справа №761/36524/25 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/7665/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
23 жовтня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12 вересня 2025 року щодо застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 15, частиною п'ятою статті 27, частиною п'ятою статті 191, частиною першою статті 369 КК України, у кримінальному провадженні №42025110000000008 від 08 січня 2025 року,-
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12 вересня 2025 року клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави - залишено без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 263 прожиткових мінімума для працездатних осіб, що становить 796 364 грн; покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою органу досудового розслідування, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування з особами, що працюють в Гатненській сільській раді Фастівського району Київської області та Гатненському ліцеї Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області.
Уважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді секретаря Гатненської сільської ради, користуючись налагодженими зв'язками та здобутими знайомствами, може особисто або опосередковано негативно впливати на хід судового слідства та судового розгляду, через прохання, погрози або іншим шляхом щодо знищення, приховання або спотворення документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Вказує, що у разі визнання ОСОБА_7 винним у вчиненні інкримінованих злочинів і призначення навіть мінімального покарання, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованих діянь, може стати підставою та мотивом для його переховування від органів досудового розслідування та суду.
Уважає, що ОСОБА_7 , з метою уникнення кримінальної відповідальності особисто може перешкоджати кримінальному провадженню і здійсненню досудового розслідування шляхом знищення, приховання або спотворення речей і документів, що мають істотне значення для встановлення всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, та незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, що свідчить про наявність ризику, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 177 КПК України.
Зазначає, що підозрюваний може внаслідок обізнаності про порядок вчинення злочину вплинути на збереження речей та документів, які в тому числі перебувають у його володінні.
Наголошує на необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави, який зможе забезпечити запобігання зазначеним у клопотанні ризикам.
На переконання сторони обвинувачення, саме застава є єдиним і достатнім запобіжним заходом, який зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного на час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Посилається на те, що необхідно врахувати той факт, що вчинене кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, оскільки перебуваючи на посаді секретаря сільської ради підозрюваний впливав на прийняття рішень особами, які навіть не перебували у його прямому підпорядкуванні, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й стандарти охорони загальносуспільних інтересів.
Зауважує, що розмір застави у відношенні ОСОБА_7 необхідно визначити у розмірі 263 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 796 364 грн.
У письмових доводах прокурор зазначає, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 було складено 27 серпня 2025 року та уповноваженою за дорученням керівника Київської обласної прокуратури вживались заходи до вручення зазначеного повідомлення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Зокрема, у день складення повідомлення про підозру ОСОБА_7 був тимчасово відсутній за місцем проживання, що не спростовується самим підозрюваним, проте за адресою проживання перебував лише неповнолітній син.
Зважаючи на те, що за адресою проживання підозрюваного були відсутні дорослі члени сім'ї, а підозрюваний проживає у приватному будинку, який не обслуговується житлово-експлуатаційними організаціями, уповноваженою на вручення особою прийнято рішення про вручення повідомлення про підозру дорослому члену сім'ї ОСОБА_7 - його батьку ОСОБА_11 та якому було роз'яснено обов'язок передати даний документ його сину.
Зауважує, що батько ОСОБА_7 є належним суб'єктом вручення повідомлення про підозру ОСОБА_7 , оскільки прокурором встановлено факт тимчасової відсутності за місцем проживання та невідомості місця знаходження останнього.
Вказує, що ОСОБА_7 прибув до СУ ГУНП в Київській області 29 серпня 2025 року, де останньому вручили копію клопотання з додатками, серед яких також містилася копія повідомлення про підозру, та в цей же день ОСОБА_7 розписався у пам'ятці про процесуальні права і обов'язки підозрюваного, а також у присутності адвоката відмовився від надання свідчень.
У запереченнях на апеляційну скаргу захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Зазначає, що висновки суду першої інстанції цілком і повністю підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи прокурора ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, думку підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як убачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025110000000008 від 08 січня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною першою статті 15, частиною п'ятою статті 27, частиною п'ятою статті 191, частиною першою статті 369 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що у липні 2024 року, у невставлений досудовим слідством день, час та місці, будучи обізнаним, що фахівцем з публічних закупівель Гатненського ліцею ОСОБА_12 здійснюється підготовка до проведення закупівлі за кодом ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» (CPV) 39312200-4 Обладнання для їдальні, що встановлюється у закладі загальної середньої освіти Гатненського ліцею, у секретаря Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області ОСОБА_7 виник протиправний умисел на пособництво у заволодінні бюджетними коштами під час виконання договору про поставку обладнання для їдальні Гатненського ліцею, шляхом сприяння вчиненню кримінального правопорушення підконтрольним йому суб'єктом господарювання, всупереч встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» принципам здійснення публічних закупівель.
Також установлено, що усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання у зв'язку з цим суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, секретар Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_12 , що переможцем має бути обраний підконтрольний ОСОБА_7 суб'єкт господарювання ПП «Новий проект» (код ЄДРПОУ 31308314).
25 березня 2025 року ОСОБА_12 оголошено публічну закупівлю на «Обладнання для їдальні, що встановлюється у закладі загальної середньої освіти Гатненського ліцею Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області)», вартістю 4 600 000 тис. грн, UA-2025-03-26-010932-a.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на пособництво у заволодінні бюджетними коштами підконтрольним йому суб'єктом господарювання, шляхом усунення перешкод у проведенні тендеру, 16 травня 2025 року о 14 год. 02 хв., перебуваючи на майданчику для паркування транспортних засобів на території супермаркету «МегаМаркет», що за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Гатне, вул. Київська, буд. 2, ОСОБА_7 під час особистої зустрічі надав вказівку ОСОБА_12 відхилити пропозицію єдиного учасника ФОП ОСОБА_13 та оголосити новий тендер, оскільки у підконтрольного йому суб'єкта господарювання ПП «Новий Проект» відсутній досвід виконання аналогічних договорів за предметом договору, вимога про що передбачена пунктом 3 Додатку 1 до Тендерної документації.
Зважаючи на викладене, 22 травня 2025 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_12 оприлюднена на веб-порталі публічних закупівель «Прозорро» інформація про те, що публічна закупівля не відбулась.
У період часу з 20 травня 2025 року по 28 травня 2025 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на пособництво у заволодінні підконтрольним йому суб'єктом господарювання бюджетними коштами, ОСОБА_7 на свою вимогу отримав на флеш-накопичувач від ОСОБА_12 електронний файл з тендерною документацією, яку остання мала намір оприлюднити під час оголошення повторного тендеру, передав зазначений файл невстановленим досудовим розслідуванням особам, що за його словами працюють у ТОВ «РОЗКОМ» (код ЄДРПОУ 32210799), які у вказаній технічній документації замінили вид обладнання у технічній специфікації, яка є більш дешевою та менш якісною, у порівнянні з тією, що обрала ОСОБА_12 . Також, ОСОБА_7 надав вказівку ОСОБА_12 , що переможцем у новому тендері має бути обраний ТОВ «РОЗКОМ».
Надалі, 28 травня 2025 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на пособництво у заволодінні підконтрольним йому суб'єктом господарювання бюджетними коштами, ОСОБА_7 передав флеш-накопичувач зі зміненою невстановленими досудовим розслідуванням особами ТОВ «РОЗКОМ» тендерною документацією директору Гатненського ліцею ОСОБА_14 , в якій різниця між запропонованою вартістю продукції, що зазначена у специфікації, збільшена на 800 000 грн у порівнянні з ринковою вартістю.
Виконуючи вказівки ОСОБА_7 , 03 червня 2025 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, фахівцем з питань публічних закупівель ОСОБА_12 оприлюднено оголошення про проведення закупівлі «Обладнання для їдальні, що встановлюється у закладі загальної середньої освіти Гатненського ліцею Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області)», UA-2025-06-03-013295-a, очікуваною вартістю 4 600 000 гривень, з технічною специфікацією переданою ОСОБА_7 .
Надалі, 07 червня 2025 року о 18:51 год. під час проведення тендеру надійшла скарга до Антимонопольного комітету України від ТОВ «БМ ДИСТРИБУШН 2.0» щодо порушень, пов'язаних з технічною специфікацією предмета закупівлі, а саме надмірна деталізація Замовником специфічних технічних умов, а також умов щодо габаритів (які не допускають навіть несуттєві відхилення), через яку скаржник позбавлений можливості пропонувати наявну продукцію іншого виробника.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на пособництво у заволодінні підконтрольним йому суб'єктом господарювання бюджетними коштами, 08 червня 2025 року ОСОБА_7 викликав до свого кабінету в приміщенні Гатненської сільської ради, що розташований за адресою: Київська область, Фастівський район, село Гатне, вулиця Київська, будинок 138, ОСОБА_12 та повідомив що представники ТОВ «РОЗКОМ» підготували проект змін до тендерної документації до технологічного обладнання для харчоблоку та які вона має загрузити в Прозоро для усунення виявлених порушень, та передав флешку зі змінами. Також він повідомив що вона має завантажити в найкоротший термін зміни до Тендерної пропозиції та одразу повідомити його про це.
За результатами проведення тендеру, між Гатненським ліцеєм Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області, в особі директора ОСОБА_14 та ТОВ «РОЗКОМ» в особі директора ОСОБА_15 , укладено договір про закупівлю від 19 серпня 2025 року №45 на суму 4 400 000,00 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 733 333,33 гривень, з строком виконання до 22 серпня 2025 року, в якому ціни вартості продукції завищенні на 800 000 грн.
Водночас, невстановлена досудовим розслідуванням службова особа ТОВ «РОЗКОМ», у невстановлений досудовим розслідуванням час, дату та місці повідомила ОСОБА_7 про неможливість виконати договір про закупівлю від 19 серпня 2025 року №45 у встановлений строк до 22 серпня 2025 року.
Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, 19 серпня 2025 року о 14 год. 38 хв. ОСОБА_7 , діючи умисно, реалізуючи свою злочинну діяльність, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи в умовах воєнного стану, усвідомлюючи, що ТОВ «Розком» не зможе виконати договір поставки у строк, визначений умовами договору, а саме до 22 серпня 2025 року, перебуваючи у своєму службовому кабінеті секретаря Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області, що за адресою: Київська область, Фастівський район, село Гатне, вулиця Київська, будинок 138, під час особистої зустрічі з фахівцем з публічних закупівель Гатненського ліцею ОСОБА_12 , спонукав останню укласти додаткову угоду для продовження строків виконання договору від 19 серпня 2025 року №45, проте не зміг довести свій умисел до кінця, у зв'язку з припиненням його дій правоохоронними органами.
Крім того, ОСОБА_7 здійснив обіцянку надання неправомірної вигоди останній у розмірі 46 000 грн, що становить 1% від вартості публічної закупівлі UA-2025-06-03-013295-a, наприкінці поточного року за проведену нею роботу.
27 серпня 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 15, частиною п'ятою статті 27, частиною п'ятою статті 191, частиною першою статті 369 КК України.
01 вересня 2025 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 15, частиною п'ятою статті 27, частиною п'ятою статті 191, частиною першою статті 369 КК України, у кримінальному провадженні №42025110000000008 від 08 січня 2025 року.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12 вересня 2025 року клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави - залишено без задоволення.
Постановляючи вказану ухвалу, слідчий суддя виходи з того, що надані матеріали не свідчать про те, що ОСОБА_7 на день розгляду даного клопотання набув статусу підозрюваного, а повідомлення про підозру вручено з дотриманням порядку, встановленого КПК України, що унеможливлює задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу.
Слідчий суддя дійшов висновку, що підстави вважати, що батько ОСОБА_11 та син ОСОБА_7 спільно проживають, пов'язані спільним побутом та мають взаємні права та обов'язки, відсутні та за таких обставин, вважати ОСОБА_11 членом сім'ї ОСОБА_7 та вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру, у розумінні частини другої статті 135 КПК України, також відсутні.
З такими висновками колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої-третьої статті 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити:
1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;
2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;
5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів;
7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.
До клопотання додаються:
1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;
2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу;
3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
Відповідно до частин першої, другої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною четвертою статті 22 КПК України визначено, що повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. У випадках, передбачених цим Кодексом, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення може здійснюватися слідчим за погодженням із прокурором, а обвинувачення може підтримуватися потерпілим, його представником.
Відповідно до частини першої статті 42 КПК України підозрюваним є особа, серед іншого, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Письмове повідомлення про підозру, за положеннями частини першої статті 278 КПК України, вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Порядок здійснення виклику у кримінальному провадженні встановлено статтею 135 КПК України.
Так, відповідно до приписів частин першої, другої статті 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
З огляду на вищенаведені положення частини першої статті 42, частини першої статті 278 КПК, для перевірки того, чи набув ОСОБА_7 статусу підозрюваного, необхідно встановити наявність таких фактів: 1) складення щодо особи повідомлення про підозру; 2) невручення повідомлення про підозру внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, стосовно якої його складено; 3) вжиття заходів для вручення зазначеного повідомлення у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень.
Як свідчать матеріали клопотання, днем складання повідомлення про підозру є 27 серпня 2025 року.
За своїм змістом таке письмове повідомлення про підозру відповідає вищенаведеним вимогам, передбаченим статтею 277 КПК, оскільки містить: прізвище та посаду слідчого, який здійснює повідомлення; прізвище та посаду прокурора, який погодив повідомлення, анкетні відомості особи, яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, який здійснив повідомлення, та прокурора, який його погодив.
Також матеріали клопотання містять протокол від 27 серпня 2025 року про відмову члена сім'ї підозрюваного від отримання письмового повідомлення про підозру ОСОБА_11 - батьком ОСОБА_7 .
Зміст зазначеного протоколу свідчить про те, що за адресою поживання ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 ) процесуальний прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні №42025110000000008 від 08 січня 2025 року перший заступник керівника Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_16 не встановив дорослого члена сім'ї ОСОБА_7 чи іншої особи, яка з ним проживає, проте встановив, що в АДРЕСА_1 проживає батько ОСОБА_7 , який є дорослим членом сім'ї першого ступеня споріднення.
ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1 роз'яснено необхідність вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру, яке відбувається в порядку частини першої статті 278 КПК України.
У зв'язку з відмовою ОСОБА_11 отримати повідомлення про підозру від 27 серпня 2025 року, останню поміщено до поштової скриньки, яка розташована на дверях до входу в дворогосподарство, на якому зазначено цифру «78» в присутності понятих, на що звернуто увагу ОСОБА_11 та зобов'язано останнього передати даний документ сину ОСОБА_7 .
З огляду на викладене, повідомлення про підозру об'єктивно не могло бути вручене ОСОБА_7 у день його складання, а тому слідчим обґрунтовано були вжиті дії щодо вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень.
За приписами пункту 1 частини першої статті 3 КПК України близькі родичі та члени сім'ї - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Таким чином, відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 КПК України батько належить до кола близьких родичів та членів сім'ї та є належним суб'єктом вручення повідомлення про підозру від 27 серпня 2025 року ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 15, частиною п'ятою статті 27, частиною п'ятою статті 191, частиною першою статті 369 КК України.
Отже, з вищенаведеного вбачається, що орган досудового розслідування вжив можливих та необхідних заходів для вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України.
Окрім того, згідно матеріалів клопотання, 29 серпня 2025 року ОСОБА_7 прибув до СУ ГУНП в Київській області, де останньому вручили копію клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави з додатками, серед яких також містилася копія повідомлення про підозру, та в цей же день ОСОБА_7 розписався у пам'ятці про процесуальні права і обов'язки підозрюваного, а також у присутності адвоката відмовився від надання свідчень.
Перевіряючи доводи та обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що ОСОБА_7 на день розгляду клопотання не набув статусу підозрюваного, а повідомлення про підозру вручено без дотриманням порядку, встановленого КПК України, у зв'язку з чим відмовлено у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.
Разом з тим, беручи до уваги положення частин першої-третьої статті 184, частин першої, другої статті 194 КПК України, а також зважаючи на те, що 27 серпня 2025 року батька ОСОБА_7 - ОСОБА_11 було зобов'язано передати повідомлення про підозру сину ОСОБА_7 , 29 серпня 2025 року ОСОБА_7 прибув до СУ ГУНП в Київській області, де останньому вручено копію клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави з додатками, серед яких також містилася копія повідомлення про підозру, та в цей же день ОСОБА_7 розписався у пам'ятці про процесуальні права і обов'язки підозрюваного, а також у присутності адвоката відмовився від надання свідчень, колегія суддів уважає, що наявні підстави для розгляду вказаного клопотання.
На підставі викладеного, помилковим є висновок слідчого судді про неправомірне вручення повідомлення про підозру батьку ОСОБА_7 - ОСОБА_11 , який спільно не проживав разом з сином, оскільки, положення частини другої статті 135 КПК не визначають таку умову для дорослого члена сім'ї підозрюваного.
Як убачається зі змісту частини другої статті 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно частин першої, другої статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до статті 183 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Згідно частин першої-четвертої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Європейський суд з прав людини під час вирішення справи «Медведев та інші проти Франції» зауважив, що право на свободу і особисту недоторканість має першочергове значення у «демократичному суспільстві» у значенні, передбаченому Конвенцією.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 15, частиною п'ятою статті 27, частиною п'ятою статті 191, частиною першою статті 369 КК України, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: матеріалами про виявлення кримінального правопорушення; протоколами допитів свідків; протоколами огляду сайту Прозорро; укладеним договором та додатками до нього; результатами негласних слідчих (розшукових) дій, а також іншими доказами, зібраними в ході досудового розслідування у їх сукупності.
Таким чином, перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, колегія суддів встановила, що такі доводи є обґрунтованими, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, особу підозрюваного, характер кримінальних правопорушень та конкретні обставини інкримінованих йому дій.
Ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною першою статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
На переконання колегії суддів, слідчим у клопотанні належним чином обґрунтовано, що усвідомлюючи тяжкість покарання, з метою уникнення відповідальності, підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Крім того, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя не в повній мірі оцінив порушення цінностей суспільства в даному кримінальному провадженні, не врахував тяжкість інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, конкретні обставини його вчинення та його наслідки, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_7 .
Разом з тим, на переконання колегії суддів, звертаючись до суду з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави, сторона обвинувачення не навела переконливих аргументів на користь того, що застосування найменш суворого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти вказаним слідчим у клопотанні ризикам.
Як убачається з матеріалів судового провадження, підозрюваний ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки, одружений, є батьком трьох неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання, де проживає разом з родиною, працевлаштований, має гарну репутацію серед односельчан та колег, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався.
Враховуючи конкретні обставини та характер інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, дані про особу підозрюваного, його майновий стан, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, процесуальну поведінку та інші обставини, передбачені статтею 178 КПК України, колегія суддів доходить висновку, що забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 та запобігти встановленим в ході апеляційного розгляду ризикам, передбаченим частиною першою статті 177 КПК України, здатен більш м'який запобіжний захід, а саме запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід буде пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими.
За таких обставин, виходячи з положень пункту 2 частини третьої статті 407 КПК України, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого та застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на нього обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України, у межах строку досудового розслідування.
Керуючись статтями 176-178, 182, 194, 376, 407, 418, 422 КПК України Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12 вересня 2025 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
На підставі частини п'ятої статті 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою органу досудового розслідування, прокурора або суду;
- не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування з особами, що працюють в Гатненській сільській раді Фастівського району Київської області та Гатненському ліцеї Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області.
Строк дії покладених на підозрюваного обов'язків визначити до 27 жовтня 2025 року включно.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4