Справа № 172/1662/25
Провадження № 3/172/774/25
Іменем України
03.11.2025 року суддя Васильківського районного суду Дніпропетровської області Філіппов Є.Є., розглянувши справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, -
До Васильківського районного суду Дніпропетровської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1ст.130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення о 00 годин 00 хвилин 04 липня 2025 року водій ОСОБА_1 по вул. Колота в сел. Васильківка Синельниківського району Дніпропетровської області керував автомобілем DACIA LOGAN номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах з порожнини рота нестійка хода). Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що він не визнає своєї провини, оскільки працівниками поліції не надано належних доказів керування транспортними засобом в стані алкогольного сп'яніння. Відеозапис, який доданий до протоколу, складається з двох відео файлів.
Файл під № 1, який зафіксований не за допомогою бодікамери, про що свідчить формат зйомки, відсутність дати та часу відео фіксації.
Файл під№ 2 розпочинається з часу 01:40:21 04.07.2025року та містить лише інформацію про спілкування з працівниками поліції. Тобто, працівниками поліції в якості доказів керування та відмови від проходження огляду на стан сп'яніння надані лише вказані два відео файли, один з яких знятий за допомогою, можливо, мобільного телефону, але точно не бодікамери, а другий не містить інформації щодо зупиненого транспортного засобу та його водія. В звя'язку з чим, просив закрити провадження по справі, оскільки відеозапис не містить зображення транспортного засобу, який знаходиться у русі під його керуванням, тобто достовірних, належних і допустимих доказів керування транспортним засобом до суду не надано.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши докази та проаналізувавши обставини справи, оцінивши докази у їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається противоправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У судовому засіданні встановлено, що 04.07.2025 року 0 02:00:30 було складено протокол у відношенні ОСОБА_2 за ст. 130 ч. 1 КУпАП. Відповідно до протоколу о 00 годин 00 хвилин 04 липня 2025 року водій ОСОБА_1 по вул. Колота в сел. Васильківка Синельниківського району Дніпропетровської області керував автомобілем DACIA LOGAN номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах з порожнини рота нестійка хода). Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР. Вказана подія зафіксована технічним засобом відеозв'язку №795981.
В роз'ясненнях, що містяться в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», з наступними змінами, звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Адміністративним правопорушенням згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти у встановленому законом порядку огляд для визначення стану сп'яніння, а тому суд вважає, що не виконання такого обов'язку з боку водія є грубим порушенням Правил дорожнього руху України. Самі підстави для такої вимоги передбачені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, встановлення їх наявності є виключною компетенцією працівника поліції за його суб'єктивним сприйняттям наявних факторів.
Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно наказу № 1026 Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Крім того. відповідно до п.п. 8,12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженоїнаказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно дост. 266 КУпАП.
Судом переглянуто доданий до протоколу про адміністративне правопорушення диск з відеозаписами. З відеозапису здійсненого поліцейськими за допомогою бодікамери вбачається, що працівники поліції пропонують пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Однак на відеозаписі не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 автомобілем. Крім того, відеозапис, який доданий до протоколу, складається з двох відео файлів. Файл під № 1, який зафіксований не за допомогою бодікамери, про що свідчить формат зйомки, відсутність дати та часу відео фіксації. Файл під № 2 розпочинається з часу 01:40:21 і закінчується 01:53:50 04.07.2025 року та містить інформацію про спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 та його дружиною, яка стверджувала що вона керувала автомобілем. Крім того, час, який відображено на другому відеофайлі та зафіксований протоколом, як час скоєння правопорушення, не співпадає з часом складання протоколу.
Беручи до уваги диспозицію ч. 1ст. 130 КУпАП можна констатувати, що адміністративна відповідальність наступає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктом адміністративного правопорушення є особа, яка управляє транспортним засобом.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1ст.130 КУпАП, є керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, так само ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, тобто факт керування транспортним засобом є безумовною та обов'язковою частиною складу зазначеного правопорушення, більш того, в даному випадку взагалі має преюдиціальне значення, так як в подальшому, при доведенні стану сп'яніння, така особа буде притягнута до відповідальності саме за керування транспортним засобом у такому стані.
Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно встановити факт ухилення особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Діюче законодавство не містить чіткого визначення самого поняття керування транспортним засобом. Виходячи з загально визначеного розуміння правової природи цього поняття та його тлумачення в юридичній літературі, під управлінням транспортним засобом слід розуміти вчинення технічних дій, пов'язаних з приведенням транспортного засобу в рух, зворушенням з місця, процесом самого руху аж до зупинки, відповідно до призначення і технічних можливостей транспортного засобу.
Відповідно до правових позицій, викладених в п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (зі змінами та доповненнями), керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора - водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
В судовому засіданні не знайшов підтвердження факт того, що автомобіль рухався або почав рухатися.
З дослідженого у судовому засіданні відеозапису не вбачається технічних дій, пов'язаних з приведенням транспортного засобу в рух, зворушенням з місця, процесом самого руху аж до зупинки. Таким чином відеозаписи з нагрудної камери поліцейського є неналежними та недопустимими доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки не містять інформації, що має доказове значення в наданій справі, а саме не підтверджують факт керування транспортним засобом, отже не підтверджують виникнення в нього відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Інших доказів, які б доводили факт керування ОСОБА_1 зазначеним транспортним засобом до протоколу про адміністративне правопорушення не додано, свідки в протоколі не зазначені.
Отже, дійти висновку, що ОСОБА_1 дійсно порушив п.2.5 ПДР України за неведених у протоколі обставин, суд не може. У зв'язку з відсутністю належних і допустимих доказів через порушення працівниками поліції порядку складання матеріалів про адміністративне правопорушення та порядку проходження огляду на стан сп'яніння.
При розгляді справи про притягнення конкретної особи до адміністративної відповідальності, саме протокол про адміністративне правопорушення, як процесуальний документ є предметом дослідження та оцінки суддею в судовому засіданні при розгляді справи по суті (ст. 279 КУпАП).
Виходячи з аналізу всіх наявних у справі доказів, суд вважає, що не може сприймати відомості, зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, беззаперечно достовірними та достатніми для доведення інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Згідност. 7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання законності.
У відповідності дост. 62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція) (рішенні у справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.).
Відповідно дост. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено вст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 1ст. 247 Кодексу про адміністративні правопорушенняУкраїни провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі якщо відсутні події і склад адміністративного правопорушення.
Отже, за таких обставин, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору належності, допустимості та достатності, приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, суд вважає, що за таких обставин провадження в справі слід закрити в зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7, 9, ст. 130 ч. 1, 247, 251, 252 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Є.Є.Філіппов