справа №757/42876/25-к Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/7157/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
23 жовтня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 вересня 2025 року щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 114-1, частиною третьою статті 332 КК України, у кримінальному провадженні №42024142410000233 від 14 листопада 2024 року,-
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 вересня 2025 року клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , погоджене заступником начальника третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 03 листопада 2025 року включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024142410000233 від 14 листопада 2024 року.
Одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначено у межах 5 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає у сумі 15 140 000 грн, із зобов'язанням підозрюваного ОСОБА_7 виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 КПК України, а саме:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
- не відлучатися за межі населеного пункту у якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину згідно переліку зазначеного слідчим;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснено, що сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:
Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО: 820172
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ
р/р UA128201720355259002001012089
Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Роз'яснено підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.
Роз'яснено, що у разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснено заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Не погоджуючись з указаною ухвалою захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб або цілодобовий домашній арешт з покладенням обов'язків, передбачених статтею 194 КПК України.
Уважає оскаржувану ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, такою, що підлягає скасуванню.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що в оскаржуваній ухвалі взагалі відсутнє обґрунтування наявності ризиків, що є грубим порушенням вимог КПК України.
Зазначає, що слідчий суддя, постановляючи оскаржувану ухвалу, всупереч вимогам статті 177 КПК України, не обґрунтував та не навів ніяких доказів того, що підозрюваний буде намагатися ухилятися та переховуватися від органів досудового розслідування та суду або від виконання процесуальних рішень, продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення або будь-які інші протиправні дії, незаконно впливатиме на свідків, перешкоджатиме кримінальному провадженню, знищить, сховає будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Посилається на те, що на обґрунтування наявності ризиків слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі зазначає лише тяжкість вчиненого злочину, що з урахуванням практики ЄСПЛ не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вказує, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває майже рік, при цьому підозрюваний знав про проведення відносно нього слідчих дій, а всі протоколи НСРД складені задовго до затримання підозрюваного, що прямо вказує на те, що всі докази у вигляді речей чи документів слідством вже здобуті, тобто знищені не можуть бути. Більше того, всі невідкладні слідчі дії вже проведені у момент затримання підозрюваного, що спростовує вказаний ризик, також як і визнання вини та сприяння розкриттю злочину.
Зауважує, що матеріали клопотання взагалі не мітять ні одного протоколу допиту свідка, єдиний протокол допиту свідка вже з'явився під час судового засідання в суді першої інстанції, отже не допит свідків протягом року досудового розслідування, на переконання сторони захисту, прямо підтверджує відсутність вказаного ризику.
Уважає, що достатність майнових ресурсів та стійкість корумпованих зав'язків з правоохоронними органами взагалі не підтверджується матеріалами клопотання, матеріальні ресурси не досліджувалися ні слідчим суддею, ні слідчим під час обґрунтування цього ризику, як і не досліджувались докази стійких корумпованих зав'язків з правоохоронними органами, оскільки такі докази відсутні.
Зазначає, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення є абстрактний та не потребує спростування, оскільки у матеріалах клопотання не має ні одного доказу, який би підтверджував факт готування до вчинення іншого кримінального правопорушення.
Наголошує, що пред'явлена підозра повністю визнається підозрюваним та він готовий до співпраці зі слідством, про що було повідомлено ним під час затримання та під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу в суді першої інстанції.
На думку сторони захисту, слідством не дотримано стандарту обґрунтованості підозри, що виявилося у «завищеній» кваліфікації інкримінованого злочину за частиною третьою статті 332 КК України.
Вказує, що фактично, обставини, викладені у повідомленні про підозру, не відповідають матеріалам клопотання, що прямо вказує на невірну кваліфікацію.
Звертає увагу суду на те, що підозрюваний ОСОБА_7 має стійкі соціальні зв'язки; має на утриманні трьох неповнолітніх дітей; фактично зареєстрований та проживає у селі Гатне; є несудимим; за місцем всіх місць реєстрації характеризується виключно позитивно.
Також зазначає про те, що оскільки у матеріалах клопотання відсутнє обґрунтування майнового стану підозрюваного, то застава має обиратися у розмірі, передбаченому КПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 , його захисника ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024142410000233 від 14 листопада 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 114-1, частиною третьою статті 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах (таких як: час, місце, спосіб тощо), однак не раніше введення на території України воєнного стану та оголошення загальної мобілізації, ОСОБА_7 з метою швидкого збагачення вирішив вчиняти кримінальне правопорушення, спрямоване на перешкоджанням законної діяльності Збройних Сил України та розробив план злочинних дій.
Вищевказаний злочинний план передбачав організацію протиправної діяльності щодо ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, шляхом організації виїзду військовозобов'язаних осіб та осіб призовного віку за межі України без наявних на те правових підстав, а також неправомірного зняття з військового обліку осіб, які підлягають мобілізації та незаконного оформлення відстрочки, бронювання від мобілізації даних осіб.
При цьому, ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що досягнення злочинної мети самостійно є неможливим та зумовлювало ретельну довготривалу підготовку за участі інших осіб, в тому числі зі службовими повноваженнями залучити до своєї протиправної діяльності невстановлених осіб на ім'я « ОСОБА_10 », « ОСОБА_11 », « ОСОБА_12 », « ОСОБА_13 », « ОСОБА_14 », « ОСОБА_15 » та інших.
Зокрема, відповідно до розробленого ОСОБА_7 плану вчинення злочину, невстановлені особи на ім'я « ОСОБА_10 », « ОСОБА_11 », « ОСОБА_12 » та інші повинні були підшуковувати громадян України призовного віку, з метою отримання від них неправомірної грошової винагороди за виготовлення підроблених документів для зняття з військового обліку, відстрочки від призову, бронювання, використовуючи які останні також отримували право на виїзд за кордон під час мобілізації в умовах воєнного стану.
Після відшукання військовозобов'язаних осіб, які мають бажання за неправомірну вигоду ухилитися від військової служби, невстановлені особи на ім'я « ОСОБА_10 », « ОСОБА_11 », « ОСОБА_12 » та інші передавали анкетні дані щодо них ОСОБА_7 .
У подальшому, ОСОБА_7 , в залежності від терміновості оформлення документі, встановлював розмір неправомірної вигоди, яка складала від 10 000 до 12 000 доларів США за нетермінове оформлення документів щодо ухилення від військового призову (оформлення в таких випадках тривало понад шість місяців), та від 20 000 до 25 000 тисяч доларів США за термінове оформлення документів щодо ухилення від військового призову (оформлення в таких випадках тривало приблизно три місяці).
При цьому, з метою конспірації своєї злочинної діяльності та унеможливлення бути викритим працівниками правоохоронних органів, ОСОБА_7 залучив до злочинної діяльності свою довірену особу - невстановлену особу на ім'я « ОСОБА_14 » для отримання від замовників грошей та в подальшому передачі їх іншим співучасникам злочину або ОСОБА_7 .
Отримавши згоду від громадян України, які підлягали військовому призову, на ухилення від нього та узгодивши ціну, яку вони повинні заплатити за вказані неправомірні послуги, ОСОБА_7 організовував виготовлення на них підроблених офіційних документів медичних закладів (історії хвороб, довідки тощо) та інших документів, необхідних для відстрочки, бронювання від мобілізації та зняття з військового обліку.
Для забезпечення організації виготовлення підроблених офіційних документів від імені медичних закладів, ОСОБА_7 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці залучив невстановлену особу на ім'я « ОСОБА_15 » та інших невстановлених осіб, які усвідомлюючи протиправність своїх дій, спрямованих на підроблення документів, використовуючи комп'ютерну техніку, офісне програмне забезпечення, друкарські пристрої (принтери), а також електронні зразки (шаблони) справжніх бланків документів медичних установ, виготовляли підроблені офіційні документи медичних закладів (історії хвороб, довідки тощо) та інші документи необхідні для відстрочки, бронювання від мобілізації та зняття з військового обліку.
Вищевказані підроблені офіційні документи були необхідними для виготовлення довідок військово-лікарських комісій щодо непридатності військовозобов'язаних громадян до військової служби з виключенням останніх з військового обліку, які в подальшому використовувались для ухилення від призову на військову службу шляхом зняття з військового обліку, відстрочки, бронювання від мобілізації, а також виїзду за кордон.
При цьому, до процесу виготовлення довідок військово-лікарських комісій ОСОБА_7 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, залучив медичного працівника Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» на ім'я « ОСОБА_13 », який шляхом надання порад невстановленій особі на ім'я « ОСОБА_15 », сприяв виготовленню довідок військово-лікарських комісій та підроблених медичних документів.
За вищевказані злочинні дії, направлені на виготовлення підроблених медичних документів, з метою ухилення військовозобов'язаних громадян від мобілізації, невстановлена особа на ім'я « ОСОБА_15 » отримувала від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі від 15 000 до 30 000 гривень.
Після виготовлення вищезазначених довідок військово-лікарських комісій щодо непридатності військовозобов'язаних громадян до військової служби та виключення останніх з військового обліку, а також інших документів, необхідних для ухилення від мобілізації, останні через невстановлених досудовим розслідуванням осіб передавались ОСОБА_7 , який за невстановлених досудовим розслідування обставин скеровував їх військовозобов'язаним та іншим особам для направлення вказаних документів до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та інших державних установ з метою зняття осіб з військового обліку або отримання відстрочки та бронювання від мобілізації, а також використання вказаних документів для виїзду за кордон.
За вищевказаних обставин ОСОБА_7 , діючи за попередньою злочинною змовою із невстановленими особами на ім'я « ОСОБА_10 », « ОСОБА_11 », « ОСОБА_12 », « ОСОБА_13 » та « ОСОБА_15 », а також іншими особами, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій, які полягають у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та бажаючи їх настання, організував підроблення офіційних документів медичних установ, які стали підставою для видачі довідок військово-лікарської комісії та інших документів, за допомогою яких військовозобов'язані особи ухилилися від військової служби по мобілізації в умовах воєнного стану шляхом зняття з військового обліку, отримання відстрочки, бронювання від мобілізації та незаконного перетину через державний кордон України.
Вищевказаними своїми умисними діями ОСОБА_7 перешкодив законній діяльності Збройних Сил України в частині забезпечення мобілізаційної готовності та мобілізаційного резерву, що виразилось у:
- організації злочинної діяльності, направленої на ухилення від військової служби військовозобов'язаних громадян України шляхом зняття з військового обліку, отримання відстрочки, бронювання та виїзду за кордон під час мобілізації в умовах воєнного стану з метою отримання неправомірної вигоди;
- організації пошуку громадян України призовного віку, з метою отримання від них неправомірної грошової винагороди за виготовлення підроблених документів та забезпечення ухилення від призову на військову службу шляхом зняття з військового обліку, отримання відстрочки, бронювання, виїзду за кордон під час мобілізації в умовах воєнного стану;
- організації здійснення підробки документів медичних закладів (історії хвороб, довідки тощо) та інших документів, необхідних для відстрочки, бронювання від мобілізації та зняття з військового обліку;
- організації (наданням вказівок, списків осіб) виготовлення підроблених документів медичних установ та інших документів на військовозобов'язаних осіб з метою отримання від них неправомірної грошової винагороди, зокрема: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 ;
- організації видачі документів військово-лікарської комісії (довідок, постанов тощо), якими військовозобов'язаних осіб, зокрема: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , визнано непридатними для військової служби з вилученням з військового обліку, що також надало право вказаним особам перетинати державний кордон України;
- організації оформленні бронювання військовозобов'язаних осіб, зокрема: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 .
Крім того, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан, який діє ї по сьогоднішній день.
Пунктом 3 Указу передбачено, окрім іншого, що у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватись конституційні права й свободи людини та громадянина, передбачені статтею 33 Конституції України.
Разом з тим, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов'язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до «Правил перетинання державного кордону громадянами України» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року №57 виїзд чоловіків призовного віку за межі України в умовах воєнного стану, за деякими виключеннями, не дозволяється.
Однак, незважаючи на обізнаність з вимогами вищевказаних нормативно-правових актів (в тому числі щодо заборони перетину державного кордону України осіб призовного віку в період воєнного стану) у ОСОБА_7 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 14 червня 2023 року, виник умисел, спрямований на сприяння за неправомірну вигоду у незаконному переправлені осіб через державний кордон України шляхом надання засобів для незаконного переправлення.
При цьому, ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що для реалізації злочинного умислу, спрямованого на швидке незаконне збагачення шляхом вчинення кримінальних правопорушень, направлених на сприяння за неправомірну вигоду у незаконному переправлені осіб через державний кордон України шляхом надання засобів, одноосібно є неможливим, залучив до протиправної діяльності інших осіб, які не були обізнані про його вищевказані злочинні наміри.
Так, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але пізніше 14 червня 2023 року ОСОБА_7 залучив до своєї протиправної діяльності невстановлених осіб на ім'я « ОСОБА_10 », « ОСОБА_11 », « ОСОБА_12 », на яких покладались обов'язки з пошуку військовозобов'язаних громадян України призовного віку, які мають намір за грошову винагороду отримати пакет підроблених документів щодо непридатності до військової служби, використовуючи які останні зможуть незаконно переправитись через державний кордон України.
У подальшому, отримавши згоду від громадян України, які підлягали військовому призову, на виготовлення пакету підроблених документів для незаконного переправлення через державний кордон та узгодивши ціну, яку вони повинні заплатити за вказані неправомірні послуги, ОСОБА_7 організовував виготовлення на них підроблених офіційних документів медичних закладів (історії хвороб, довідки тощо) та інших документів, необхідних для переправлення їх через державний кордон.
Для цього, ОСОБА_7 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 14 червня 2023 року, залучив до протиправної діяльності невстановлену особу на ім'я « ОСОБА_15 » та інших невстановлених осіб, які, не будучи обізнаними з його протиправними намірами, використовуючи комп'ютерну техніку, офісне програмне забезпечення, друкарські пристрої (принтери), а також електронні зразки (шаблони) справжніх бланків документів медичних установ, виготовляли підроблені офіційні документи медичних закладів (історії хвороб, довідки тощо) та інші документи, необхідні для відстрочки, бронювання від мобілізації та зняття з військового обліку.
Вищевказані підроблені офіційні документи були необхідними для виготовлення довідок військово-лікарських комісій щодо непридатності військовозобов'язаних громадян до військової служби з виключення останніх з військового обліку, які в подальшому використовувались військовозобов'язаними громадянами для виїзду за кордон.
При цьому, до процесу виготовлення довідок військово-лікарських комісій ОСОБА_7 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 14 червня 2023 року, залучив медичного працівника Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» на ім'я « ОСОБА_13 », який не був обізнаний із злочинними намірами ОСОБА_7 та який шляхом надання порад невстановленій особі на ім'я « ОСОБА_15 », сприяв виготовленню довідок військово-лікарських комісій щодо непридатності військовозобов'язаних осіб до військової служби.
За вищевказаних обставин, ОСОБА_7 , діючи за попередньою злочинною змовою із невстановленими особами, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій, які полягають у сприяння за неправомірну вигоду в незаконному переправлені осіб через державний кордон України, шляхом надання засобів, організував підроблення офіційних документів медичних установ, які стали підставою для видачі довідок військово-лікарських комісії.
04 вересня 2025 року ОСОБА_7 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 114-1, частиною третьою статті 332 КК України.
04 вересня 2025 року до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , погоджене заступником начальника третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 114-1, частиною третьою статті 332 КК України, у кримінальному провадженні №42024142410000233 від 14 листопада 2024 року.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 вересня 2025 року клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , погоджене заступником начальника третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 03 листопада 2025 року включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024142410000233 від 14 листопада 2024 року.
Одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначено у межах 5 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає у сумі 15 140 000 грн, із зобов'язанням підозрюваного ОСОБА_7 виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 КПК України, а саме:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
- не відлучатися за межі населеного пункту у якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину згідно переліку зазначеного слідчим;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснено, що сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:
Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО: 820172
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ
р/р UA128201720355259002001012089
Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Роз'яснено підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.
Роз'яснено, що у разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснено заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до положень частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
За змістом частини другої статті 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно частин першої, другої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 114-1, частиною третьою статті 332 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 114-1, частиною третьою статті 332 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у сукупності.
Так, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , обставини та спосіб їх вчинення, наслідки, характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного, а також його роль у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
З огляду на ступінь суспільної небезпеки, тривалість та характер інкримінованих підозрюваному злочинів, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу не гарантуватиме та не забезпечуватиме запобігання вказаним ризикам та виконання ним процесуальних обов'язків.
Таким чином, на переконання колегії суддів, слідчий суддя, у відповідності до вимог пункту 3 частин четвертої, п'ятої статті 182, частини третьої статті 183 КПК України, взявши до уваги тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_7 , обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, дійшов обґрунтованого висновку про визначення йому застави у межах 5 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 15 140 000 грн.
Вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 . Підстав уважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає, у зв'язку з чим відсутні підстави для зменшення розміру застави, про що зазначає захисник в апеляційній скарзі.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи у сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, у зв'язку з чим відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, у сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованих йому кримінальних правопорушень та їх наслідками, є обґрунтованим, та підстав для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри колегія суддів уважає безпідставними, оскільки наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, на даному етапі досудового розслідування свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним інкримінованих кримінальних правопорушень.
Враховуючи те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то, з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №12244/86,12245/86, №12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Більш того, у пункті 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13 листопада 2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У відповідності до змісту статті 368 КПК України питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, належності та допустимості зібраних у справі доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
З урахуванням наведеного, посилання апелянта на те, що пред'явлена підозра повністю визнається підозрюваним та він готовий до співпраці зі слідством, про що було повідомлено ним під час затримання та під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу в суді першої інстанції; слідством не дотримано стандарту обґрунтованості підозри, що виявилося у «завищеній» кваліфікації інкримінованого злочину за частиною третьою статті 332 КК України; фактично, обставини, викладені у повідомленні про підозру, не відповідають матеріалам клопотання, що прямо вказує на невірну кваліфікацію, є передчасними та підлягають встановленню під час судового розгляду.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України.
Викладеними вище обставинами, які встановлені судом першої інстанції при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_7 , спростовуються доводи скаржника щодо неналежності та необґрунтованості доказів на підтвердження існування ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України.
При цьому, посилання скаржника на те, що підозрюваний ОСОБА_7 має стійкі соціальні зв'язки; має на утриманні трьох неповнолітніх дітей; фактично зареєстрований та проживає у селі Гатне; є несудимим; за місцем всіх місць реєстрації характеризується виключно позитивно, а також долучені до матеріалів судової справи копії медичних документів щодо стану здоров'я ОСОБА_7 та його матері, не є достатньою підставою для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу та зменшення розміру застави.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 вересня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4