Справа №571/2525/25
Провадження № 2/571/515/2025
05 листопада 2025 року с-ще Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області, в складі судді Верзун О.П., за участю секретаря судового засідання Шупрудько І.М., розглянувши за правилами спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Гелексі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 24885,00 грн., мотивуючи свої позовні вимоги тим, що між ТОВ «Фінансова Компанія «Гелексі» (23.06.2025 року назву було змінено на ТОВ «ФК «Гелексі») та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено договір позики на умовах невідновлювальної кредитної лінії №21161 від 05.02.2021 в електронній формі.
На підставі зазначеного вище договору позичальнику надано грошові кошти в якості позики у сумі 5000 грн., на умовах строковості, поворотності та оплатності. Відповідно до умов договору позики, стандартна процентна ставка становить 1.5 % в день, підвищена процентна ставка у випадку прострочення терміну платежу становить 3.0%.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики у сумі 24885,00 грн., судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2423,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
Представник позивача в позовній заяві просить справу розглядати без його участі.
Ухвалою суду від 10.09.2025 відкрито провадження за позовною заявою, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
09.10.2025 надійшло клопотання адвоката Ціпана О.П., просить залучити його у справу в якості представника відповідача - клопотання задоволено.
23.10.2025 представник відповідача надіслав до суду відзив на позовну заяву, крім іншого просить поновити строки для подання відзиву на позовну заяву ТОВ «ФК «Гелексі», посилаючись на те, що з ухвалою про відкриття провадження відповідач ознайомився 07.10.2025 в за стосунку дія. Зазначив, що позовна заява ні від суду, ні від позивача на адресу ОСОБА_1 не надходила. Після вступу у справу його, як представник позовна заява та матеріали справи надійшли в електронний кабінет представника відповідача 17.10.2025. У зв'язку з цим, просить поновити строк на подання відзиву, так як вважає, що він пропущений з поважних причин.
Суд, розглянувши відзив, відмовляє представнику позивача Ціпану О.П. у задоволенні клопотання про поновлення процесуальних строків для подання відзиву з огляду на те, що позовну заяву з додатками відповідачу направлено позивачем за адресою АДРЕСА_1 . Тобто фактично адреса одна і та ж. Як вбачається із офіційного сайту Укрпошти, поштове відправлення повернулося відправнику у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання.
Крім того, згідно рекомендованого поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, ОСОБА_1 16.09.2025 особисто отримав ухвалу суду від 10.09.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, чим вводить в оману представника та суд.
Отже, наданий відзив судом до уваги не приймається.
Суд проводить розгляд даної справи, згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі доказами.
Відповідно до статті 247 ЦПК України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини. Спір виник через неналежне виконання відповідачем зобов'язання по поверненню грошових коштів, узятих у кредит.
Судом встановлено, що між ТОВ «Фінансова Компанія «Гелексі» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено договір позики на умовах невідновлювальної кредитної лінії №211961 від 05.02.2021 року.
Відповідно до п. 1.5.1 Договору сторони домовились, що сума позики - 5000,0 гривень; плата за користування позикою за Траншем №1 встановлюється у вигляді фіксованих процентів та складає 1,3%, в день від початкового розміру позики за Траншем №1 відповідно п.1.5.1. Договору; строк повернення позики за Траншем №1 (термін платежу): 06.03.2021 року; орієнтовна реальна річна процентна ставка позики за Траншем №1 для споживача на дату укладання Договору становить: 474,50%; орієнтовна загальна вартість позики за Траншем №1 для споживача на дату укладання Договору становить: 1885,0 гривень; позика за Траншем №1 надається Позичальнику в сумі, що зазначена в пп.1.5.1. Договору в безготівковій формі (шляхом зарахування відповідної суми на банківський рахунок/банківську картку вказану Позичальником під час надання особистих даних Позичальника в Особистому кабінеті); якщо Позичальник повертає позику за Траншем №1 в той самий день, що і день отримання позики Позичальник сплачує на користь Позикодавця компенсацію в розмірі 100,00 грн.
Плата за користування позикою за цим Договором встановлюється у вигляді процентів та складає 3,0% в день від загального розміру невідновлювальної кредитної лінії. (п. 1.7 Договору).
Згідно п. 1.10 Договору, строк дії Договору становить три роки з дати підписання сторонами.
Також відповідачем підписано Паспорт позики, який містить загальні умови щодо позики.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
У частині 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» вказано, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.
Частиною 1 ст.530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором позики виконав в повному обсязі, перерахувавши на картковий рахунок відповідача 5000 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова Компанія «Елаєнс» вих..№ 211961 від 01.08.2025 (а.с. 15, 16-17).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, за період з 05.02.2021 року по 05 серпня 2025 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 24885,00 грн., нарахування за позикою здійснювався до 03.07.2021.
Проте з договору №211961 від 05.02.2021 року та паспорту позики вбачається, що строк кредитування до 06.03.2025, іншого договором не передбачено.
Як вбачається з таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором позики сума кредиту -5000,00 грн; проценти за користування кредитом - 1885,00 грн; строк кредиту - 29 днів.
А відтак, сума заборгованості за договором позики мала б становити 6885,00 грн.
Отже виходячи з вище наведеного, з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість за договором позики на умовах не відновлювальної кредитної лінії №211961 від 05.02.2021 року в розмірі 6885,00 грн., що складається з 5000,00 грн. - сума кредиту, 1885,00 грн. - проценти за користування кредитом. В решті вимог про стягнення за договором слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд звертає увагу, що до матеріалів справи надано докази, які підтверджують сплату позивачем судового збору в сумі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1115 від 25.08.2025 та надання позивачу правової допомоги адвокатом Рудзей Ю.В., на підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги від 09.07.2025, тому правнича допомога також підлягає до стягнення з відповідача.
Враховуючи, що судом позов задоволено частково, що становить 0.276% (6885,00х100%:24885,00=0.276%), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 668,58 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог (2422,40х0.276%=668,58) та витрати на правову допомогу у розмірі 1380,00 грн (5000 х 0.276% =1380,00).
На підставі наведеного, ст.ст.11, 553, 554, 627, 628,1054, 526 ЦК України, керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» заборгованість у розмірі 6885,00 (шість тисяч вісімсот вісімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» судовий збір за подання позову в розмірі 668,58 (шістсот шістдесят вісім) гривень 58 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 1380,00 (одна тисяча триста вісімдесят) гривень.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Сторони по справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі», 01054, м. Київ, вул. В'ячеслава Липинського, 10/1, код ЄДРПОУ 41229318.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя: