Рішення від 05.11.2025 по справі 534/2712/25

Справа №534/2712/25

Провадження №2/534/1097/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2025 року м. Горішні Плавні

Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

в складі суду: головуючого судді Морозова В.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Хвіст Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із згаданим позовом до відповідача в якому прохає суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Договором №1564435 від 12.06.2024 року у розмірі 94725,00 грн. Стягнути з відповідача на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» судові витрати.

Ухвалою суду від 13.10.2025 відкрито провадження за вказаним позовом та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклика) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у відповідності до ст. 278 ЦПК України відзив на позов, у наданий судом строк до суду не подав. Заперечень проти розгляду справи в спрощеному провадженні без повідомлення сторін не надав.

Тому, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України судом розглянуто справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази та надавши їм правову оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, дійшов наступних висновків.

Вирішуючи клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.

Відповідно до п.2 частини першої ст.251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Згідно з п.2 частини першої ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.2 частини першої ст.251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта ст.263 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2022 року в справі №461/5209/19 вказано, що: «22 серпня 2022 року позивач звернувся до суду касаційної інстанції із клопотанням про зупинення провадження у справі №461/3554/21 у зв'язку з тим, що він перебуває на військовій службі у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, військовослужбовець не перебуває у зоні постійної дислокації, а знаходиться у зоні бойових дій. На підтвердження клопотання про зупинення провадження у справі позивач надав довідки із військової частини від 08 серпня 2022 року №2/762 та № 2/761. Пунктом 2 частини першої ст.251 ЦПК України встановлено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Оскільки, позивачем надані докази його перебування у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, колегія суддів вважає, що заява про зупинення провадження у справі № 461/5209/19 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, тому необхідно зупинити провадження у справі, що переглядається, до припинення перебування позивача у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан».

Аналогічні правові висновки викладені й у постановах Верховного Суду від 09 листопада 2022 року в справі № 753/19628/17, від 14 грудня 2022 року №757/52540/16-ц, від 17 січня 2023 року №501/1699/17.

Отже, для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п.2 частини першої ст.251 ЦПК України, в матеріалах цивільної справи мають бути докази не лише перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а й докази того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема, приймають участь у виконанні бойових завдань.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжено й до теперішнього часу.

Згідно з ст.1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що військове формування це створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об'єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв'язку та кібербезпеки; органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.

Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Відповідачем долучено копії документів, саме військовий квиток серія НОМЕР_1 та довідку № 3762 від 29.04.2025 ВЧ НОМЕР_2 проте, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 .

Тобто надані відповідачем документи не містять відомостей про те, що станом на час розгляду справи місце проходження служби відповідача військова частина переведена на воєнний стан і відповідач бере безпосередню участь у виконанні бойових завдань у зоні бойових дій. Також доказів неможливості ефективного використання відповідачем своїх процесуальних прав, зокрема, шляхом надання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень, з врахуванням можливості на даний час звернутися до суду з відповідним письмовим клопотанням, а також брати участь у розгляді справи через представника або за допомогою відеоконференцзв'язку, через перебування на військовій службі суду не надано.

Судом встановлено, що 12.06.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем було укладено Договір №1564435 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Після того, як Відповідачем було здійснено реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора (далі - ІТС) і заповнено електронну заявку на отримання споживчого кредиту на сайті Первісного кредитора в мережі Інтернет, що перебуває за адресою https://selfiecredit.ua/, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» 12.06.2024 року направило ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір №1564435 про надання споживчого кредиту у вигляді розміщення в особистому кабінеті Позичальника на сайті повного тексту кредитного договору (за обраними Позичальником в процесі оформлення параметрами терміну і суми кредиту).

В процесі заповнення заявки і реєстрації особистого кабінету Позичальником Первісний кредитор здійснив ідентифікацію (встановлення особи шляхом отримання її ідентифікаційних даних) і верифікацію (перевірку і підтвердження належності відповідній особі ідентифікаційних даних) особи в порядку, передбаченому пунктом 2 розділу 31 «Порядку ідентифікації, верифікації клієнта (представника клієнта)» (Додатку 2 до «Положення про здійснення установами фінансового моніторингу», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2020 № 107). Тобто отримання ідентифікаційних даних і їх верифікація із використанням системи BankID НБУ. Інформація про реєстрацію ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» в системі BankID НБУ (із статусом абонент-надавач послуг) починаючи з 20.08.2021 року наявна на офіційній сторінці Національного Банку за посиланням https://bank.gov.ua/ua/bank-id-nbu/abonents (пошук за найменуванням або ЄДРПОУ). Таким чином особу, що вчиняла дії в Інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора (особистому кабінеті на сайті https://selfiecredit.ua/), було однозначно встановлено як ОСОБА_1 .

12.06.2024 року Позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС Первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» направило 12.06.2024 11:30:49 ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_3 (що було зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) одноразовий ідентифікатор T088, котрий в свою чергу Боржником було 12.06.2024 11:31:02 введено/відправлено Первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору №1564435 про надання споживчого кредиту, на умовах визначених офертою.

Таким чином, 12.06.2024 11:32:14 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1564435 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» надає Позичальнику (Споживачу) кредит в гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.

Кредит надається строком на 360 дні (-в), стандартна процентна ставка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту.

ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», свої зобов'язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_4 , яку Позичальник вказав при оформленні кредиту. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК», що включено до реєстру платіжної інфраструктури Національного Банку України.

Таким чином Позичальником було отримано кредит в загальній сумі 15000,00 грн.

29.04.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (надалі - Позивач, Новий кредитор) було укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-09/25, відповідно до умов якого Клієнт (Первісний Кредитор) відступає (передає) Фактору (Новий Кредитор) Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-09/25 від 29.04.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1564435 складає: 94725 грн. Оскільки Додаток 1 (Реєстр Боржників) до Договору факторингу є досить об'ємним документом і містить дані щодо кількох тисяч позичальників, на підтвердження вищенаведеного надаємо копію власне Договору факторингу, копію першої і останньої сторінки Додатку 1 до договору факторингу (зазначаючи про наявність оригіналу відповідного Додатку 1 у Позивача) і копію Витягу з Додатку 1, який містить дані стосовно саме заборгованості ОСОБА_1 за договором №1564435.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №1564435 від 12.06.2024 року становить: заборгованість по тілу - 15000 грн.; заборгованість по відсотках - 72225 грн.; пеня - 7500 грн.; загальна заборгованість - 94725 грн.

На підтвердження вищенаведеного Позивач надає розрахунок заборгованості за договором.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Статтею 12 даного Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 даного Закону, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За приписами ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.

У зв'язку з задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст.141 ЦПК України підлягає до стягнення 2 422 грн. 40 коп., понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 141, 264, 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Договором №1564435 від 12.06.2024 року у розмірі 94725,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» судові витрати у розмірі 2422 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Повне найменування позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», ЄДРПОУ 37616221, адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8.

Відомості, які суд не оголошує щодо учасників справи при проголошенні рішення суду:

Повне ім'я відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя В'ячеслав МОРОЗОВ

Попередній документ
131563451
Наступний документ
131563453
Інформація про рішення:
№ рішення: 131563452
№ справи: 534/2712/25
Дата рішення: 05.11.2025
Дата публікації: 10.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (05.11.2025)
Дата надходження: 03.10.2025
Предмет позову: про стягнення кредитної заборгованості
Розклад засідань:
05.11.2025 00:01 Комсомольський міський суд Полтавської області