Справа № № 585/4186/25
Номер провадження 1-кп/585/667/25
31 жовтня 2025 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, -
В підготовчому судовому засіданні прокурор вважав можливим призначити провадження до судового розгляду з участю сторін.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 не заперечували проти призначення провадження до розгляду.
Про укладення угоди сторони клопотань не заявляли. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Роменському міськрайонному суду Сумської обл.
Заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово, з викликом сторін.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про що надав письмове клопотання.
В обґрунтування клопотання вказано, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України. В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Прокурор в клопотанні зазначає, що існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду) обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України. Санкція вказаної статті відносить інкримінований злочин до категорії тяжкого, тому очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п.58). Окрім цього підозрюваний ОСОБА_5 перебуває у розшуку як особа, яка самовільно залишила військову частину за місцем проходження нею військової служби, що прямо вказує на його схильність до втечі та переховування. З огляду на наведене орган досудового розслідування, обґрунтовуючи вказане клопотання, враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування пільгових інститутів у відповідній категорії справ. Отже, надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, орган досудового розслідування вважає такі дії цілком вірогідними. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його можливого затримання у невизначеному майбутньому, із засудженням до покарання у вигляді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому на думку органу досудового розслідування без застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній може переховуватись від органів досудового розслідування або суду та непередбачуваністю своїх дій, з метою не бути викритим та ізольованим, становитиме небезпеку для суспільства. Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні) обумовлена тим, що підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідка ОСОБА_6 , яка в ході отримання в неї свідчень, надала відносно підозрюваного ОСОБА_5 викривальні покази, та враховуючи наявність між ними відносин та обізнаність ОСОБА_5 про місце її проживання та перебування. З урахуванням викладеного вище, орган досудового розслідування вважає, що з метою можливої своєї позиції захисту підозрюваний може шляхом вмовлянь, погроз тощо схиляти вказаного свідка до надання свідчень на його користь, враховуючи їх поза процесуальні відносини до цього. Вказане свідчить про те, що без обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на вказаного свідка. Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (можливість вчинити інше кримінальне правопорушення) обумовлена тим, що підозрюваний ОСОБА_5 не має постійного джерела доходу, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, після умовно-дострокового звільнення на шлях виправлення не став та повторно вчинив аналогічний тяжкий злочин, за який раніше був засуджений,а також у зв'язку з відсутністю реальних засобів для існування та можливим усвідомленням своєї безкарності за скоєне інкриміноване йому кримінальне правопорушення, на переконання органу досудового розслідування існує досить високий ступінь ризику вчинення спроб скоєння інших кримінальних правопорушень у випадку перебування на свободі без ізоляції від суспільства. Вказане свідчить про те, що без обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваний ОСОБА_5 може продовжити свою кримінально карану діяльність. Вказані вище ризики та їх обґрунтування виключають можливість застосування відносно підозрюваного інших більш м'яких запобіжних заходів. Зокрема, враховуючи характеристику особи підозрюваного, ставлення останнього до інкримінованого йому кримінального правопорушення, не усвідомлення наслідків скоєного та небажання ставати на шлях виправлення, відсутність легального доходу, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно останнього не є дієвим та не сприятиме забезпеченню належної процесуальної поведінки, зокрема з'явлення до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою, враховуючи відсутність засобів для існування, легального постійного доходу чи заробітку. Відсутність постійного та легального джерела доходів, офіційного місця роботи, виключають можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави. Крім того застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання є неспіврозмірним з характером вчиненого кримінального правопорушення та наслідками, що настали внаслідок його вчинення, а також особою підозрюваного ОСОБА_5 , крім того вказаний вид запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 . Перелічені ризики виправдовують тримання ОСОБА_5 під вартою. Згідно ст. 183 ч. 1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Згідно ст. 183 ч. 2 п. 5 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_5 злочину. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити останнім дії, передбачені п.п.1,3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України. Крім того, ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якої закінчується 02.11.2025 о 15 год.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, вважав клопотання не обґрунтованим і безпідставним. Зазначив, що ризики не обґрунтовані.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію захисника.
Потерпілий ОСОБА_8 в підготовче судове засідання не прибув, надав заяву в якій просив провести попередній судовий розгляд та всі подальші судові засідання за його відсутності.
Вислухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченого суд приходить до переконання, що клопотання підлягає задоволенню.
Таке переконання склалося в зв'язку з тим, що при розгляді клопотання прокурор довів наявність вказаних в обґрунтування клопотання ризиків, передбачених п.1, п.3 ,п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджено і матеріалами даного кримінального провадження, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину у якому він підозрюється є достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від суду. Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні) підтверджується тим, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідка ОСОБА_9 , яка в ході отримання в неї свідчень, надала відносно підозрюваного ОСОБА_5 викривальні покази, та враховуючи наявність між ними відносин та обізнаність ОСОБА_5 про місце її проживання та перебування. Вказане свідчить про те, що без обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на вказаного свідка. Крім того, ОСОБА_5 не має постійного джерела доходу, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, після умовно-дострокового звільнення на шлях виправлення не став та повторно вчинив аналогічний тяжкий злочин, за який раніше був засуджений, а також у зв'язку з відсутністю реальних засобів для існування та можливим усвідомленням своєї безкарності за скоєне інкриміноване йому кримінальне правопорушення, існує досить високий ступінь ризику вчинення спроб скоєння інших кримінальних правопорушень у випадку перебування на свободі без ізоляції від суспільства. Що підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На підставі вищевикладеного, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого, в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність зазначених у клопотанні ризиків, а саме п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
В зв'язку з вказаним, суд приходить до переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, тому, обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У відповідності до п.3, п.4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави має відповідати вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України та бути достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
В зв'язку з вказаним, обвинуваченому ОСОБА_5 слід визначити розмір застави 40 прожиткових мінімумів для працездатної особи, що становить 121120 гривень, що достатньою мірою буде гарантувати виконання обвинуваченому покладених на нього обов'язків, і такий розмір застави не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України.
Керуючись ст.ст. 184,194,196, 314-316 КПК України, -
Призначити кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Роменського міськрайонного суду Сумської області о 13 годині 30 хвилин 5 листопада 2025 року.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.
В судове засідання викликати обвинуваченого та потерпілого.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - тримання під вартою на шістдесят діб до 11 години 29 грудня 2025 року.
Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатної особи, що становить 121120 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися з місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави з дня її внесення.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити обвинуваченому що у разі не виконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини неявки або якщо порушить покладені на нього обов'язки, застава звертається в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 7 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали оголошено о 11 годині 45 хвилин 4 листопада 2025 року.
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_1