення його тоді, коли він прямо зазначений у законі. У тих випадках, коли початок перебігу строку не позначено, ним слід вважати момент учинення тієї процесуальної дії або настання події, що спричиняє виникнення відповідного процесуального обов'язку, для виконання якого і встановлюється цей строк.
Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що для особи, яка оспорює бездіяльність, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, початком (початковим моментом) перебігу строку для подання скарги була дата 23.10.2025 року, адже із повідомленням про вчинення, на його думку, кримінального правопорушення-злочину заявник звернувся 22.10.2025 року відповідно.
Поважність причин пропуску строку є оціночною категорією і встановлюються у кожному конкретному випадку судом. Заявником не вказано та не підтверджено належними та допустимими доказами поважність причин пропуску звернення до суду після закінчення строку, визначеного кримінальним процесуальним законодавством, а звернення до суду саме 04.11.2025 року необґрунтовано.
Заявником не підтверджено належними та допустимими доказами, що таке звернення не могло відбутись раніше, більш того, зміст скарги свідчить про обізнаність заявника із приписами статті 214 КПК України щодо невідкладності внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Інших поважних причин пропуску звернення до суду із скаргою заявником не наведено та доказів в обґрунтування цього суду не надано, з урахуванням чого, суд вважає, що скаргу подано після закінчення встановлених законом строків, тобто після закінчення 10-денного строку, а тому скаргу необхідно повернути.
Відповідно до вимог пункту 3 частини 2 статті 304 КПК України, скарга повертається якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першої цієї статті, і особа яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 214, 303, 304 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення - повернути скаржнику.
Роз'яснити, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим кодексом.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Слідчий суддя: