Справа № 757/63681/21-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/15706/2025
22 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П.,
при секретарі Ганжалі С.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, третя особа: Міністерство юстиції України, про спростування недостовірної інформації,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 грудня 2024 року, ухваленого під головуванням судді Григоренко І.В.,-
встановив:
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.
ОСОБА_1 просив: визнати недостовірною, та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію інформацію, розповсюджену відповідачем через веб-портал Міністерства юстиції України шляхом видання та скерування для оприлюднення наказу від 22 жовтня 2014 року № 1827-к, який створив переконання у необмеженого кола осіб, що позивач є особою, яка сприяла «узурпації влади, порушенню прав і свобод громадян, підривав національну безпеку України», у зв'язку з чим до нього застосовані санкції Закону України «Про очищення влади»; зобов'язати Національний банк України відкликати наказ від 22 жовтня 2014 року № 1827-к та розмістити про це інформацію на офіційному веб-сайті відповідача (https://bank.gov.ua/).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом Голови Національного банку України від 22 жовтня 2014 року № 1827-к, позивача звільнено з посади заступника Голови Національно банку України з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади», п. 7-2 ст. 36 КЗпП України.
ОСОБА_1 вважає вказану інформацію недостовірною, та такою, що порочить його честь, гідність та ділову репутацію.
Через прийняття вказаного наказу створено переконання у необмеженого кола осіб про те, що ОСОБА_1 є особою, яка сприяла «узурпації влади, порушенню прав і свобод громадян, підривав національну безпеку України», у зв'язку з чим до нього застосовані санкції Закону України «Про очищення влади».
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 05 грудня 2024 року у задоволенні названого позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги.
Представник Національного банку України заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги.
Представник Міністерства юстиції України просила відмовити у задоволення апеляційної скарги.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із недоведеності факту поширення відповідачем інформації, яку ОСОБА_1 вважає недостовірною та такою, що порочить його честь, гідність та ділову репутацію.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції.
Встановлено, що наказом Голови Національного банку України від 22жовтня 2014 року № 1827-к заступника Голови Національно банку УкраїниПриходька Б.В. звільнено з роботи з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади», п. 7-2 ст. 36 КЗпП України.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2015 року визнано протиправним та скасовано наказ Голови Національного банку України від 22 жовтня 2014 року № 1827-к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Голови Національного банку України із 22 жовтня2014 року з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади», п. 7-2 ст. 36 КЗпП України. Зобов'язано Національний банк України проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої ч. 3 ст. 1 Закону України «Про очищення влади».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року апеляційні скарги Національного банку України та Міністерства юстиції України залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2015 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду від 27 травня 2021 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2015 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року скасовано, позовну заяву ОСОБА_1 до Національного банку України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду.
Обгрунтовуючи позовну заяву, ОСОБА_1 зазначав, що інформація про те, що до позивача мають бути застосовані санкції, як до особи, яка сприяла/була учасником «узурпації влади», підриву основ національної безпеки та оборони є недостовірною.
Відповідачем безпідставно та без сповіщення позивача про мотиви прийнятого рішення, створено офіційну інформацію шляхом видання розпорядчого акту з посиланням на положення Закону України «Про очищення влади».
Так, у ст. 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.
Відповідно до ст. ст. 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Згідно ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності.
Згідно роз'яснень, які містяться в п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 24 грудня 2021 року у справі № 757/9133/18-ц зазначено, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин:
- поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;
- поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
- поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;
- поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділову репутацію фізичної та юридичної особи.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, необхідно визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням.
Так, при зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 просив: визнати недостовірною інформацію, та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію інформацію, розповсюджену відповідачем через веб-портал Міністерства юстиції України шляхом видання та скерування для оприлюднення наказу від 22 жовтня 2014 року № 1827-к, який створив переконання у необмеженого кола осіб, що позивач є особою, яка сприяла «узурпації влади, порушенню прав і свобод громадян, підривав національну безпеку України», у зв'язку з чим до нього застосовані санкції Закону України «Про очищення влади»; зобов'язати Національний банк України відкликати наказ від 22 жовтня 2014 року № 1827-к та розмістити про це інформацію на офіційному веб-сайті відповідача (https://bank.gov.ua/).
До матеріалів справи долучено копію наказу від 22 жовтня 2014 року № 1827-к, у якому зазначено: «Звільнити ОСОБА_1 , заступника Голови Національно банку України, з роботи 22.10.2014 року з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади», п. 7-2 ст. 36 КЗпП України. Департаменту персоналу ( ОСОБА_2 ) проінформувати Міністерство юстиції України про звільнення ОСОБА_1 та надати відповідні відомості про застосування до нього заборони, передбаченої частиною 3 статті 1 цього Закону».
Дослідивши зміст наказу, колегією суддів встановлено, що у його тексті відсутня інформація, яку ОСОБА_1 вважав недостовірною та просив спростувати: «позивач є особою, яка сприяла «узурпації влади, порушенню прав і свобод громадян, підривав національну безпеку України».
Враховуючи необґрунтованість та недоведеність позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні вимог до Національного банку України про спростування недостовірної інформації.
Доводи апеляційної скарги про те, що розповсюджена Національним банком України інформація про ОСОБА_1 є недостовірною, колегія суддів відхиляє, оскільки опублікований відповідачем наказ Голови Національного банку України від 22 жовтня 2014 року № 1827-к про звільнення позивача з посади заступника Голови Національного банку України із 22 жовтня 2014 року з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади», п. 7-2 ст. 36 КЗпП України є чинним та у встановленому законом порядку не скасований.
Доводи апеляційної скарги про те, що Національним банком України опубліковано інформацію про те, що ОСОБА_1 є особою, яка сприяла «узурпації влади, порушенню прав і свобод громадян, підривав національну безпеку України», у зв'язку з чим до нього застосовані санкції Закону України «Про очищення влади», колегія суддів оцінює критично, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.
Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального або неправильне застосування норм процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 05 грудня 2024 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст складено 03 листопада 2025 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.Г. Музичко
Л.П. Сушко